Небесна Сотня та з’їзд монархів

Небесна Сотня та з’їзд монархів

Скульптор Микола Головань привітно зустрічає у своїй мистецькій майстерні-замку над Стиром, яку для нього спроектував волинський архітектор Ростислав Метельницький. Її обнесено чудернацьким муром із численними барельєфами, де є Христос і грішниця, монах-єзуїт, поети, світські красуні, парафрази кам’яної скіфської баби й давньоязичеських ідолів, леви, коники, міфічні істоти та персонажі казок, елегантні лавки для перепочинку.

Замок-майстерню з боку Лютеранської церкви в Луцьку оберігають барельєфи дванадцяти апостолів, які скульптор виліпив на зовнішній стіні. На подвір’ї  зібрано тисячі фігурок та різноманітних елементів декорування. Пластика, алегорія, сакрум, козаччина, жіноча принада. Різні стилі, техніки, часи, епохи… Є тут «італійський» дворик і кузня. На нас (а я прийшов до відомого скульптора разом із головою Асоціації незалежних письменників Волині Олексієм Добком)  звідусіль насторожено і з цікавістю поглядають стародавні боги та богині, янголи, святі та світські красуні, купідони, казкові звірі, міфічні герої…

Ми вражені побаченим. Роль молитовних храмових написів у святая святих митця виконує стрічка-барельєф із життя Ісуса Христа: зображено увесь багатостраждальний Його шлях. Голгофа опинилася біля дерев’яних перил, що ведуть угору – на другий поверх; на цих сходинках двома рядочками всілися-стоять малі чоловічки, яких стереже мудрий Миколин кіт.

– Ви чули про Луцький з’їзд монархів 1429 року? – примружує очі Микола. – Ось тут на дерев’яних сходинках спочиває уся середньовічна європейська знать, – показує тим часом кам’яних монархів скульптор. – Щоправда, їх вдесятикрат зменшено. Сподіваюся, що до 600-річчя з’їзду знову повернуться тепер вже на кам’яну раду до Луцького замку.


І справді – монархи схожі на себе, кожен має свій, тільки для нього характерний вигляд і одіж, вони виглядають на цих сходинках, мов які пришельці. Ось розмістився, мов шість століть тому, як це описує в одній із своїх публікацій луцький архітектор Віктор Семенюк, двір імператора Сигізмунда і його дружини Барбари Цилійської – німецькі князі, угорські, хорватські, чеські, ружанські графи, пани та пані, стражники та рицарство. Осібно від них – польський король Ягайло зі своєю останньою дружиною Софією, малими синами Владиславом i Казимиром, князями мазовецькими, поморськими, Брестя, архiбiскупом гнезенським Войцехом Ястрембцем, біскупом краківським Збiгнєвом Олеснiцкiм, вельможами Михайловичами, Остроговими, Самотульскими… Ось великий князь московський Василiй II Васильович, внук Вiтовта з митрополитом Фотієм та князями. А там командор Балті i правитель міста Растенборга, магістр iнфляндський Зiкфрiд, король датський Ерiк, молдавський Господар, хани татарські перекопської (кримської), донської та волзької орд, посли візантійського імператора Івана Палеолога та Папи Римського Мартина V Андрій Домінікан. Сам великий князь Вітольд із литовськими вельможами Ольшанськими, Радзивіллами, Ромбовдами, Монвідами та Кердієвичами, придворними улюбленцями Мальджиком і Цибулькою. Ось їм панікадять луцькі владики – латинський, грецький, вірменський, промовляє єврейський равин. Усі вони мов би поглядають згори на вже сучасну композицію у підніжжі сходинкової кліті.

– Це пам’ятник Василеві Мойсею, який поліг за нашу свободу на Майдані у Києві, – завваживши мій погляд, каже митець. – Василя поховали на Луцькому меморіалі Слави. Мене глибоко вразив його багатолюдний похорон, вигуки «Василь – Герой!» та «Герої не вмирають!» Я дав собі обітницю – зробити цьому герою пам’ятник. Одразу й знайшовся образ, уявився, і я швидко втілив його в життя.


Хрест, чи радше постать однокрилого янгола із хрестом, оповиті серпанком вуалі. Мов ранок життя… Василеві Мойсею 27 березня мало б виповнитися тільки 22, та 20 лютого його серце зупинила куля…

– У нього – одне крило, – мовить митець. – Знизу – щит, з яким хлопець ходив в атаку, та каска, яку одягав. Так було насправді.


Микола Головань – автор багатьох постаментів та надгробних пам’ятників, що оберігають вічний спокій спочилих по багатьох кладовищах України, увіковічнив образи козаків у Берестечку, трагічну історію часів Другої світової на Луцькому меморіалі Слави, визначних українських подвижників по всій Волині. Зараз працює над пам’ятником Небесній Сотні.

– У мене є вже його мініатюрний проект, – каже, – зараз покажу.

Небесна Сотня по Інститутській і Грушевського йшла назустріч кулям снайперів повз барикади і вогонь … Була майже беззбройна, хіба що мала дерев’яні щити і палиці, гарячі серця під куртками та каски на голові.  


– Більшість із них пішли у Вічність зовсім молодими, – сумно мовить скульптор. – Кожен ніс свого хреста з вірою і надією, а всі разом стали Небесною Сотнею… Я так і зобразив їх… У горішній частині серед полум’яних язиків – хрест, у центрі – матері, жінки й дівчата, які оплакують загиблих та символізують Україну, а внизу – на передньому плані – декілька смільчаків зі щитами у руках боронять і святу віру, і жіноцтво, і Батьківщину.

Здавалося б, в обох пам’ятниках втілена сумна правда нової української реальності, свідками якої ми стали. Однак є в цих меморіальних витворах скульптора якась вища сутність і символіка… Щит, каска, хрест, вогонь, барикади… Ці прості, на перший погляд,  атрибути Майдану кличуть до праці, пам’яті і подвигу. А кам’яний монарший з’їзд!?. Ще тільки раду  радить, як чинити задля майбутнього, чи вже з правічності дивується подвигам майданівців, що майже через 600 літ по їх зустрічі у Луцьку відстояли європейський вектор розвитку України.

Сергій ЦЮРИЦЬ.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (229) - 43.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (160) - 30.7%