«Сірожко! Не позор мене»

«Сірожко! Не позор мене»

Як допитливі школярі злодія зловили.

Аж із прикордонного краю Волині дійшов на адресу редакції лист. І не чергова кляуза чи бридка анонімка. Аркуш паперу став криком душі «всієї інтелігенції району».

Що ж так обурило наших читачів? Виявляється, крадіжки. Систематичні і ганебні. Бо кралася не курка чи мобілка. Кралися слова, думки, емоції – те, що називається розумним словом «плагіат».

Найгірше ж, що крав не якийсь там двієчник, списавши твір у сусідки по парті. За чужу інтелектуальну власність отримувала гонорар людина, яка керує цілим колективом редакції газети!

«Та чи місце в журналістиці таким, з дозволу сказати, журналістам?» – риторично запитує група педагогів, які від імені районної інтелігенції сказали своє «фе» фальшивій акулі пера. Бо як іще назвати працівника друкованого ЗМІ, зміст публікацій якого «став прислужницьким, тексти – неграмотними, фото абиякими, а писанина – наскрізний плагіат», – дають свою оцінку жителі цілого району.

Що цікаво: детективів у цій трагікомедії зіграли місцеві школярі. Саме вони завдяки Інтернету стали виявляти факти крадіжок.

Втім глузування людей із районного писаки перейшли в обурення, коли той вирішив нажитися на святому – іменах Героїв Небесної Сотні!

«…Викрили ту ганьбу наші учні. Показали вчителям, то всі були здивовані. Але, як кажуть, було б дуже смішно, якби не так сумно. … Настільки боляче стало. Це ж така для всіх нас трагедія, що не знаєш, як пережити. А він посмів про це ось так бездарно і бездумно».

Ініціативні учні знову перевтілилися у детективів і знайшли неспростовні докази: фактично вся стаття районної акули «перекатьорена» (як кажуть школярі) із публікацій чотирьох авторів: Оксани Бубенщикової («Волинська газета»), Юрія Бутусова (інтернет-видання «Українська правда»), Ігоря Пелехатого (блогер із Інтернету) і Вадима Василенка («Вінницька газета»).

Щоправда, було і декілька авторських рядків. Їх неможливо було не помітити, адже написані «…з помилками, що соромно!».

Таким чином, діти вивели крадія на чисту воду. Педагоги донесли громадськості факт ганебної крадіжки. Але людина, яка не достойна навіть називатися журналістом, не те що лишається працівником газети – продовжує керувати цілим дійсно творчим колективом!

«Ось і судіть про честь, совість і вміння бути чесним перед народом. Хто служив-прислужував партії, яка посміла вбивати, хай шукає іншої роботи, за своїм інтелектом! – вважають автори листа. – А ще би порадили, перш ніж такі посади обирати, дати написати цим особам диктант, бо грамотність цього «журналіста» ми, вчителі-словесники, знаємо добре. Це ж соромно всій інтелігенції району. Ще й кажуть, обирали його на сесії (районної ради, – авт.) з порушенням Статуту колективу районної газети. Така невтішна, на жаль, картина…»

Але мені, як автору цих рядків і обікраденому журналістові, хочеться розвіяти смуток педагогів. Бо завдяки таким-от винахідливим «творцям» діти не лише перечитують «Волинську газету», а й проявляють ініціативність, уміння аналізувати, із користю працюють в Інтернеті. Педагоги, натомість, мають «живий приклад» для виховної години на тему «Что такое хорошо и что такое плохо». Та й використання публікацій саме цих авторів можна розцінювати як комплімент. Не дарма ж серед маси інтернет-статей вибрано тільки чотири, які дійсно взяли за живе.

А щодо «журналіста»? Ну не дано йому перо тримати. Може, хай спробує себе деінде. Скажімо – в комедійному серіалі «Країна У». Пам’ятаєте, чоловік там є, котрому постійно нагадують про мораль. Тільки в нашому випадку фраза звучатиме: «Сірожко! Не позор мене».

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (10) - 13%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (38) - 49.4%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (17) - 22.1%
Мене це не стосується. (9) - 11.7%