Скверик Костя Шишка

Скверик  Костя Шишка

Він народився у с. Купичів Турійського р-ну, що на Волині. Рано залишився без матері, переїхав із батьком до Луцька. Мешкали в районі вулиці Львівської поблизу середньої школи №2, куди Кость і пішов на навчання. Тут ще зберігаються шкільні журнали, які засвідчують його любов до навчання. Після школи вступив на історико-філологічний факультет Луцького педінституту ім. Лесі Українки, закінчив з відзнакою, відслужив армію, повернувся на Волинь, був запрошений на роботу в обком комсомолу, де опікувався талановитою творчою молоддю. У його робочих шухлядах лежали добірки багатьох самородків, зокрема, й вірші Петра Панасюка з Горохівщини. Був активним завсідником літстудії, яку вели викладачі університету фронтовик-філолог Дмитро Іващенко та історик Віктор Мороз. Після кончини Сталіна, з приходом до влади Микити Хрущова в Україні настало тимчасове потепління і ним скористалася українська інтелігенція для розвитку своєї ідентичності. Луцька творча молодь не стала винятком, долучилася до загальноукраїнського національного відродження своєї культури. Творили вірші, обмінювались думками, освідчувалися в любові до України. Ніхто й не сподівався, що за це можуть переслідувати, а згодом назвуть ледь не державним злочином. Його ж літстудійців звинуватять у буржуазному націоналізмі, а їх вчителів фронтовика Дмитра Іващенка та молодого науковця Віктора Мороза засудять до тюремного ув’язнення. Така ж доля чекала й на літстудійців, якби не голос світової громадськості. Однак, репресивна машина багатьом поламала життя. «Радянську Волинь» змусили розпрощатися з молодим перспективним журналістом, новелістом і казкарем Віктором Горничем, випускницю історико-філологічного факультету ім. Лесі Українки Лесю Ковальчук без диплому заслали на роботу в далеке поліське село, пройшли обшуки й в тодішніх студентів Івана Чернецького та Йосипа Струцюка, Костя Шишка, який на суді проходив як свідок і відкрито заявив: «Ми не підпільна організація, ми – Нація», виключили з партії і звільнили з роботи… У подальшому про друк його поетичних творів годі було й думати. Але він не переставав творити, друкував на машинці вінки сонетів, поеми, гумористичні твори. Частину з них самдруківськими виданнями сам поет і його друзі розповсюджували ще у 80-ті. З проголошенням Незалежності України світ побачили книги «Сльоза олії золота», «Вибрані вірші», «Вогонь», «Пісня дощу» (2001),  «Писанки» (2010), з’явилися дослідження про творчість шістдесятника.
Помер Кость Шишко 24 січня 2002 року. У засвіти Поета проводжали друзі та шанувальники: ні дружини, ні дітей, ні родини він не мав. Поховали на міському кладовищі по вулиці Рівненській. 
У 2010 р., до 70-річчя з дня народження Кості Шишка, у Луцьку біля ЗОШ № 2, де навчався поет, було закладено сквер імені Шишка. Згодом по вулиці Лесі Українки було встановлено пам’ятник поету Кості Шишку роботи волинського скульптора Ірини Дацюк. Кость Тимофійович у повний ріст стоїть за стійкою у плащі і капелюсі, як і за життя, тримаючи у руці чашку з кавою. Поряд – дві філіжанки для друзів. 
Цей затишний скверик Костя Шишка, як його називають в народі, до 80-річчя від дня народження українського поета-шістдесятника варто було б на офіційному рівні назвати ім’ям Костя Шишка, з чим «Волинська газета» й звертається до депутатів Луцької міської ради.
Сергій ЦЮРИЦЬ.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (7) - 13.5%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (29) - 55.8%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (11) - 21.2%
Мене це не стосується. (3) - 5.8%