Ковельське Межигір’я?

Ковельське Межигір’я?

Люди скаржаться на розбазарювання землі, екс-голова – на здоров’я.

За очищення влади, тобто люстрацію, на Волині взялися наприкінці лютого. А під Ковелем – у Зеленській сільській раді – хитати крісло керівника почали наприкінці минулого року. І краплею, яка переповнила чашу терпіння, стала земля.

Історія ця почалася із 2007 р. Саме тоді підприємство «ОлШе», зареєстроване на території Ковельського р-ну, звернулося до Зеленського сільського голови Володимира Дригулі з проханням передати під заводські склади 1,5 га землі в с. Воля-Ковельська.

Сільський голова на таку пропозицію пристав. Адже це – і працевлаштування місцевих жителів, і солідні податки до бюджету.

От тільки справу з передачею затягнули. Як пояснює виконавчий директор підприємства «ОлШе» (тепер воно іменується «Будма») Костянтин Король, через економічну кризу завод опинився на грані краху, тож коштів на оформлення документації просто не мав.

– У 2013-му нам дихнулося легше. Ми знову звернулися до Володимира Дригулі. Тепер просили не передати, а продати півтора гектара. У заяві навіть зазначили про укладання угоди на оплату авансу. Але в листі-відповіді прочитали, що цих півтора гектара вже передані «для створення і ведення фермерського господарства»!


Такий поворот подій вразив підприємство з декількох причин. Перша – поведінка Зеленського сільського голови. Друга – особа, якій так оперативно вдалося отримати шмат дійсно дорогої землі (Воля-Ковельська фактично злилася з містом).

– Я вважаю, – продовжує Костянтин Король, – що сільський голова міг би попередити підприємство. Крім того, жителі сіл Зелена та Воля-Ковельська мали бути поінформовані, взяти участь у громадських слуханнях. Адже «Будма» – підприємство, яке дає місцевим мешканцям можливість заробляти, і доля заводу – це доля його працівників. Гроші, які ми обіцяли заплатити за землю, Дригуля хвалився пустити на садочок  і медпункт у Волі-Ковельській. Коли я зібрав депутатів сільради, чиїми голосами земля опинилася в руках так званого фермера, і запитав, навіщо вони так зробили, то всі ці люди від сорому очі ховали.

Натомість Володимир Дригуля, до котрого «Волинська газета» звернулися за поясненнями, сказав:

– Насамперед попрошу наголосити: рішення щодо землі не моє особисте, а депутатів сільської ради! Далі: чому я мав когось про щось попереджати? Із 2007 року земля пустувала. Ніяких документів підприємство «ОлШе» не подавало. Тому не бачу нічого поганого, що чоловік із Ковельського району подав бізнес-план, сказав, що буде вирощувати смородину, і ми пішли йому назустріч.

Однак Костянтин Король не може без іронії слухати таке:

– На нещодавній сесії районної ради я звертався до депутатів і просив їх поїхати подивитися на ту ділянку. Там такі рови викопані, що, мабуть, розраховані на смородину-мутанта!

І щоб не бути голослівним, Костянтин Король везе показати гори землі в людський зріст і глибоченні рови, заповнені водою.

– Загалом місцина не погана: поруч ліс, до Ковеля – рукою подати, по сусідству, як бачите, особняки небідних людей ростуть. Складається враження, що й тут не смородина, а Межигір’я районному масштабу мало з’явитися. Тільки в Януковича 1,7 гектара, а тут – на дві сотки менше, – робить припущення Костянтин Володимирович.

Хто ж він, той загадковий фермер? Виявляється, чоловік на прізвище Книш офіційно проживає в с. Озерне Поворської сільської ради Ковельського р-ну. Тамтешній сільський голова каже, що давненько цього жителя не бачив. Мовляв, той постійно мешкає та працює в Ковелі. А  чим саме займається – хто його зна?..


Натомість Юрій Музичук, який декілька скликань був депутатом Зеленської сільради, каже: Книш – це племінник голови Ковельської райдержадміністрації Сергія Матяшука (того, який у лютому подав у відставку, є уродженцем с. Поворськ і де зараз проживають його батьки). До того ж, заява на виділення землі надійшла в 2013-му – році, коли пана Матяшука призначили головою райдержадміністрації.

– Коли Матяшу як керівник району оглядав наше підприємство і ми попросили допомогти із землею, бо інакше доведеться реєструватися в Ковелі та податки платити вже не в районний, а міський бюджет, то Сергій Васильович ніби й не почув про ймовірність утратити мільйонні кошти до казни Ковельщини. Погодьтеся, дивно… – каже Костянтин Король.

– Це неправда, – прокоментував сам Сергій Матяшук. – Подібної розмови під час мого візиту на підприємство не було. Книш не є моїм племінником. І ніякої землі на підставних осіб я не оформляв. Навіщо, коли ще в 1991 році взяв у Волі-Ковельській ділянку, з допомогою батьків побудував там хату і до цього часу в ній проживаю.


Тим не менше, Володимир Дригуля отримав від громади сіл Зелена та Воля-Ковельська лист із вимогою прозвітувати за свою роботу протягом 2012-2013 рр. А через тиждень після цього, 30 січня 2014-го, написав заяву на звільнення. Люди кажуть: злякався. Сам Володимир Карпович пояснює: через стан здоров’я.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%