Скільки стоятимемо на роздоріжжі?
Олег Кух – постать добре знана не лише на рівні Любешівщини, але й Волині, де він активно працював і де продовжує відігравати вагоме значення. Тому під час чергового відрядження в район ми таки зустрілися з головою Любешівської ОТГ, щоб поговорити і про минуле, і про справи насущні, і про прийдешнє.
Любешівська об’єднана територіальна громада утворена 10 серпня 2017 р. Це відбулося шляхом об'єднання Любешівської селищної ради та Березичівської, Бихівської, Бірківської, Великокурінської, Ветлівської, Гірківської, Деревківської, Залаззівської, Залізницької, Зарудчівської, Любешівсько-Волянської, Седлищенської, Судченської, Хоцунської, Цирської сільрад Любешівського р-ну.
ОТГ – величенька: 1108,96 квадратних кілометрів території і населення майже 29 тис. мешканців.
У результаті прямих, вільних і демократичних виборів із 1 грудня 2017 р. її очолив 43-річний Олег Кух. Людина в районі не нова, адже є жителем Любешова. У 1998 р. Олег Іванович закінчив Волинський держуніверситет імені Лесі Українки (спеціальність «Історія»), а ступінь магістра у 2018 р. здобув у Національній академії державного управління при Президентові України (спеціальність «Управління суспільним розвитком»).
– Почну розмову з безпрецедентного для України вчинку… Саме Ви добровільно пішли з посади голови Любешівської райдержадміністрації і склали повноваження депутата облради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» та пішли на вибори голови Любешівської об’єднаної територіальної громади. Шанси на перемогу були великі, та гарантій ніхто не давав… І в випадку, коли б виграв інший кандидат, багато хто в Луцьку і Києві живився на Вас, м’яко кажучи, скоса… Скажіть чесно, що стало визначальним у зміні пріоритетів?
– Чітке розуміння завтрашнього дня: саме за
розвитком ОТГ я бачив перспективи розвитку нашої території, і продовжую бути в
цьому переконаним. Відчував можливість це реалізувати, тому й зважився на такий
крок. І – виграв. Життя показало, що адмінтерреформа – це незворотньо і
багатообіцяюче. Шкода, правда, що він затягнувся. Як на мене, він мав би
закінчитися ще рік-два тому. Але певні суб’єктивні чинники як у центрі, так і
на місцях, вплинули, тому картина така, яка є.
– У багатьох випадках райдержадміністрації взагалі без голів і заступників, а ті, хто там трудиться, бояться невідомості завтрашнього дня, а тому, здебільшого, лише імітують бурхливу діяльність за принципом «білчиного колеса»…
– Я не буду вдаватися в розлогі коментарі з етичних
міркувань, але що відбувається, наприклад, на рівні Любешівщини?
Райдержадміністрація опікується п’ятьма сільрадами та кількома установами. Вона
ж не здійснює управління цілими галузями: освітою, культурою, розвитком
інфраструктури… Тому в цій історії давно пора поставити крапку.
– А після перемоги думка не виникала: «А навіщо мені це все здалося?!»? Бо ж на рівні ОТГ великої політики, економіки, тож, відповідно, й грошей та повноважень, немає…
– На початку 2018 р. я згадав самого себе, коли приступив до виконання обов’язків голови райдержадміністрації в 2014 р. У перші місяці роботи, враховуючи тодішній стан у державі, беручи до увагу величезну специфіку нашої величезної любешівської громади, особливо дошкуляв брак кадрів, слабке методичне забезпечення роботи органів управління ОТГ, стосунки зі структурами обласного та центрального рівнів… Я це все згадав, проаналізував історію досягнення успіху, і розпочалися «тяжкі будні». Інколи взагалі доводилося для врахування інтересів ОТГ шукати рішення, які були реалізовані в Україні вперше!
– Олеже Івановичу, чесно кажучи, я вже втомився чути про «кадровий голод». Починаючи з 2005 р., тільки й говорять про «коротку лаву запасних»… Чому так виходить, що кожна п’ятирічка нової влади починається з розмов про недостачу хороших і кваліфікованих управлінців? Може, просто вся державна машина неправильно побудована?
– Я особисто в 2014 р. точно відчував брак людей, із якими можна ефективно вирішувати цілком конкретні завдання. А зараз… Тепер я знаю, що в багатьох речах дуже сильно проступає політика.
– Так і нова «ЗЕкоманда» те саме каже: дефіцит «нових облич»…
– А що змінюється по суті? Коли планка критеріїв відбору піднімається надто високо, коли категорично не хочуть працювати з тими кадрами, які прийшли раніше, то тоді й виникає дефіцит. Бо одні підготовлені йдуть, а інших – нема. Вважаю, що всіх під одну мітлу мести – неправильно. Коли ми говоримо про фахівців на рівні відділів, управлінь, департаментів, то, образно кажучи, це «робочі мурашки», на яких усе й тримається. Для чого їх поголовно звільняти?
– Тим паче, що ідеологічно вся влада (що нинішня, що вчорашня, що позавчорашня) – правоцентристька. Що «Слуга народжу», що «БПП «Солідарність», що «Голос», «Батьківщина», «Народний фронт» чи «Самопоміч»…
– У тому то й справа! Мабуть, уся справа в лідерах, а не в кадрах.
– Нова тема для дискусій – майбутня кількість районів (повітів, округів). Три чи чотири? Як думаєте, чим це все закінчиться?
– Щоб почути схвальні відгуки від земляків, я повинен Вам сказати: я за чотири райони, і центр одного з них повинен бути в смт Любешів! І якщо чесно, то я так і говорив. Але, вивчивши «аргументи і факти», дійшов висновку: для Волині доцільно в майбутньому мати 4 укрупнених райони. Логічно, що Луцький, Володимир-Волинський і Ковельський, а ще – північно-східний. Я розумію логіку ратнівчан, які переконані, що їм найкраще гуртуватися з ковельчанам. А от на базі Любешівського, Маневицького і Камінь-Каширського треба створювати окрему територіальну одиницю. Враховуючи всі «за» та «проти», адмінцентр можна розташувати в смт Маневичі, і в Камені-Каширському. Хоча, жартуючи, я кажу: особисто я за Маневицький округ, але з центром у… Любешові. А якщо серйозно, то переконаний: в процесі проведення адміністративно-територіальної реформи та органів влади важливо враховувати думку населення, практиків і науковців, але насамперед потрібно «залізною рукою» втілювати в життя те, що дає користь усім громадянам і державі. Вибачте, це не та сфера, де мають тривати безкінечні дискусії та «перетягування канату». На рівні створення ОТГ на Волині ми вже побачили, до чого це призводить. За методикою їх мало бути максимум 45, а Перспективним планом затверджено ледь не 80…
– Так це камінь в город Ваших колишніх колег із облради. Вони ж це все погоджували!
– Погоджуюся! Які були дискусії в комісіях і на сесіях! А потім буквально «на коліні», з голосу, вносилися кардинальні зміни. І за них голосували. Тому винні всі, а винних – нема.
– А тепер в Києві все перекроять по-новому…
– Відтак, у справі формування повітів дискусії не мають права взяти гору над логікою. Але за умови: на Волині має бути саме 4 укрупнених райони.
– Які пріоритети бачите на рік наступний? Не наполеонівські плани, а те, що реально зможете реалізувати, насамперед, на рівні громади? Бо уряд, наприклад, поставив собі завдання, щоб усі громадяни стали щасливими, але я в це не вірю…
– Дуже очікуємо на Державний бюджет на 2020 р., щоб чітко розуміти, на що можемо розраховувати. Як би нам не хотілося бути в матеріальному плані незалежними, але громада – дотаційна. І на рівень самодостатності ми ще будемо виходити довго…
– На скільки залежите від Києва?
– Більш як на 70%.
– Ого…
– Ми залежимо, наприклад, від того, які суми будуть спрямовані на ремонт та відновлення доріг. Від базової стабілізаційної дотації. Від субвенції на фінансування освіти та медицини другого рівня… Тому фінансова залежність, погодьтеся, не сприяє процвітанню місцевої ініціативи. Мусимо розуміти контрольні цифри. А ще – побачити завершення процесу децентралізації, побачити, які громади району укрупняться і житимуть самі чи долучаться до нашої…
– А що районна влада?
– Вона переживає непрості часи. От нині райдержадміністрації поставили завдання скоротити персонал ледь не на половину. Всі ламають голови, як це зробити? А в мене сумнівів із цього приводу немає. Більше року тому пропонував: передати в оперативне управління ті 7 шкіл, які ще залишилися під опікою райдержадміністрації. Взагалі передати всі об’єкти районної спільної власності рівень ОТГ, як це зроблено на рівні первинної медичної ланки. І тоді процес скорочення управлінських функцій перед неминучою ліквідацією райдержадміністрації був би менш болісним.
– На рівні обласних гілок влади дуже часто виникають колізії між «другим» і «третім» поверхами (саме там у Луцьку знаходяться в «Білому домі» облдержадміністрація та облрада). У Любешові як? Ви теж в одному будинку з районним начальством. Є поділ на «старшого» і «меншого» брата?
– Явно конфліктних ситуацій не виникає. Але компромісні рішення даються непросто. Для прикладу, райрада рік не погоджується і, мабуть, ніколи не захоче делегувати повноваження з управління галуззю освіти, культури, охорони здоров'я нашій громаді. Чому? А чим тоді вона з райдержадміністрацією будуть займатися? Забери в них освіту і медицину, і – все… Навіть на сесіях не буде чого розглядати. Хіба що звернення ухвалювати. Словом, багато що впирається в людський фактор, у конкретні долі… Але, за великим рахунком, це не заважає нам усім мирно співіснувати і рухатися далі.
– Ви говорите про рівень відповідальності та сферу повноважень різних гілок влади. А, наприклад, справа призову юнаків на строкову службу в армію чи на флот? Як у цій делікатній сфері відбувається координація між ОТГ і двома гілками районної влади? Бо ж попри патріотичні пости в соцмережах маємо катастрофічну статистику, коли тисячі громадян призовного віку йдуть на будь-які маніпуляції, аби тільки не віддати священний обов’язок державі щодо її захисту…
– Можливо, це також наслідок моєї роботи на посаді голови райдержадміністрації, бо дуже добре знаю специфіку цієї сфери державного управління, але до питання військово-патріотичної та оборонної роботи в мене підхід – державницький. Незалежно від того, на якій посаді працюю. В період 2014-2016 рр. дуже часто зустрічався з деструктивною позицією окремих голів сільрад щодо призову, мобілізації, територіальної оборони. В державі триває війна, а тут – «це – моє, це – не моє…», «Нехай інші йдуть, а наші потім…»! Тому, навіть не вдаючись у деталі, якого органу державної влади чи самоврядування в першу чергу повноваження займатися «військовим напрямком», на рівні об’єднаної територіальної громади ми швидко ухвалили всі цільові програми. Йдеться про фінансову допомогу військкомату у зв'язку оповіщенням військовозобов’язаних, організації призову, доставки на збірні пункти, сприяння проведення вишколу на полігонах і т. д. Програма військово-патріотичного виховання також виконується на належному організаційному та фінансовому рівнях. Та й реформа місцевої влади також дала результат: нині сільські старости мають чіткі зобов’язання, які повинні виконувати.
– Ви входите до складу «Волинської економічної ліги», котра згуртувала очільників дуже потужних ОТГ. Є й інші структури, які об’єднують керівників органів самоврядування місцевої влади. Як, образно кажучи, зібрати всі ці організації до купи, щоб у результаті виникла серйозна, впливова, більш-менш консолідована структура, з якою б рахувалися не лише на районному рівні, але й на обласному та державному?
– Я таки переконаний, що об’єднаним територіальним громадам вдасться розширювати співпрацю. Будемо від імені «Волинської економічної ліги» налагоджувати контакти з іншими асоціаціями та об’єднаннями ОТГ. Але пріоритетом для громад, що входять у нашу структуру, є економіка в усіх її вимірах, особливо – інвестиції. Нас цікавить усе, що може принести користь для розвитку. І – жодної політики, ніяких хитань уліво чи вправо! Вірю, що нам і надалі буде вдаватися займатися економікою і триматися подалі від політики. І коли я спостерігаю, як окремі структури, що мають відношення до ОТГ, починають розказувати, кого вони підтримують, а кого не підтримують, то вважаю, що це користі не дасть. Так не можна: думаємо одне, робимо друге, а говоримо про третє.
– Але в перспективі ОТГ створять потужну і згуртовану силу, як мислите?
– От завершимо всі процеси децентралізації, з’ясуємо, скільки ж буде районів (повітів) на Волині, дізнаємося, хто очолить виконавчу владу на рівні області та районів, і тоді, розуміючи, що відбувається, проаналізувавши всі причинно-наслідкові зв’язки, думаю, повернемося до цієї теми впритул. А зараз до цього приступати передчасно. Нині практично всі установи, що мають відношення до виконавчих органів державної влади, до речі, теж відчувають відсутність координації усієї робити в області, а голову облдержадміністрації не призначають із червня місяця…
– ОК. Робота – роботою, але я не вірю, коли хтось говорить, що живе тільки нею… Вільного часу у Вас мало, але він мусить бути. І коли випадає вільна хвилина, то чому надає перевагу Олег Кух? У родинному колі, в спілкуванні з друзями, в громадському житті?
– Звісно, що найперше це сім'я, родина. Якщо говорити про захоплення, то – риболовля. Раніше надавав перевагу полюванню, особливо – на пернату дичину, але зараз все, що з ним пов’язане, значно ускладнилося. Ми ж живемо на території Національного природного парку «Прип’ять-Стохід»… Та, чесно кажучи, часу і на риболовлю все менше…
– Ви, до речі, приходите на роботу в суботу, щоб спокійно попрацювати з документами?
– Годину-дві точно на це виділяю. Перевірено, що це дає хороший результат. А от удома з паперами працювати не варто. Як був головою райдержадміністрації, кілька разів намагався реалізувати цей задум, але потім зрозумів, що нічого з цього не вийде. Тому службовими справами займаюся на робочому місці.
– Дякую за відвертість, успіхів!
– У Ваші особі також дякую «Волинській газеті» донести своє бачення ситуації всім волинянам. Можливо, і не лише їм…
Розмовляв
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора: Олег Кух у службовому кабінеті.- Коментуйте FaceBook
- Коментуйте ВКонтакте
ТОП Новини
Луганчани влаштували бойкот? Відсьогодні протестувальники не пропускатимуть вантажівки через пункт пропуску «Угринів» в... Мирон Маркевич налаштований рішуче і наполегливо 30 грн, щоб пересидіти ніч на автостанції Баба-шарапанина – рибний пиріг У Підгайцівській громаді оголосили тендер на закупівлю FPV-дронів В Україні впроваджується безоплатна психологічна допомога для ветеранів та їхніх родин На Волині чоловік 50 років жив за радянським паспортом В Одесі спритники хотіли вивезти з України рідкісне видання та монети алєксандр ширвіндт помер одразу після «голосування» владіміра путіна…- Опитування
- Результати