Свавілля біля Чортового болота

Свавілля біля Чортового болота

У заповідному лісі між с. Холоневичі і Берестяне Ківерцівського р-ну організована злочинна група викрала безцінну реліквію минулого тисячоліття – металевий репер. Наразі волинські лісівники проводять службову перевірку, а потім своє вагоме слово повинні сказати місцеві правоохоронці.


Отже, в мальовничій місцині неподалік ручки Кормин, водойми під назвою Пийло та важкодоступної місцини з характеристикою Чортове болото, за кілька десятків метрів від залишків колишньої вузькоколійки, з давніх давен мандрівники натрапляли на невелику металеві конструкцію, котра менші ніж на 1 метр визирала з землі. Цей загадковий стовпчик із чудернацькими цифрами та написами не українською мовою, зрозуміло, привертав увагу не лише своєю екзотичністю та загадковістю, але й вмістом великої кількості металу. Саме тому невідомі неодноразово намагалися його вирвати з ґрунту та поцупити. Втім, майстри минулого, встановлюючи подібні конструкції, передбачали й таку можливість, тому стовпчик просто так вирвати з-землі було майже неможливо, адже у нижній частині він має гігантську різьбу (нагадує штопор для відкривання пляшок із корками).

Але кілька днів тому чийсь злодійський план таки увінчався успіхом. Підігнавши потужну техніку, група досі невстановлених злочинці на території Холоневичівського лісництва Ківерцівського ДЛГ таки витягнула його та вивезла в невідомому напрямку.


Сумна новина збентежила та обурила місцеву громаду. Бо за десятки років ця місцина навіть отримала неофіційну назву – «Біля стовпчика»!

Подія також стурбувала і керівництво облуправління лісового та мисливського господарства. Як повідомив головний лісівник Волині Олександр Кватирко, вже призначено службову перевірку, про факт крадіжки повідомлено правоохоронні органи.

Наразі ж слід детальніше розповісти про зниклий артефакт минулого.

З допомогою колеги – головного редактора порталу «Володимирець» із сусідньої Рівненщини Сергія Скібчика вдалося більше дізнатися про загадкові артефакти з минулого, котрі, на відміну від їхнього холоневицького «товариша по нещастю», ще вціліли в лісах Полісся.

Після першої публікації про їхнього невідомого стовпчика та кількох передруків у мас-медіа (зокрема, виданням «Голос України» та «Радіо Трек») у соціальних мережах вдалося отримати фахові коментарі на цю тему.

Найпевнішше, припускає більшість коментаторів, які трохи розбиралися у темі, це геодезичний чи меліоративний репер (встановлений, напевно, ще «за Польщі»). На кожному репері повинна бути обов'язкова марка у формі диска, на яку нанесений індивідуальний номер.

Ці номери реперів заносилися в спеціальний журнал, який має знаходитися в органі місцевої влади і де вказується адреса знаходження репера та відмітка про висоту закладення репера над рівнем моря. В Україні висоти реперів відраховують за Балтійською системою висот від Кронштадтського футштока.

Положення рівня води в різних океанах і морях різне, тому існують різні системи відліку (в Європі від рівня Середземного моря, у Східній Азії – від рівня Тихого океану).

«Репер (від французького repеre – «знак», «початкова точка»), реперна точка – в геодезії та маркшейдерії – закріплений на місцевості або в гірничій виробці геодезичний знак, пункт, що вказує висоту над рівнем моря даної точки земної поверхні чи шахти. Репер визначають нівелюванням. Як правило, закладається в ґрунт (репер ґрунтовий), в стінку кам'яної споруди (репер стінний або нівелірна марка), в підошву, стінку або покрівлю підготовчої гірничої виробки (репер у гірничій виробці). На реперах закріпляють металевий диск діаметром 5 сантиметрів (марку) з номером і вказуванням відомства», – нагадує портал «Володимирець».

Рівненські журналісти, посилаючись на думку експертів, розглянули й іншу версію, що це –  меліоративний реперний знак, встановлений Польським бюро меліорації у міжвоєнний період 1921-1939 рр. Він свідчить про намір поляків проводити осушення боліт на Поліссі у першій третині минулого століття. Принаймні, такі дані розміщені на інформаційному стенді Черемоського заповідника на Волині.

– Цей знак – скоріше меліоративного призначення, встановлений біля Черемського озера, – розповів порталові «Володимирець» директор Озерецької школи Юрій Кравчук, – я його особисто бачив і сфотографував. На острові, серед прадавнього лісу, закопаний в землі польський меліоративний залізний знак. На ньому є абревіатура польського бюро з меліорації: МЕL РОL (меліора­ція Полісся), і викарбувано проектовану площу осушення – 1293 га. Раніше таких реперних знаків навіть коло Озерець було декілька, але їх, певне, люди витягли і здали на металобрухт.

Наші читачі у коментарях пишуть, що також колись бачили такий знак в кількох метрах від річки в дубовому лісочку на дорозі в с. Кідри при переїзді через річку з боку с. Озеро. Аналогічний був і в лісі біля с. Холоневичі…

Одні з найперших даних про болота сучасного заповідника у складі Пінських боліт наводяться у звітах Західної експедиції з осушення Полісся (1874-1902 рр.).

До речі, поруч із рівненським с. Озерці, на волинській Маневиччині, є Черемський природний заповідник, основним завданням якого є охорона та збереження природного стану водно-болотного угіддя. І там на території Черемського водно-болотного масиву, який колись був проточним озером, є такий самий меліоративний знак.


«Пізніше Черемське болото було об’єктом вивчення Польського бюро з меліорації (1929-1933 рр.). У 1970-80-их р.р. на території, яка на сьогодні входить у заповідник, були проведені дослідження Українською лісотипологічною та Рівненською геологорозвідувальною експедиціями. Утім, у Черемському заповіднику на одному із гребенів Еолової дюни ще льодовикової епохи встановлено також і геодезичний репер – відмітку про найвищу точку в заповіднику – 164 метри над рівнем Балтійського моря», – зазначає інтернет-видання.

Отже, враховуючи, що наша частина Полісся до 70 років минулого ст. була краєм суцільних боліт, обидві версії реперів – і геодезичного, і меліоративного – мають право на життя. Можна припустити, що меліоративний знак у глухих куточках Полісся на початку минулого століття після перших геологічних експедицій слугував одночасно і геодезичною реперною точкою. Але чи справді він мав подвійне призначення – треба перевіряти у польських архівах.

Як би там не було, але «холоневицький репер» викрадено. І його потрібно неодмінно знайти. І якщо назад закопувати в глухому лісі сенсу немає, то артефакт із минулого міг би стати безцінним експонатом або музею в урочищі Лопатень Ківерцівського р-ну, або обласного Краєзнавчого музею.

Світлана КОМА.

На фото порталу «Володимирець», із відкритих джерел і Романа УСТИМЧУКА: вцілілі репери у Володимирецькому р-ні Рівненщини; тут вкрали артефакт із минулого між волинськими с. Холоневичі і Берестяне; річка Кормин, неподалік якої в лісі зник металевий репер.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (10) - 12.3%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (40) - 49.4%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (18) - 22.2%
Мене це не стосується. (10) - 12.3%