Школа - не камінь

Школа - не камінь

На подвір’ї  Мокрецької ЗОШ I-II ст., що на Турійщині, тихо: акуратно розчищено від снігу доріжки,  де-не-де  –  дитячі сліди на білому килимі, та дітвори – не видко:  мабуть, час уроків (а може, занадто зимно, аби надворі бавитися). Губиться у сивих просторах приміщення школи,  та  разючим контрастом привертають увагу кислотно-оранжеві «рамки» споруди й котрась червонувата недобудова, що принишкла поряд. Нічого не відаємо: прибули на запрошення директора навчального закладу Володимира Квашука: мовляв, є в них одна проблема…

– Ось, бачите?! – директор вказав на напівзведені стіни приміщення на шкільному подвір’ї. – Ніяк не можемо добудувати. 
За словами Володимира Квашука, кілька літ поспіль школу споруджують, як-то кажуть, спільними силами: і районним, і обласним, і державним коштом. Правда, останнім часом робота завмерла: обіцяли гроші з Держбюджету, та поки, як-то кажуть, ні слуху ні духу. От і покликав Володимир Миколайович журналістів, аби з’ясували що і як.
Оглядинам головного корпусу навчального закладу (а там усе до ладу) передувала екскурсія шкільним подвір’ям. Нині недобудова – немовби лабіринт, а згодом тут має постати спортзал, додаткові класи, внутрішні туалети, душові. Окрім цегляних стін, впала у вічі стара обдерта хатина: виявилося, то – одне із приміщень Мокрецької ЗОШ: колись була майстерня, а нині стан будівлі – аварійний. Поряд – іще одна споруда, схожа на селянське житло: і то – частина школи. Директор розповідає, що це ще не всі приміщення: через дорогу – їдальня і два класи. Словом, тамтешні школярі – немов кочівники. 
Нині тут навчається 79 учнів, а в 2018 р. уже буде 86. 
– У дитячому садочку порівняно багато діток, – мовить пан Квашук. – Тож є перспектива.
Володимир Миколайович розповів, що будівництво розпочалося у 2006 р., а замовником став районний відділ освіти. Відповідно з районної казни спрямували кошти, а з обласної – виділили на будівництво котельні. Окрім того, за рахунок Фонду соціальних інвестицій відремонтували головний корпус: змінили покрівлю, навели лад усередині будівлі. Робота кипіла, поки кошти не вичерпалися. Потім – стагнація.
– У 2009 році йшла мова про виділення майже трьох мільйонів гривень із Стабілізаційного фонду держави, а відповідну інформацію навіть опублікували в «Урядовому кур’єрі», – зазначив Володимир Квашук. – Тільки-от жодної копійки до нас так і не дійшло. Торік із Держбюджету виділили 2,8 млн. Приїжджав голова облдержадміністрації Борис Клімчук, згодом – начальник обласного управління будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Юрій Куц. Тоді мовилося, що решту коштів залучать у формі державної субвенції, мовляв, у березні розпочнуть роботу, та поки нічого не чутно. 
Аби доповнити картину, окреслену директором, зв’язалися телефоном із начальником райвідділу освіти Миколою Олексюком, утім не почули нічого нового: 
– Не наш відділ є замовником будівництва, а обласне управління архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства, тож нічого не відомо про фінансову сторону питання.
Не зволікали й зателефонували начальникові відомства Юрієві Куцу: мовляв, журналістів цікавить ситуація із мокрецькою школою.
– І мене цікавить, – мовив Юрій Іванович. – Особисто виїжджав на місце будівництва, оглядав там усе. Звісно, треба робити – подали заявку на виділення коштів із Держбюджету, оскільки будівництво масштабне. Поки не має відповідного розпорядження. Чекаємо.
Скільки ж грошей треба, щоби завершити роботу?
– Торік складали кошторис – приблизно 5 мільйонів гривень, – зазначив Юрій Куц. 
Здавалося б, усе чорним по білому написано: найближчим часом робота ні на крок не зрушиться. Та єдине запитання залишається відкритим: де ділися кошти, котрі, за словами директора, були виділені із стабілізаційного фонду ще у 2009 р.? Звернулися за коментарем до першого заступника голови райдержадміністрації Володимира Кривоша, позаяк чоловік  давно працює у згаданому відомстві:
– Нині стабілізаційний фонд ліквідований, розпорядником коштів є Фонд регіонального розвитку. Утім свого часу ніяких грошей із фонду не надходило: про це лише мовилося, а офіційно не було прописано.
Також Володимир Васильович розповів, що кошторис уже перерахували: відтак, аби завершити будівництво, потрібна чимала сума –  майже 7 млн грн. Проте чоловік сповнений оптимізму:
– Проект включено в обласну програму, тож, думаю, якщо цьогоріч не отримаємо фінансування у вигляді держсубвенції, то вже наступного року. Адже об’єкт – дуже важливий.
Хочеться розділити позитивний настрій пана Кривоша, що ґрунтується не на порожньому місці. Адже саме на соціальну сферу першочергово спрямовано політику Президента й уряду. Окрім того, у столиці вітають ті проекти, які уже почали реалізовувати за рахунок місцевого бюджету. Бо, як кажуть, під лежачий камінь вода не тече.
Ірина ВОРОБЕЙ.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 15.1%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (205) - 45.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (121) - 26.9%