Природа потребує допомоги

Природа потребує допомоги

У Луцьку фахівці думали, що робити з обмілінням Світязя

У Луцькому національному технічному університеті відбувся науково-практичний семінар «Гідроекологічна ситуація озер Волині: проблема чи катастрофа». Головною темою обговорення стало обміління славнозвісного озера Світязь, причини та фактори ризику екологічної проблеми. Долучилися до круглого столу поважні науковці та представники влади.

Насамперед із вітальним словом виступив ректор Луцького НТУ Петро Савчук. Він наголосив, що університет готовий долучитися до низки досліджень, аби вберегти озера Волині й, передусім Світязь, від катастрофи і вжити усіх необхідних заходів, щоби уникнути гідроекологічних проблем, – йдеться на сайті Луцького НТУ.

«Безумовно правильно, що ми не чекаємо чужої допомоги, а самі збираємо наших науковців та експертів, напрацьовуємо конкретні пропозиції і долучаємося до рішучих кроків. Ситуація, яку ми сьогодні спостерігаємо, загрозлива і є кроком до катастрофічних наслідків. Тому вважаю, що сьогоднішня зустріч буде ґрунтовною і ми напрацюємо дорожню карту та спільний проект, куди увійдуть конкретні заходи, підкріплені фінансовими активами. Наш університет готовий виділити співфінансування на частину актуальних досліджень, які варто розпочати якомога швидше, за участі наших провідних науковців», - наголосив ректор.



Голова Волинської обласної ради Ірина Вахович, своєю чергою, додала, що обласна рада уже погодила виділення коштів для Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України. За словами Вахович, інститут впродовж тривалого часу здійснював моніторинг, добре володіє інформацією щодо гідроекологічної ситуації на Волині і може запропонувати конкретні ідеї задля вирішення проблем.

«На сесії ми виділяємо кошти для Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, який проводив дослідження щодо факторів, які впливають на обміління озер Волині і як із цим варто боротися. Крім того, ми спільно з Волинською ОДА неодноразово готували листи щодо виділення додаткових коштів на меліоративні ресурси. Є низка комплексних проблем, до вирішення яких спільно треба долучатися. Шацькі озера - одна із візитівок не лише Волинської області, але й цілої країни, ми туристично привабливі, тому маю сподівання, що сьогодні ми окреслимо усі фактори ризику і шляхи їх уникнення», – додає голова Волиньради.



Проректор із науково-педагогічної роботи Луцького НТУ Сергій Шимчук наголосив, що тема семінару надзвичайно важлива і проблема уже фактично досягла рівня катастрофічної: «Ця проблема далеко не однобока і має безліч передумов, що виходять далеко за межі області і можливо країни. Є багато наукових підходів і обґрунтувань, чому так сталося. Ми всі ці питання обговоримо і сподіваюся зможемо наблизитися до шляхів їх вирішення. Нам потрібно рятувати Світязь, бо це важливий водний об’єкт Волині і України в цілому».

Про гідрологічну ситуацію в районі Шацьких озер розповів директор регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області Ростислав Кравчук. Він, зокрема, наголосив на проблемі зміни клімату.





«Волинь завжди вважалася однією з тих областей, яка повністю забезпечена водними ресурсами із хорошою якістю. Оскільки з 2014 року у нас почав змінюватися клімат, почали міліти поверхневі водні об’єкти і це має вплив на підземні горизонти. Нині рівень артезіанських вод впав до 3 метрів, обміліли річки, озера, ставки і проблема з водою тепер спостерігається і на Волині і в Україні», – каже науковець.

Крім того, додає Кравчук, існує вплив людського фактору, адже ремонтних робіт потребують шлюзи каналів, якими витікає вода зі Світязя, об’єднуючи його із іншими озерами: «Один шлюз ми уже відремонтували, тепер треба провести геодезичні обстеження, щоби подивитися на яких відмітках знаходиться дно каналів і звести підпірну стіну для підтримання рівня води».

Водночас, науковець запевняє, що Білорусь немає жодного відношення до ситуації на Світязі: «Хотиславський кар’єр впливу немає. У них є насос, який може качати 200 м куб за годину, працює екскаватор і самосвал, у каналі води небагато. Площа кар’єру становить 24 га і інтенсивність розробки невелика. Я особисто робив фотографії, оглядав територію і ознайомлювався із документацією, ситуація нам нормальна. Єдине, що потребує дослідження – це показник найбільшого водного притоку».




Дослідження динаміки температур і опадів у Волинській області презентував начальник Волинського обласного центру з гідрометеорології Ростислав Бондарук: «На Світязі розташована гідрометеорологічна станція, де щодня вимірюють рівень води. Ми давно чули про глобальне потепління і це не зовсім нас стосувалося, втім нині ми підійшли до проблеми, яка нас стосується безпосередньо».

За словами Бондарука, середня річна норма температури становить +7,4 градуси. За кожне десятиріччя вона підвищується на 0,5 градуса. До сьогоднішнього дня, температура підвищилася до +8,9 градуса.

«Це колосальні цифри, які впливають на наш клімат. По опадам немає різких змін, середня норма по області сягає близько 600 мм за рік і за динамікою років, практично всі опади були в межах норми», – додає спікер.

Водночас, каже Бондарук, відбулися зміни у характері опадів. Якщо раніше вони були поступовими і облажними, то нині вони здебільшого ливневі (швидше проходять і мають локалізований характер).

«Я вважаю, що саме зміна клімату призводить до більшого випаровування вологи з поверхні. Рівень вод Світязя відчутно спадає з роками і сьогодні ми готові доєднатися до його порятунку», – резюмував доповідач.



Однією із версій, що призводить до поступового зникнення Світязя, є сільськогосподарська діяльність, а саме вирощування лохини. Як би не здавалося дивним, науковці запевняють, що площі насаджень лохини у Шацькому районі постійно збільшуються, водночас саме ця рослина потребує дуже багато води, яку фактично й черпають зі Світязя. Якщо ситуація не змінюватиметься й «лохинові плантації» зростатимуть, витрати води можуть сягнути третини об’єму озера. Про дослідження у цьому напрямку розповів доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісового та садово-паркового господарства СНУ ім.. Лесі Українки Михайло Шевчук.

Директор Шацького НПП Марія Христецька наголошує, що канали сухі та пусті, тому заклики про їх очищення не доцільні: «Найнижчий рівень за 35 років сьогодні сягнув 53 см. Нині нам потрібен аналіз фахівців, оскільки канали є сухими, пустими і на нашу думку доцільності їх чистити немає. Одна з причин – недостатнє підземне живлення. Тому на нашу думку, треба створити робочу групу, яка б не тільки визначала причини обміління Світязя, але й окреслювала шляхи вирішення проблеми конкретними пропозиціями».



У рамках круглого столу свої дослідження презентували й науковці Луцького НТУ. Так, доцент кафедри екології та агрономії Віталіна Федонюк доповіла про вплив кліматичних змін на водний баланс озера, а саме збільшення показників випаровуваності. Про проблеми та можливості моніторингу водного балансу озер Шацького НПП розповів доцент кафедри екології та агрономії Микола Федонюк, а Сергій Бондарчук (доцент кафедри екології та агрономії) представив шляхи оптимізації водного режиму Шацького поозер’я шляхом ренатуралізації торфовищ та осушувальних систем.

Таким чином, обговоривши актуальні питання, учасники семінару внесли свої пропозиції у резолюцію, рекомендували створити робочу групу із переліком наділених повноважень, а також вирішили підготувати лист-звернення до голови Волинської обласної ради та до народних депутатів, що представляють Волинь.





  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%