Екстремальні обставини

Екстремальні обставини

 

Про зустріч із радником Луцького міського голови, депутатом міськради Ігорем Поліщуком ми домовлялися ще минулого тижня. Планували розмовляти про буденні справи обласного центру, про перспективи його розвитку. Аж тут – «червона зона», яку зненацька наслали на лучан київські чиновники! Зрозуміло, що тематику інтерв’ю змінив бурхливий розвиток подій. І оскільки лучани ще не відійшли від «терориста» «Плахого», то ці надзвичайні обставини й вийшли на перший план.


– Ігоре Ігоровичу, характеризую вже заарештованого Максима Кривоша як «луцького терориста» з використанням лапок, бо, по-перше, нам невідомі всі деталі цієї справи, а, по-друге, лише суд має право визнати громадянина злочинцем чи виправдати його… Погодьтеся, що автобус із заручниками на Театральному майдані, величезна кількість силовиків, бронетехніка, стрілянина та вибухи – це не захоплююче кіно, а страшна реальність. І від неї напряму залежала життєдіяльність міста та життя його мешканців… Причому, від самих лучан та місцевої влади, по суті, взагалі нічого не залежало. Ваша думка про це дійство?

– Я не експерт у галузі проведення антитерористичних операцій, але є кілька фактів в цій історії, котрі примушують замислитися. Насамперед, у мене є інформація, що тижнів за 3 до самого інциденту в м. Луцьку прибула велика група представників силових структур у цивільному одязі, які розшукували цього громадянина за колишнім місцем його проживання. Дивно, що в наше місто буквально за день до «теракту» прибув спецавтомобіль із центрального апарату МВС. Щодо самого «теракту» та спецоперації. Це виглядало щонайменше дуже дивним… Його вимоги не були чіткими, дії – невмотивованими і нетиповими. Процес його знешкодження також доволі незрозумілий. Максим Кривош спокійно вийшов із автобуса, майже півтори хвилини спокійно чекав, поки до нього підійдуть правоохоронці. Потім на нього одягнули кайданки, і лише згодом прибув бронетранспортер із озброєними спецпризначенцями, «терориста» повалили на бруківку, вибухнула світло-шумова граната…

Крім цього, що в м. Луцьк прибули фактично керувати антитерористичною операцією не керівник Антитерористичного центру СБУ, а заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко (раніше він займався організацією шоу на телебаченні, – ред.) та Міністр МВС Арсен Аваков. На моє чітке переконання, подібними спецопераціями має займатися лише Служба безпеки України. Тому участь у «луцьких подіях» Кирила Тимошенка і Арсена Авакова щонайменше дивна. І наштовхує на думку, що в цьому всьому все ж таки може бути якась політична складова…

– Можна багато говорити про промоцію нашого міста в державі та за її межами, але спецоперація зі звільнення заручників та знешкодження «терориста», погодьтеся, не надто приваблива «фішка» для залучення туристів! Які висновки зробила міська влада з цього дійства, до якого, повторюю, Луцьк не має жодного відношення? Не може ж так бути, щоб м. Луцьк був лише плацдармом чи майданчиком для подібного дійства, а орган самоврядування, як і сотні тисяч лучан, був визначений на роль сторонніх спостерігачів чи глядачів…

– Можливо, колись ми всі дізнаємося всю правду, що ж відбулося. Наразі однозначно сказати, чи це була чиясь постановка, чи справжній теракт, стверджувати важко. Буквально наступного дня після цієї події я публічно висловився і на таку важливу тему: якщо громадянин неодноразово відбував покарання за раніше вчинені злочини, якщо він написав та видав у світ книжку на кшталт «Філософія злочинця», якщо впродовж періоду усього свідомого життя він вирізнявся дуже екстравагантною, дивною та небезпечною поведінкою, то поза усіляким сумнівом, що правоохоронні органи повинні постійно тримати в полі зору таких осіб. А якби ця робота проводилася, то, погодьтеся, багато подібних випадків можна було б попередити ще до їх вчинення.

Щодо міської влади. Ми маємо до подібних історій дуже опосередковане відношення. На нас не покладені функції боротьби з тероризмом. І в алгоритмі проведення спецоперацій органи самоврядування фактично не задіюються. У той же час, звичайно, як і всі інші лучани, дії «луцького терориста» ми засуджуємо. Не можна допустити, щоб у майбутньому у нашому місті відбувалося щось подібне. Це – найголовніший висновок і завдання на майбутнє для правоохоронних органів, адже життя людини є найбільшою цінністю.

– «Червона зона» для Луцька. В принципі, вже всім відомо, що відбулося, але в момент нашої розмови і аж до п’ятниці всі ми існуємо формально в умовах жорстких обмежень і заборон, запроваджених із Києва. Скажіть чесно: Вам як посадовій особі не було страшно одразу і категорично виступити за відміну цих обмежень, розуміючи, що центральна влада дуже не любить, коли з нею не погоджуються? Може, краще було схилити голову, спокійно «покарантинити» до п’ятниці, а потім як ні в чому не бувало прийти на роботу? Ви ж, не приховуйте, ризикували, коли зважилися публічно заявити, що в Луцьку не будуть виконувати безпідставних вимог?!

– Звичайно, певні ризики існували та існують… Буквально 3 серпня під час участі в прямому ефірі телеканалу «112 Україна» мене запитали про відповідальність. Бо до цього заступник Міністра МВС Антон  Геращенко сказав, що в Луцьку і Тернополі будуть порушені кримінальні справи щодо тих, хто виступає проти «червоної зони»?  Вважав і вважаю, що ці штучні обмеження для нашого міста є повністю незаконними та необґрунтованими. А відповідальність ми, представники місцевої влади, насамперед несемо перед людьми, які нас обирали і які тут живуть. Як можна погодитися з вимогами, які безпідставно нав'язує центральна влада у вигляді Державної комісії з питань ТЕБ і НП?! Які сумніви чи страх, коли знаєш, що правда – за нами, лучанами?! І не лише правда, але й Конституція України та закони нашої держави! Звичайно, я не виключаю, що недоброзичливці можуть зважитися на певні каральні дії, але це не лякає. Як представники міської влади я особисто, виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт, депутатський корпус, ми не можемо допустити протиправну і штучну зупинку м. Луцька під виглядом боротьби з коронавірусом. Чому уже не 13 людей, як у випадку з «терактом», а десятки тисяч лучан повинні перебувати в ролі заручників ситуації, створеної кимось іншим?! Це ж скільки людей втратило б заробіток, скільки не змогли б дістатися до місця праці, а сім'ям, які щодня відводять понад 3 тис. діток у дитсадки, як цей тиждень було прожити? Я вже не кажу про масу інших проблем у медичній, освітній, культурній та інших галузях!

Тому страху немає, коли борешся за справедливість. Але є сфери, які, на жаль, не залежать від міської влади. На превеликий жаль, не функціонує залізнична станція Луцьк. Хоча навіть тут я логіки не розумію: як зміниться стан самопочуття пасажирів, якщо вони вийдуть з вагонів чи зайдуть туди в Ківерцях, а не тут? А от про великі незручності для пасажирів залізничного транспорту це «ноу-хау» таки створило… А хто подумав про людей, які планували кудись поїхати чи повернутися з луцьких автостанцій?..

– Чому так сталося?

– Якби ця держкомісія перед ухваленням рішення, яке вже й голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко визнав помилковим, але його не скасував, спочатку б скомунікувала з Луцькою міською радою і дізналася реальний стан справ, то нічого подібного б не було. Або – з тією ж обласною Комісією з питань ТЕБ і НП. Або – з волинськими роботодавцями, які вчора також виступили категорично проти обмежень і заборон… А так якийсь чиновник помилився в методології розрахунків і прирік наше місто на «червону зону»! Цікаво, а чи винних у цій катастрофічній похибці з Києва притягнуть до відповідальності?

– Висновок?

– Центральній владі нарешті пора навчитися спілкуватися з органами місцевого самоврядування, яких напряму стосуються ті чи інші її рішення. Ми ж на всіх рівнях про децентралізацію говоримо, а на практиці що відбувається? Також кожен держчиновник, який причетний до ухвалення тих чи інших рішень, повинен чітко усвідомити наслідок своїх дій і не забувати про персональну відповідальність…

– І на останок – ще одне запитання на тему «червоної зони».  Вже після сесії Луцької міськради, заяви голови облради Ірини Вахович на вашу підтримку, Юрій Погуляйко таки провів засідання обласної Комісії з питань ТЕБ і НП, де не лише визнав, що обрахунки столичних чиновників були хибними (хоча закликав виконувати суворі карантинні вимоги й надалі!), але й кинув камінь у Ваш город, здивувавшись, чому немає «цього радника», «зірки Ютубу»,  на засіданні… Як надалі Луцька міськрада вибудовуватиме взаємини з облдержадміністрацією? Чи як мінімум до 25 жовтня, коли відбудуться місцеві вибори, кожен житиме своїм життям? Чи, може, 25 жовтня тут і ні до чого?

– Думаю, що справа не в 25 жовтня. Просто вважаю, що голові облдержадміністрації не личить давати іншим посадовим особам такі емоційні характеристики… Краще більше часу приділяти власній роботі та ефективніше займатися вирішенням нагальних проблем усієї Волині і Луцька в тому числі. Наша команда не має жодного упередженого ставлення до нинішнього керівництва облдержадміністрації, заради блага лучан, реалізації потрібних громаді проектів готова співпрацювати на позитив і реальний результат.

Але зверну увагу на інше. Юрій Погуляйко сказав, що віднесення Луцька до «червоної зони» – це помилка в розрахунках. Так, це помилка. Але чому вона відбулася? І хто обрахує справжню її ціну? І, як на мене, треба було ще 3 серпня негайно звертатися до Державної комісії з питань ТЕБ і НП, щоб вона невідкладно виправила власний прорахунок щодо лучан. А так парадокс: офіційно помилку названо помилкою, але вона не виправлена, теоретично м. Луцьк досі перебуває в «червоній зоні», хоча практично цього й близько немає… Може, хтось таке завдання з Києва поставив?

– Дякую за відвертість, успіхів!

– Також вдячний «Волинській газеті» за можливість донести до лучан важливу інформацію.

Інтерв'ю вів

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото Відділу інформаційної роботи Луцької міськради: Ігор Поліщук.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%