Кожному – своя газета, а пилосос – усій сім’ї!

Кожному – своя газета, а пилосос – усій сім’ї!

У родині призерів «Волинської газети» дітей привчають читати газети змалечку. Окрім нашого видання, в оселю Руслани та Олександра Шелестів із с. Бузаки Камінь-Каширського р-ну щотижня «прямує» й чимало цікавої дитячої преси. Пощастило малечі на мудрих батьків, що вчать зростати із повагою до Слова.

Цими першими весняними днями на обійсті родини Шелестів із Бузаків, напевне, пробиваються з-під землі первоцвіти. Господиня, яка приймала журналістів удома, ще коли надворі стояли сніги, найбільше шкодувала, що не влітку випало нам побувати на подвір’ї цієї сім’ї. Мовляв, потішили б око та серце квітами. Хоча й без квітів у цьому домі є чим, чесно кажучи, потішити око. Гарних господарів видно «за одежиною» і привітною усмішкою, з якою вони стрічають гостей. Як же приємно бачити, що саме в такий дім щотижня прямують хороші, світлі, іноді гострі, завжди об’єктивні новини від «Волинської газети»!

«Головна» читачка «Волинської газети» у цій родині – господиня Руслана Миколаївна. Уродженка Каменя-Каширського в Бузаки вийшла заміж. Разом із чоловіком будували дім, народили двійко діток… Що цікаво: через руки Руслани Миколаївни проходить більшість камінь-каширських немовлят. Жінка вже чимало часу працює лікарем у Камінь-Каширській ЦРЛ. А точніше – акушеркою в акушерсько-пологовому відділенні. Лікарський фах Руслана обрала за прикладом мами Олени Йосипівни, яка чимало літ трудиться дитячим лікарем у тому ж Камені-Каширському. Донька закінчила Дніпропетровське базове медичне училище. І пішла маминими слідами…


Про свою роботу Руслана Миколаївна каже так: «непроста і радісна»: «В інших відділеннях хворі поступають у тяжкому стані… А в нас, хоча теж буває різне, морально легше. Дитинка як народжується, то і для мами щастя, і для нас – радість». Особливою можна назвати місію, яку виконує Руслана Шелест зі своїми колегами, ще й тому, що Камінь-Каширський р-н упевнено тримає першість за кількістю новонароджених малят. Та й більшість жінок народжувати їдуть до райцентру:

«У нас не буває відпочинку, але це й добре», – зазначає жінка.

В оселі Шелестів теж підростають дві донечки. Діані – 9, Іринці – 4. Старша ходить до школи в Бузаки, а молодша – їздить із мамою й татом до садочка в Камінь-Каширський. Дошкільний навчальний заклад у селі почали будувати давненько, торік-позаторік відновили будівництво, а чи відчинить він двері місцевій малечі цьогоріч – хтозна… Ситуація в державі – не на користь мрій сільської дітлашні. Однак дівчата у Шелестів – серйозні. На запитання, чим займаються у вільний час, Діана, для прикладу, відповіла: читаю газети й журнали… У кожної з доньок – свої улюблені дитячі видання.


Особливий затишок панує в цій родині. Причина, каже Руслана, в тому, що вони з чоловіком Олександром усе стараються робити разом, ніколи не ділять обов’язків чи відповідальності. Тому гострі кути вдається оминати. Однак квитанцію на розіграш Руслана Миколаївна таки надіслала до Луцька сама, щоб згодом здивувати чоловіка хорошою обновкою. Що вкотре засвідчує: у цієї жінки легка рука: і на квіти, і на діти, і на несподівані призи.

Олена ЛІВІЦЬКА.

На фото автора: «Волинська газета» презентувала родині Шелестів пилосос.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (607) - 86.2%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%