Лісівників готують у Шацьку

Лісівників готують у Шацьку

Лісова Альма-матер Волині

Лісова галузь в усі часи була конструктивним гарантом сталого економічного розвитку країни. Її багатство – кадри, підготовкою яких займаються лісівничі виші.

Наскільки важлива допрофільна і професійна підготовка для галузевого розвитку та держави загалом, говоримо із заслуженим працівником освіти України, к. с. г. наук, директором Шацького лісового коледжу імені Валентина Сулька Ігорем Жмурком.

– Ігоре Васильовичу, Ваш коледж готує спеціалістів для лісової галузі. Які вимоги ставить перед вами держава?

– З усіх напрямків діяльності, які сьогодні напрацювала лісова галузь, важливу роль відіграє спеціаліст. Він працює з ресурсами, які необхідні для розбудови держави. Усім зрозуміло, що цей спеціаліст повинен бути компетентним, орієнтуватися в процесах, які відбуваються і в лісовому господарстві, і в суспільстві, яких, зрештою, вимагає і потребує природа. Безперечно, що готуючи спеціалістів для лісового господарства, ми хочемо, щоб вони усі ці якості мали. Були грамотними, орієнтувалися в усіх напрямках лісового господарства, могли впливати на екологічні, лісівничі, економічні, фінансові і навіть суспільно-політичні чинники задля збереження лісів та природи, розвитку сталого лісокористування. Цього вимагає наше суспільство.

– Профорієнтаційний підхід – в основі сучасних педагогічних практик. Як до цього ставляться викладачі коледжу, чи мають програму дій на найближчі роки?

– Більшість наших вступників – вже професійно зорієнтовані. Адже на Волині діє мережа учнівських лісництв та еко-бригад, коледж давно співпрацює з Волинськими ОУЛМГ та ОЕНЦ, які також мотивують дітей та працівників до навчання. Це ті люди, які знають, чим будуть займатися у житті, і вони приходять навчатися до нас. Це дуже важливо.


– В освітньому просторі багато новацій. Як реагує на них лісівничий виш?

– Під час розширеної колегії, яку на Волині проводив заступник Міністра освіти України за участю представників усіх навчальних закладів і територіальних громад, прозвучав головний меседж – профорієнтація. Всі навчальні заклади, починаючи від загальноосвітніх шкіл, професійних училищ і закінчуючи університетами, повинні бути професійно зорієнтовані. Тобто, у певних центрах, які будуть умовно з’єднані за якимись професійними напрямками, вони будуть готувати щось одне. Простими словами, заклади, що займаються природничими напрямками, мають бути сконцентровані в одному закладі, технічні – в іншому. Так, як було за радянської освіти. На жаль, мало хто пам’ятає, що був один університет в регіоні, до якого були великі конкурси – по 8-10 або й більше осіб на місце, але всі намагалися потрапити саме до нього по знаннях і вимогах, які ставилися по тих напрямках. На сьогодні з’явилося дуже багато можливостей десь навчатися. Це вже мов би звичка яка чи «професія» – стати у чергу за отриманням якогось диплома. До 25 років навчається, і не важливо, що пізніше не йде працювати за професією, якій його навчала держава. Всі зараз дивляться на Польщу, думають, що зароблять там якісь гроші і будуть преспокійно жити, бо, мовляв, в Україні ніхто нічого робити не збирається. Ми маємо врахувати цей момент на Волині і вивести освіту із цього такого тупикового напрямку, щоб готувати спеціалістів таких і стільки, скільки й для кого їх потрібно.

– Які професії можна набути у Шацькому лісовому коледжі імені Валентина Сулька?

– У Шацькому лісовому коледжі ведеться підготовка спеціалістів лісового господарства, лісозаготівлі та первинної обробки деревини, а також економічного напрямку, тобто спеціалістів бухгалтерського обліку у лісовому господарстві. Маємо статус вищого державного навчальниого закладу, який зорієнтований виключно на лісову галузь. Ми не готуємо спеціалістів, якихось паралельних професій – перукарів, юристів, що найбільше імпонує дівчатам, а тих спеціальностей, що на сьогодні будуть і вже потрібні для лісового господарства і державного будівництва.

– Ваш коледж готує не просто професіоналів лісівничої справи, а й будівничих держави, патріотів України. Як вдається поєднувати професійні стандарти із громадянськими?

– Нещодавно переглянув виставу еко-театру ВОЕНЦ, що займається природничо-екологічним вихованням, і здивувався, як у такому короткому театральному виступі дівчата зуміли передати глядачу свою любов до Природи, тривогу за землю, наше майбутнє. Я був вражений, наскільки ємко сказано про землю, на якій ми живемо і подекуди не цінуємо. Чим більше буде таких грамотних людей, тим могутнішою буде наша країна. Бо патріотизм – це не тільки вишиванка і гасла «Слава Україні!», але щира любов. Ми повинні бути в душі патріотами, цінувати свою мову, звичаї, традиції, людей, тільки тоді будем українцями. Цього навчаємо у коледжі.

–  Знаю, чим живе коледж, як працюють викладачі та студенти, як ведеться навчальна та виховна робота, готуються спеціалісти для лісового господарства. Чи є нові задуми?

– У майбутньому якомога більше будемо створювати умов, щоб школярі продовжували своє навчання за лісівничими напрямками, щоб ми по максимуму могли забезпечити галузь кадрами. Зараз для вступу у вищі навчальні заклади потрібно скласти ЗНО, є різного роду іспити, тому вступники повинні мати якийсь пріоритет. Викладачі коледжу спільно з лісівниками, позашкіллям та освітянами намагаються його сформувати з шкільної парти. У майбутньому можливе й таке, що ВОЕНЦ для випускників учнівських лісництв буде писати певні рекомендаційні листи, видавати сертифікати з оцінками, які дадуть пріоритет при вступі у навчальні заклади, зокрема, й до Шацького лісового коледжу. Ми працюємо над тим, щоб вони вже тепер, будучи школярами і членами шкільних лісництв, могли познайомитись з нашим навчальним закладом, лісопідприємствами, куди прийдуть працювати після навчання у коледжі і де зможуть втілити свої знання і мрії у подальшу роботу.

– Шацький лісовий коледж не стоїть осторонь освітніх реформ?

– Як і всі, ми відчуваємо на собі дихання епохи реформування. Намагаємось бути успішними. Зараз готуємось до того, щоб в структурі коледжу відкрити природничо-екологічний ліцей для обдарованих дітей з їх постійним перебуванням тут із понеділка по п’ятницю. Почнемо працювати з дітьми від 6 класу, що значно знизить «профорієтаційний вік», чого не було раніше.  Це рішення почасти продиктоване освітянською реформою, що призупиняє дію некомплектних шкіл. Це, зокрема, стосується сіл Старовижівського, Ратнівського, Шацького р-нів, де школи, у класах яких нема 16 дітей, підлягають закриттю. Ми хочемо забрати до себе дітей, які довозяться до опорних навчальних закладів, щоб повноцінно навчати їх із 6 класу. Це буде повноцінна школа-ліцей. Є потреба розвантажити і Шацьку опорну школу, адже багато учнів ходять в другу зміну, що досить таки незручно для якісного навчального процесу. Таким чином хочемо наповнити наш навчальний заклад. Ми маємо для цього все необхідне – і навчальні аудиторії, і гуртожитки, і якісне харчування. Ми вже працюємо над цим.

Окрім того, наш партнер, заслужений працівник освіти України, директор Волинського обласного еколого-натуралістичного центру пропонує створити малу лісівничу академію, яка буде постійно діяти в області. Ми будемо долучатися до її роботи. Тож у майбутньому на базі Шацького лісового коледжу може з’явитися також ще якийсь елітний центр для навчання і відпочинку «юних академіків-лісівників». Ми готові надати їм місце, де жити, харчуватися, відпочити, покупатися влітку, ще більше ознайомитися з природничими нашими програмами. Це підкріпить серця, які люблять природу, хочуть мати певний вплив на суспільні процеси і державну політику щодо довкілля. При цьому завжди застерігаю і педагогів, і наших вихованців, аби ті, хто не хотів би цим займатися, не марнував даремно часу. Адже сьогодні можна проявити себе, до чого маєш покликання, стати успішними спеціалістами в іншому напрямку, не займати чиєсь місце, не тратити свій особистий час, щоб потім відвернутися від професійного вибору. Але ті, хто свідомо обирає лісівничий, природничий напрямок, мають поринати у нього з головою, дійсно у всьому розібратися, стати справжніми спеціалістами і відстоювати інтереси природи, держави і свого покликання у природничому напрямку.


– Чи є сьогодні достатній фінансовий ресурс, щоб на належному рівні розвивати природничий напрямок освіти?

– Зараз за цей ресурс змагаються усі освітяни. Адже це зарплата вчителів, бюджет школи, всі хочуть залишитися, працювати. Так, не просто втримати лісівничий вектор розвитку вишу. Та маючи таку потужну сітку учнівських лісництв, гуртків екологічного спрямування, маємо усі можливості, щоб розвивати природничий напрямок в подальшому. І навіть самі діти прагнуть розвивати цей напрямок. І тут велика заслуга освітян, лісівників. Ми підтримуємо з ними діалог, розвиваємо зв’язки, заручаємося їх підтримкою. Навзамін кажемо: «Якщо в керівників з’явилася потреба зібрати шкільне лісництво у коледжі, зателефонуйте, привозьте своїх вихованців, ми їх приймемо, розмістимо, проведемо всі потрібні заходи. Кожен з вчителів може працювати з нами індивідуально, проводити роботу від нашого імені. Ми дамо їм роздатковий матеріал, умови вступу. Ми готові зберегти і впровадити у навчальну практику всі їх напрацювання, інтегрувати їх плани у наші навчальні програми. Це додатково обговоримо з фахівцями Волинського ОЕНЦ. Керівники учнівських лісництв та еко-гуртків – не просто нам помічники, колеги, а фактично наші агенти впливу, які можуть мотивувати дітей розвиватися у цьому напрямку, який ми ведемо. Вони завжди можуть своїх дітей зібрати, привести до нас, щось побачити, десь попрацювати. У цьому будемо йти їм назустріч. Наші викладачі готові разом із Волинським ОЕНЦ розробити систему тестування, згідно навчальних програм, аби діти, які успішно ці тестування пройдуть, могли отримати сертифікати, які даватимуть перевагу їх володарям при вступі до нашого коледжу.

Це може бути й свідоцтво про закінчення шкільного лісництва. Ми не можемо прописати цього у правилах прийому, це компетенція Міністерства, але нам ніхто не забороняє взяти ці фактори, як вагомі, на замітку.

Всілякі маневри проводяться для того, щоб виграти війну. Результат нашої спільної діяльності, щоб діти, які пройшли курс учнівського лісництва, вступили до профільного вишу. Це наш виграш у війні.


– Наскільки важлива для Вас співпраця з Волинським ОУЛМГ, державними лісогосподарствами?  

– Цією співпрацею ми особливо дорожимо. Про це нещодавно говорив начальнику Волинського ОУЛМГ Олександру Кватирку під час його виїзного прийому у Шацькому районі. Ми вдячні усім лісівникам за підтримку, профорієнтаційну роботу серед дітей і молоді. Чимало наших студентів, будучи школярами, брали участь у конкурсах творів, малюнків, проектів дендрологічних скверів, хотілося б, щоб і надалі ця спрямованість дітей закріплювалася вступом до лісівничих вишів. 

Зі свого боку ми будемо делегувати у школи наших студентів, щоб вони розказали дітям про Шацький коледж. Він дає гарну освіту, випускників чекають на роботу у лісогосподарствах, де кожен може реалізувати себе. У лісі з голоду ще ніхто не помер. У галузі тримається стабільна зарплата, дотримуються соціальні стандарти, працівники відчувають себе потрібними і шанованими людьми.

Розмовляв

Сергій ЦЮРИЦЬ


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (7) - 12.1%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (32) - 55.2%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (14) - 24.1%
Мене це не стосується. (3) - 5.2%