Пора братися за плуга

Пора братися за плуга

Весняно-польові роботи «підганяють» кадрові зміни у структурах органів влади, які покликані координувати чи контролювати роботу АПК. У різні роки різні особистості займали посади заступників голови облдержадміністрації з аграрних питань. З «учорашніх», скажімо, серед таких був і досвідчений керівник агропідприємства Віталій Заремба і не менш досвідчений управлінець Віталій Карпюк. Тепер схоже – настав час фермерів…

13 березня після наради із «сільськогосподарським активом» краю щодо весняно-польових робіт Григорій Пустовіт представив громадськості кандидата у заступники голови облдержадміністрації з аграрних питань. Ним став депутат облради від ВО «Свобода», фермер із Корева Луцького р-ну, активіст Майдану, який був і серед тих, хто разом із власним сином виносив портрети Януковича з кабінетів «Білого дому», і серед тих, хто днював та ночував на столичній бруківці, – Микола Собуцький. Мало того, у вступному слові Микола Тихонович зазначив: «Іду не сам», маючи на увазі, що напередодні Асоціація фермерів та приватних землевласників Волині, яку він тривалий час очолював, запропонували своїх кандидатів на низку посад в області.


Перелік такий: «М. Т. Собуцький – заступник голови ОДА з АПК; О. С. Книш – керівник департаменту АПК; В. А. Демковський – керівник сільськогосподарської інспекції; В. В. Лук’янчук – голова Ковельської РДА; В. А. Мороз – голова Турійської РДА; Ю. Н. Цейко – голова Луцької РДА; О. В. Дулюк – голова Рожищенської РДА».


Хто є хто? Микола Собуцький – депутат облради від ВО «Свобода», заступник голови Асоціації фермерів та землевласників Волині, господарює на теренах Луцького р-ну. Брав активну участь у подіях Майдану. Олександр Книш – працював в управлінні АПК облдержадміністрації, координуючи роботу з фермерами, а згодом у структурах Сергія Мартиняка. Юрій Цейко – директор ПП «Фабрика солодощів «Ласка», що у с. Голишів Луцького р-ну. Активний учасник Майдану, депутат Луцької районної ради кількох скликань, член «Батьківщини». Віктор Лук’янчук – голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині, господарює на Ковельщині, депутат Ковельської районної ради, активіст Майдану. Олександр Дулюк – член ВО «Свобода», проживає у м. Рожище, під №206 перебував у списках «Свободи» на виборах до ВРУ. Віктор Мороз – очолює асоціацію фермерів Турійського р-ну, фермерує в с. Новий Двір. Валерій Демковський – авторитетний фермер з Іваничівського р-ну.


Представлення кандидата відбулося спокійно. Чи то у «Правого сектора і Ко» справді нема претензій до претендента на одну з ключових посад у виконавчій владі області, чи всі лідери цих структур переключили увагу на штурмування управління МВС, аби змусити нового начальника управління міліції Віктора Швидкого написати заяву про відставку… Але після того, як Микола Собуцький розповів про себе та свою справу та відповів на запитання присутніх щодо того, як він бачить вирішення певних болючих проблем галузі, Григорій Пустовіт потиснув йому руку, а згодом додав: «Готуйте документи, будемо подавати на Київ».


Як реформувати сільське господарство, Микола Собуцький знає з власного прикладу. Не взявши ні копійки з колгоспу, він створив приватне фермерське господарство. Бував на стажуванні в різних країнах світу. На нинішньому етапі розвитку агропромислового комплексу, вважає Микола Тихонович, треба дати можливість одноосібникам, селянам «увійти в ринок». Ось – деякі акценти, означені кандидатом:

– варто запровадити програми щодо стажування молоді за кордоном, а то наразі «ні з ким робити альтернативу тому, що ми нині маємо на селі»;


– треба усвідомити, що «гроші не на полі», а на наступних етапах: зокрема – в переробці продукції;

– відсіч молочним магнатам дрібні виробники можуть дати тільки шляхом кооперації на селі, але за умови наявності законодавчої бази щодо оподаткування, якої треба добиватися;

– програми підтримки АПК, що діяли в області, слід переглянути.


Ситуацію в аграрній галузі Волині Микола Собуцький називає «дуже складною». Це, за його словами, пов’язано з «попередніми діяннями», які «губили ініціативу самостійних людей», а наближали до себе людей з іншими якостями. Майбутній заступник уже записався на прийом до міністра аграрної політики та продовольства України Ігоря Швайки (теж – свободівця), аби озвучити йому свої пропозиції щодо тих чи інших акцентів розвитку галузі.

Бліц-інтерв’ю

Микола Собуцький: «Сам орю, сам сію»

Відразу після представлення Миколи Собуцького як кандидата на посаду заступника голови облдержадміністрації з аграрних питань «Волинська газета» запропонувала йому відповісти на кілька запитань.

Біографічна довідка

Микола Собуцький – уродженець с. Коршів Луцького р-ну. Має дві вищі освіти: гуманітарну та економічну. У 80-ті роки очолював у Москві навчальний підрозділ, який готував фахівців для бойових дій у самому Афганістані та бійців для контингенту в Європі. Потім, за його ж словами, навчався в одному «цікавому» московському виші, мав посаду, квартиру, машину…, але коли отримав пропозицію взамін на ще більші блага «служить, верно служить» тодішньому режиму, зрікся всього й повернувся з Московщини … у Коршів. І з партійного бійця став помічником комбайнера. Отакий цікавий період біографії повважав привідкрити людям Микола Тихонович. Згодом він від помічника комбайнера, агронома, заступника голови правління колгоспу доросте до самостійного господаря. Має за хобі археологію та викладає у навчальних закладах. Про власний досвід реформування сільського господарства каже: колгоспи – складова великої репресивної системи, з якої він вийшов із 3-ма гектарами землі, не маючи ні майна, ні засобів виробництва. І, дійшовши висновку, що «будь-яка бацила може жити у своєму середовищі», почав облаштовувати прийнятне для себе середовище. Зрозуміло, що це – земля і праця на землі. У Коршеві дотепер він має фермерське господарство сімейного типу. Відверто каже: «Сам орю, сам сію». Свого часу Микола Собуцький був заступником голови Асоціації фермерів та приватних землевласників України, очолював відповідну структуру на Волині, нині є першим заступником голови цієї громадської організації, а також депутатом облради від ВО «Свобода».

– Миколо Тихоновичу, посада заступника з аграрних питань дісталася вам за партійною квотою?

– Ні.

– Волинські аграрії – самодостатні. Часто від них можна почути думку про недоцільність існування чиновницьких структур, які б опікувалися АПК. Мовляв, вони тільки заважають, є по-суті лише статистами, а справжній господар підказок чиновників не потребує. Здається, що і ви як успішний фермер такої ж позиції дотримувалися. А що тепер? Нині ви «без кількох хвилин» – чиновник. Як будуватимете роботу?

– Не просто та думка «має місце», а, вибачте, в тій же Литві у профільному управлінні – лише дві людини. У нас – 20-30. Я запитував у литовців: «А хто ж контролює фінансові потоки, програми?». Мені кажуть: «Оці двоє». Як вони справляються? Там асоціація фермерів (громадська структура) на себе бере функції цього управління. Мало того, коли познайомився з «тими двома», то виявилося, що в одного – 20 гектарів землі, а в іншого – 40. Тому вони – фермери, але вони й чиновники. І все встигають. Зрозуміло, що й хабарів такі чиновники брати не будуть.

– Чи означає це, що ви готові скоротити штат департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації?

– Непросте це завдання. Але – одна з позицій. Тягнути цього воза суспільству важко і недоцільно. Відкати, хабарі…

– В яких стосунках ви з Віталієм Карпюком, вашим попередником на посаді заступника голови облдержадміністрації? Чи спілкувалися? Як оцінюєте його роботу?

– Оцінювати не буду. Хай це зроблять люди. Спілкувалися завжди так… рівно. Не ворогували, але й глибокого розуміння не було. Бо я бачив, що ті програми, які є, переважно – всього-на-всього ширма. За ширмою відбувалися інші процеси. Заглиблюватися в це у мене не було ні бажання, ні підстав.

– Асоціація фермерів та приватних землевласників Волині запропонувала Олександра Книша на посаду начальника департаменту АПК. Як ви характеризуєте цього фахівця?

– Він працював в управлінні. Очолював відділ роботи з фермерськими господарствами. Саме він їздив на стажування в Польщу. Я мав можливість послати фермера, але, крім фермера, відправляв спеціаліста управління. Пройде його кандидатура чи ні – не знаю.

– Чи ви користувалися державними або регіональними програми з підтримки АПК?

– Регіональними – ні. А державною – так. Років шість тому від фонду фермерів мав кредит. Якраз завершую його виплату.

– Наостанок: кому віддасте бізнес, якщо таки приступите до виконання обов’язків заступника?

– Річ у тім, що, може, я забагато під час представлення «якав», що сам орю і сам сію. Фактично ми це робимо сім’єю. Син Микола допомагає, і дружина, і навіть донька готові сьогодні взяти на себе юридичну сторону бізнесу. Зрозуміло, що всі ми там будемо, бо це – наше, сімейне. Формально мушу переписати його на когось іншого, бо закон вимагає. Але те, що я ніколи не лишу цієї ноші заради будь-кого, – однозначно. Все одно буду присутній там і фізично, і духовно.

Спілкувалася Олена ЛІВІЦЬКА.

Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.7%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (171) - 45.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.6%