Лелеки не замерзнуть?!

Лелеки не замерзнуть?!

Аномальний холод нинішньої запізнілої весни турбує не лише людей. Із теплих країв на Волинь уже повернулися понад 20 видів пернатих. Із далекої Африки прилетіли й лелеки, адже фахівці знають: період їхнього приземлення у нас коливається між 16 березня і 5 квітня. Але небувалі сніг, лід та мороз перетворили для птахів сьогоднішню Волинь на смертельну пастку. 

В багатьох областях за порятунок пернатих узялися і фахівці, і просто небайдужі люди. Але все це робиться без жодної системи. Аби з’ясувати, хто ж на Волині відстежує ступінь критичності ситуації, а в разі небезпеки – зобов’язаний належним чином надати допомогу червонокнижним пернатим, в які тільки структури не звертаємося... І таке враження, що про лелек, які споконвіку заселяють нашу землю разом із нами, нікому діла немає… 
Волинська міжрайонна прокуратура й Інститут земельних відносин та охорони навколишнього середовища проблемою лелек не займаються.
Державна екологічна інспекція в області теж за це не відповідає. 
А в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в області порадили: найкраще про це розпитати Михайла Химина – голову облвідділення Українського товариства охорони птахів, який, окрім того, є заступником директора національного природного парку «Прип’ять – Стохід». 
За словами науковця-орнітолога, білі лелеки справді вже почали повертатися з теплих країв. Поки що більшість із них – це самці, для яких нинішні погодні умови – досить неприємний сюрприз.
Приліт буслів найчастіше зараз спостерігають у північних районах Волині. Епізоотолог лікарні ветеринарної медицини Ратнівського р-ну Федір Палій підтвердив: як летіли – бачив, одначе не до крижаних водойм птахи спішать, а до обігрітих сіл прибиваються. От тільки масовості це явище поки не набуло…
У Любитівській сільській раді Ковельського р-ну теж бачили політ буслів. А в Поповичівській сільській раді цього ж району не тільки бачили, а й пробували нагодувати.
– Саме зараз, аби запобігти підтопленням, чистимо канави по селах. Тому буквально вчора бачили неподалік із десяток боцюнів, – розповідає сільський голова Віталій Мартинець. – Птахи такі нещасні, обезсилені, навіть до людей не боялися наближатися. Щоби хоч якось допомогти, ми зерна їм насипали. Але чомусь не їдять. Одну воду п’ють.
– Бусол – хижак. Йому смакують плазуни, риба, дрібні звірі, – пояснює таку поведінку лелек орнітолог Михайло Химин.
Що стосується погоди, то нинішній мороз для птахів не такий уже й небезпечний. Здоровий самець виживає за температури і в мінус 20 градусів. Проте з далекої дороги чимало особин дійсно прилітають кволими, хворими, знесиленими. Тож екстремальні погодні умови можуть стати смертельними для пернатих. Основну загрозу для них несе відсутність їжі.
– Миші, жаби, вужі за низьких температур ховаються під землю. От і виникає проблема, що птахи можуть загинути без харчування, – пояснює фахівець. – Голод – не тітка. І коли геть скрута, лелеки в пошуках їжі починають наближатися до людських жител, що і спостерігають нині в багатьох районах Волині.
Не дивно, що помічаючи таке, небайдужі волиняни цікавилися, як помогти пернатим. Таку турботу, скажімо, виявили нещодавно жителі Любешова та Дольська Любешівського р-ну та спеціально зателефонували до фахівців Товариства охорони птахів.
– Коли годуєш, головне – не налякати буслів: не підходити ближче як за 20-50 метрів, інакше полетять геть і можуть не повернутися на це ж місце, – попереджає Михайло Химин. – Порятунком від голодної смерті стають для лелек дрібна несолена риба, навіть нутрощі, які можна попросити у торговців риби. Мишей, вужів чи жаб зараз не знайти, але їх можуть замінити несолене сало, шкура з курей. Їстимуть пернаті варену картоплю, сухий та бажано розмочений хліб. А як геть припече, то й від зернових не відмовляться. Вони ж бо – всеїдні.
Харчові припаси для буслів можна викласти прямо на землю, але так, аби птахи побачили людину та принесені нею пожитки. Якщо мете сніг, було би добре продукти вішати на дерева. Для того можна використати сітки з-під цибулі чи картоплі, міцніші нитки або нанизати шматки того ж сала на палки, встромлені в землю.
– Хоча телефонні дзвінки від волинян час від часу отримуємо, консультуємо, як помагати буслам, одначе для Волині проблема з лелеками не стоїть аж так гостро, і про факти загибелі тварин я особисто не чув, – зізнається Михайло Химин. Життя птахів орнітолог досліджує понад 35 років і, каже, за цей період достеменно дослідив: пернаті навчилися виживати навіть в екстремальних умовах.
– Зараз, приміром, лелеки збираються біля водойм, котрі не замерзли, і там ловлять рибу. Причому 100-150 грамів їжі боцюнові вистачає, аби дочекатися кращих часів, тобто потепління. А взагалі-то без достатнього харчування бусли можуть протриматися тиждень-другий, – заспокоює Михайло Васильович. 
Словом, кожен у нас виживає, як уміє: і люди, і птахи. Бо що казати про порятунок пернатих, коли навіть тяжкохворі діти не мають належної фінансової підтримки? Єдине, що лишається в подібних ситуаціях, – сподіватися на небайдужість ближнього. Того, кого, за повір’ям, лелека додому приніс. Бо кого в капусті знайшли, той птахів не любить… 
Оксана БУБЕНЩИКОВА. 


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%