«Безхозний» «гадючник»?

«Безхозний» «гадючник»?

Наприкінці луцької вул. Богдана Хмельницького, буквально за кілька десятків кроків від площі Братський міст, біля комплексу «Зося», понад 10 років знаходиться занедбана територія, котру успішно освоїли особи без постійного місця проживання, наркомани та малолітні випивохи. А ще тут загинуло під час незаконних будівельних робіт 2 молодих чоловіки…  Але кому тепер належить цей «гадюшник»?..

«Волинська газета» на початку грудня 2019 р. опублікувала статтю під заголовком «Гадючник» у центрі Луцька», де розповіла про гидоття, котре понад 10 років царює в історичній частині обласного центру. Колись тут були корпуси швейної фабрики. А як підприємство в процесі «прихватизації» наказало довго жити, територію загородили. Корпуси фактично всіх будівель усередині було розібрано, а цеглу та бетонні плити перекриття – вивезено на нові споруди. Потім невідомі власники взялися за демонтаж масивного цегляного паркану. Але оскільки найняли для цього непідготовлених людей, а за технікою безпеки ніхто не дивився, то результат виявився трагічним і закономірним: двоє офіційно не працевлаштованих чорноробів загинули під завалами…
У кращих традиціях попередніх часів, розслідування завершилося нічим. Тобто, небіжчиків похоронили, а винних до відповідальності не притягнули. Подейкували, лише тому, що цю територію прикупив один із прокурорів, що в поті чола захищав законність в сусідній області. Чи зберіг він посаду внаслідок люстрації, також невідомо, але після трагедії земельну ділянку обнесли вже тимчасовим металевим парканом. І – законсервували. Та згодом виявилося, що історія про прокурора – міф.
Що нині? 
«Проникнути всередину колишніх апартаментів швейної фабрики, які позаростали чортополохом, елементарно. Власне, про це свідчать не лише фрагменти демонтованої загорожі, але й добре натоптані стежки. З усіх споруд залишилася лише одна: вочевидь, в одноповерховому приміщенні колись знаходився диспетчер, який перевіряв вміст вантажівок, що в’їжджали на територію підприємства або залишали її, – повідомляла «Волинська газета». – Зараз тут – неофіційна резиденція різноманітних антисоціальних елементів. А ще – одне з улюблених місць студентів та учнів навчальних закладів, розташованих у центрі міста, де вони полюбляють прогулювати заняття. Величезна кількість сміття – не найбільша біда, бо сотні порожніх пляшок від алкогольних напоїв свідчать, що тут регулярно п’ють. Можливо, ще чимось займаються, так би мовити, не шукають кутка на короткострокові інтимні побачення…
Відтак, маємо в центрі м. Луцька по вул. Богдана Хмельницького, 53 справжнісіньке гніздо розпусти. Мало того, воно перетворилося на територію аморальності, бо написи, які зафіксовані на стінах колишньої диспетчерської, свідчать, що публіка охоче порушує законодавство з декомунізації, розписуючи стіни нацистськими та більшовицькими символами.
Щоб встановити, хто несе відповідальність за належний стан абияк обгородженої та захаращеної території, «Волинська газета» звернулася до виконувача повноважень Луцького міського голови, секретаря міськради Григорія Пустовіта.
До честі керівництва міста, воно оперативно та вичерпно змалювало причини виникнення цього жахіття та вказало, хто за нього відповідає.
«На запитуваній території по вул. Богдана Хмельницького, 53… знаходиться земельна ділянка площею 0,2626 га, яка була продана Луцькою міською радою у власність спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група», із цільовим призначенням для обслуговування виробничої бази (рішення Луцької міської ради №23/27 від 30 січня 2008 р.). Цільове призначення вище згаданої земельної ділянки не змінювалося», – письмово повідомив перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад.
Слід зазначити, що цей продаж відбувся, коли Луцьким міським головою був Богдан Шиба. «Ціна питання» у відповіді не вказана.
Цікаво, що ця компанія як власниця землі (на яку прямо вказує Григорій Недопад) зареєстрована у м. Луцьку по вул. Кременецькій, буквально під боком адмінбудівлі органів влади, але не міської, а обласної. 
СП «Західна нафтова група», згідно з даними You Kontrol, входить в групу компаній «Континіум». Як свідчить інформація, оприлюднена на сайті «Pep.org.ua», бенефіціарним власником спільного підприємства є Степан Івахів, народний депутат України від Ковельського округу №21. Степан Петрович володіє 49% акцій цієї компанії з 28 лютого 2017 р. Усього засновниками СП «Західна нафтова група» є 5 юридичних осіб.
Саме назва цієї компанії опосередковано виявилася замішаною в резонансному ДТП, яка сталася 18 серпня 2017 р. на трасі М10 Львів-Краковець у с. Ямельня Яворівського р-ну Львівської обл. Як згодом з’ясувалося, власник ФК «Карпати» і телеканалу ZIK, колишній співзасновник Групи компаній «Континіум» Петро Димінський обґрунтовано підозрюється, що саме він, а не його охоронець Андрій Борщ, перебував за кермом автомобіля «Mercedes S 65 AMG» із державним реєстраційним номером АС 0277 ВР, який і розчавив невеличке авто молодої місцевої жінки. Наталія Тріла загинула на місці трагедії. Слідство встановило, що «крутий» «мерс»  був зареєстрований за… СП «Західна нафтова група»…



Вийшовши на свободу під заставу на час слідства, Петро Димінський, утім, втік у Швейцарію, звідки встиг продати телеканал, а його ФК «Карпати» тепер – на дні турнірної таблиці в Прем’єр-лізі та за крок до фінансового краху.
Звичайно, як мінімум Петро Димінський точно не має стосунку до занедбаної території по луцькій вул. Богдана Хмельницького, 53, адже продав свою частку в СП «Західна нафтова група» ще раніше. А народному депутатові Степанові Івахіву, мабуть, ніхто не доповів, що там коїться…
Утім, «Волинська газета» в традиціях плюралізму та різновекторності думок, офіційно звернулася до керівництва СП «Західна нафтова група», звідки отримала доволі неочікувану відповідь.
«СП «Західна Нафтова Група» не являється власником земельної ділянки за адресою м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 53 площею 0,2626 га, оскільки дана земельна ділянка була відчуджена ще у 2008 р.», – сказано в листі, який підписав директор Т. В. Нікітенко.
Дивина та й годі… То кому ж належить цей безлад у центрі міста? Доведеться розбиратися додатково…
Але що ж має бути на цій території замість хронічного «гадючника»?
Перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад детально пояснив умови можливої забудови біля «Зосі».
Насамперед, відповідно до Генерального плану міста Луцька зразка 2009 р. ця ділянка підпадає під територію громадської забудови.
«Відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міськради від 25 лютого 2015 р. №71/13, вказана земельна ділянка знаходиться в зоні центрів районного значення – Г-2. Переважні види використання, супутні види використання, допустимі види використання – адміністративні, ділові, фінансові, торгівельні установи, заклади обслуговування та супутні до них елементи транспортної інфраструктури. Зона Г-2 призначена для обслуговування населення, що мешкає в житлових районах», – зазначається.
Як допустимі вважаються такі види використання (з отриманням спеціального дозволу): гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів, ринкові комплекси, розважальні комплекси, установи охорони здоров’я та соціального забезпечення, громадські вбиральні, пожежні депо, стаціонарні малі архітектурні форми, майстерні народних промислів.
Параметри забудови, допустимої по вул. Богдана Хмельницького, 53 такі:
«1. Для будинків, які виходять на магістральні вулиці, площа житлових приміщень першого поверху має складати не більше 10% площі поверсі. 2. Для приміщень, що знаходяться на перших поверхах будинків вздовж магістральних вулиць, під час облаштування входів, обов’язковим є влаштування (збереження) хідника (тротуару) шириною не менше 2,25 м. 3. Висота будівель: для всіх житлових будинків можливе використання (додатково) мансардного поверху за умов дотримання будівельних норм».
А що ж відбуватиметься доти, доки СП «Західна нафтова група» нарешті не згадає про свою землю біля «Зосі»?
«Відповідальність за утримання території та проведення благоустрою покладається на власника», – пояснили в Луцькій міськраді.
Тепер залишилося з’ясувати, хто цим повинен займатися: СП «Західна нафтова група» чи якась інша юридична чи фізична особа?

Роман УСТИМЧУК.

На фото автора: «гадючник» по вул. Богдана Хмельницького, 53.

«Горіла хата, палала…»

Ця фраза на мотив народної української пісні стала відомою після виступу частини Академічного хору імені Григорія Верьовки в одному з популярних шоу. Але вона стосується не лише колишньої очільниці НБУ Валерії Гонтарєвої, але й волинських реалій…



Ще 9 вересня 2019 р. по луцькій вул. Богдана Хмельницького, 28 сталася пожежа. Зайнялася стара дерев’яна хата, яка вже не один рік лякала лучан та гостей міста своїм неприглядним виглядом. До честі пожежників, вони оперативно прибули на місце трагедії та ліквідували пожежу. Ніхто з людей не постраждав, хоча очевидцям під час боротьби з «червоним півнем» власноруч довелося витягувати в безпечне місце припарковані автомобілі…
Встановлено, що причиною займання був навмисний підпал. Хто це зробив, встановити фактично неможливо, бо аварійна столітня споруда не один рік стояла без вікон і без дверей, не обгороджена ніяким парканом, тому стала точкою вільного доступу для всіх, кому не ліньки туди було потрапити.
На жаль, і після пожежі залишки хати-розвалюхи ніхто не обгородив, рештки конструкції – не демонтував. Але це, як мінімум, кричуще порушення правил благоустрою населених пунктів, за яке повинен відповідати власник земельної ділянки і будівлі.



Так що гротескне «горіла хата, палала…» стосується не лише колишньої Голови правління Національного банку України Валерії Гонтарєвої (переховується від правосуддя в Лондоні), в якої спалахнула хата в елітному с. Гореничі біля столиці, але й луцьких реалій на вул. Богдана Хмельницького, 28, ледь не навпроти споруди луцької міськради та неподалік офісу Муніципальної варти… 

Роман УСТИМЧУК.

На фото автора: хата-розвалюха до виникнення пожежі; руїни споруди в наш час.




  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

«Боротьба влади з коронавірусом SARS CoV-2 – це…

«Боротьба влади з коронавірусом SARS CoV-2 – це…

Ефективна протидія смертоносній інфекції. (4) - 7%
Нездатність адекватно реагувати на загрози. (13) - 22.8%
Відволікання уваги від чогось важливішого. (31) - 54.4%
Мене це не стосується. (3) - 5.3%