А на якій мові вчитися?

А на якій мові вчитися?

Що розповіли Белкасем Хадж Ларусі, Фейсал Джафар Мунесс та Амір Мессаур у м. Луцьку про далекий Алжир і не тільки?..

11-15 листопада на факультеті іноземної філології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки відбувся ІІ Міжнародний науково-практичний конгрес «Україна-Алжир».

У рамках цього заходу троє представників Університету імені Мохамеда Будіяфа (м. М’сіла, Алжир) прибули з візитом до м. Луцька, аби поспілкуватися зі студентами та обмінятися досвідом викладацької діяльності з українськими колегами.


Тож користуючись моментом, я вирішила більше дізнатися про співпрацю між двома вишами та ближче познайомитися з іноземними гостями.

Для початку, варто відзначити, що у 2016 р. між факультетом іноземних мов Університету імені Мохамеда Будіяфа та факультетом іноземної філології СНУ було укладено угоду про співпрацю. У її рамках уже відбулося дві скайп-конференції та перший міжнародно-практичний конгрес «Україна-Алжир».

Цікаво, що ідея співпраці виникла під час дружньої розмови за участі декана Оксани Рогач. Колишній викладач німецької мови луцького вишу Ясін Аджабі, який зараз працює в Алжирі, запропонував своєму колезі пану Фейсабі укласти угоду про співпрацю з СНУ. І 1 листопада 2016 р. такий документ було підписано.

Белкасем Хадж Ларусі, Фейсал Джафар Мунесс та Амір Мессаур – викладачі французької мови у алжирському університеті. Двоє з них уже приїжджали до м. Луцька під час минулорічного конгресу, тож жартома уже називають себе українцями. А от Амір тут уперше. На запитання про враження від нашої країни та міста, відповідає:

«Я приємно був вражений тутешнім прийомом. Це трішки відрізняється від інших країн. Я ще не мав нагоди відвідати місто, але я спілкувався з людьми. І вже можу сказати, що культура дуже подібна до нашої. Це те, що стосується гостинності. У голові так багато думок і вражень, що однією фразою це не описати».

Белкасел та Фейсам розповіли, що хоча у них була можливість поїхати в інші країни Європи, все-таки, обрали наш Луцьк. Під час минулорічної поїздки у них тут з’явилось багато друзів, тож вони себе уже почувають як вдома.

Після знайомства плавно переходимо до питань освіти. За словами алжирських викладачів, найбільше, що їх здивувало, це кількість студентів, які навчаються на іноземній філології. Для прикладу – на філологічному факультеті м. М’сіла, який включає в себе арабське, французьке та англійське відділення, навчаються понад 7 тис. студентів. Тільки на французькому напрямку вчиться 1800 чоловік та працює 56 викладачів.

Є й різниця у програмах викладання. В Алжирі, при вивченні іноземної мови, рідна – арабська – відходить на другий план. Усе спілкування, навчання, презентації, захисти відбуваються виключно французькою мовою, або іншою, обраною студентом для вивчення.


Варто зазначити, що університети в Алжирі – державні, і все навчання є безкоштовним. Крім того, проживання, харчування та проїзд також фінансуються державою. Є й стипендія. Кожного кварталу (чотири рази на рік, – авт.) студенти отримують стипендію у розмірі 45 євро.

Особливістю освітньої системи далекого Алжиру є те, що діти можуть поступати лише в ті вузи, які знаходяться у тому регіоні, де вони проживають. Це зумовлено тим, що держава намагається уникнути перенасичення студентів в окремих районах країни.

Звичайно, є й іноземні студенти, для яких здобуття освіти теж є безкоштовним. Однак, для вступу їм необхідно мати диплом бакалавра, або інший документ, який підтверджує цей освітній рівень. Усі питання вирішуються через посольства. Найбільше іноземних студентів приїжджає з сусідніх країн.

Своє навчання у докторантурі, після закінчення алжирського вишу, студенти можуть продовжити в Англії чи Франції. Щоправда, більшість обирає Велику Британію, адже вона повністю бере на себе фінансові зобов’язання щодо навчання.

Після випуску на студентів гарантовано чекають робочі місця, які уже прописуються у контракті.

До прикладу, для медичних спеціальностей є обов’язкове відпрацювання: на півночі країни – 5 років, у центрі – 3, або ж 1 рік – на півдні. Така різниця у термінах залежить від кліматичних умов. Південь Алжиру – суцільна пустеля, а температура там понад +50°С, тож і термін роботи – найкоротший. Таким чином держава забезпечує медичним персоналом усі куточки своєї території. І лише після цього студенти отримують диплом та право працювати у приватних кабінетах.

Щодо вступу на спеціальності, то залежно від отриманого середнього балу, студентам пропонується перелік можливих спеціальностей, звідки вони обирають майбутню професію.


На завершення нашої розмови іноземні гості відмітили високий рівень знань наших студентів, але порадили українським колегам зменшити об’єми використання рідної мови та перейти на іноземні, аби мотивувати молодь до прогресу. Також вони висловили надію, що співпраця і надалі продовжуватиметься між двома університетами, адже це не лише позитивно впливає на навчально-наукове середовище, але й розширює культурні межі світогляду.

Ольга КОНОНЧУК.

Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (235) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (168) - 31.1%