Віктор Сапожніков: Жити та працювати в реальності!

Віктор Сапожніков: Жити та працювати в реальності!


Щойно м. Нововолинськ відзначив День Державного Прапора та День Незалежності України, як місто плавно перейшло до урочистостей із нагоди Дня міста і Дня шахтаря, які відбулися 29 і 30 серпня ц. р. І хоча на планеті тривають карантинні обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу, життя цієї волинської громади не зупиняється. Тож розмова із Нововолинським міським головою Віктором Сапожінковим, яка відбулася напередодні святкувань, стосувалася актуальних питань сьогодення та перспективних напрямків роботи місцевої влади та життєдіяльності міської громади.


– Вікторе Борисовичу, 24 серпня в м. Нововолинську відбулися урочистості з нагоди Дня Незалежності України. Зрозуміло, що карантинні обмеження позначилися на масштабності святкувань, але мешканці Міста шахтарів таки відчули атмосферу свята. Як оціните проведені заходи?

– Враховуючи, що Covid-19 продовжує поширюватися, то якихось велелюдних і масштабних урочистостей ми не проводили. Той же ж конкурс вишиванок проходив в он-лайн режимі, публічним ми зробили лише нагородження переможців. Хоча в попередні роки, як Ви пам’ятаєте, на святі вишиванок було декілька тисяч людей. Безперечно, що нововолинці взяли активну участь у велопробігові, а ввечері на святковому концерті в центрі міста людей було чималенько… Тобто, головне, як День Незалежності України кожен громадянин нашої суверенної держави відчуває у власному серці. І ми зробили все, щоб люди лише посилили свої патріотичні емоції, при цьому не порушивши карантинних вимог.

– До Вас зверталася громадськість із приводу будівництва монумента на честь полеглих в АТО/ООС Героїв. В принципі, і Ви особисто, і відповідні структурні підрозділи міськради цю ідею сприйняли позитивно. Як наразі розвивається ця ініціатива?

– Буде все здійснено на підставі чинного законодавства. Зупинили свій вибір щодо встановлення пам’ятника на двох локаціях. Перша – де й першопочатково планувалося, на вході в міський парк від пр-ту Перемоги. Але там до вирішення цього архітектурного завдання підходити комплексно, бо, приміром, були різні ідеї, в тому числі – висадити нову дубову алею, встановлення великої кількості пам’ятних плит із граніту. Головне, щоб монумент саме в цьому місці відповідав не лише сучасним містобудівним вимогам, а його було видно здалеку, щоб він не загубився серед інших об’єктів і насаджень. Виникла й друга ідея, щоб його встановити неподалік міськради, в бік, ближче до стадіону «Шахтар»… Але, щоб винести обидві пропозиції на громадське обговорення, потрібно, щоб були макети, щоб було планування, і тоді можна конкретно розглядати документи та ухвалювати остаточне рішення. Зараз триває підготовчий процес. На наступний рік, як записано в відповідному рішенні міськвиконкому, треба буде передбачати конкретні кошти для початку будівництва монумента. Тому справа ця в процесі реалізації. І висновок я для себе особисто зробив однозначний: треба приступати до реалізації проєкту якнайскоріше, бо чим далі, тим більше виникатиме нових ідей.

– І часто вони починають суперечити одна одній…

– Тут ще ж інша проблема є. Коли виникають подібні ініціативи до місцевої влади, то як гриби після дощу починають виникати особи, які раніше нічим подібним не займалися, а в слушну хвилину намагаються не лише стрибнути на сходинку останнього вагона потягу, що вже рушив, але й спробувати взяти на себе функції машиніста локомотиву! І приплюсувати лише собі втілення в життя спільних ідей, особливо – перед виборами…

– Ви остерігаєтеся, що дехто своєю деструктивною діяльністю може взагалі відмовитися від ідеї спорудження монумента полеглим Героям АТО/ООС?

– В жодному випадку! Пам’ятникам полеглим на Сході захисникам України в м. Нововолинську однозначно буде!  Просто міська влада підходить до реалізації ініціативи комплексно, поєднуючи з загальною концепцією реконструкцією центрального парку. Хоча, якщо буде вирішено, що споруджувати треба в іншому місці, то так і буде. Все мають вирішувати люди і – архітектори, насамперед.  Але щоб громадяни могли визначитися, треба мати макет, треба, щоб вони просторово і візуально уявляли, що і де буде споруджуватися. Тому першому заступникові Нововолинського міського голови Андрієві Стронському рішенням міськвиконкому доручено конкретно відпрацювати обидві локації з прив’язкою ескізів, планів, креслень і конфігурацій на місцевості.

– Ви згадали про вибори… Вирішили щось для себе конкретно?

– Схиляюся до того, що кандидат на посаду міського голови повинен іти самовисуванням.

– Налаштовані на співпрацю з представниками політичних партій?

– Однозначно з тими, хто орієнтований на діалог та співпрацю! Так було і раніше. Розумієте, це зараз киплять емоції, а після виборів зустрічаюся з кожною фракцією, обговорюємо плани та перспективи, наголошую, знамена треба ставити на почесне місце в куточку, гасла – архівованими на полиці, і – разом працювати на благо Нововолинська та його мешканців. Бо ж усі партії обіцяли, обіцяють і будуть обіцяти зробити життя людей кращим. Отже, треба цим і займатися, тільки разом. А принцип «Розділяй і володарюй!» – від лукавого. Розумієте, нам треба об’єднувати суспільство, буквально зшивати Україну, і все це починається з кожного села, селища, міста, області… Тому я був, є і буду за діалог і за спільну роботу.

– Що бачите серед пріоритетів на перспективу?

– Головне – треба працювати над економікою, щоб наші люди з-за кордону могли повернутися додому і тут могли отримувати за свою працю гідну винагороду. А для цього треба продовжувати створювати сучасні робочі місця, котрі відповідатимуть усім вимогам сучасності. Не буде успішної економіки, ніякі, навіть найкращі монументи, не покращать життя громади, а в комплексі – успіх забезпечено. В тому числі і в забезпеченні усім необхідним нашого війська, яке повинне забезпечити перемогу Україні на Сході. Серед одного з основних напрямків навіть цієї каденції був розвиток Індустріального парку, тому треба продовжити зусилля з його наповнення змістом. Але це залежить не тільки від мене… Індустріальний парк ми створили, навіть є територія пріоритетного розвитку, але загалом до України немає довіри в закордонних інвесторів, то на який результат сподіватися? Навіть часто-густо внутрішні інвестори свої капітали вкладають не в Україну, а вивозять за її межі… Втім, економіка – це пріоритет, але не менш важливий напрямок – треба ще ретельніше займатися міським господарством. От, наприклад, у нашій державі фактично відсутня галузь переробки побутового сміття. У міської влади Нововолинська вже були домовленості з німецькими партнерами, ми виділили під завод земельну ділянку, зроблено техніко-економічне обґрунтування роботи заводу методом піролізу, був призначений навіть директор, але, на превеликий жаль, в останній момент німці гроші в проект не вклали… Я також обговорював із чехами питання створення на базі котельні бувшої «Оснастки» електростанції, котра могла б працювати на енергетичній щепі. Та ЄБРР кредитів не надав, хоча дефіциту сировини для такої електростанції немає, натомість потужні фірми зголосилися здійснити навіть постачання обладнання та його обслуговування. Цей об’єкт міг би виробляти й електроенергію як основний продукт, і дешеве тепло для житлових мікрорайонів №№5, 6 і 15. Але, але, але…

– Ви не буде перераховувати список вулиць і подібних об’єктів, які буде облаштовано?

– Нововолинці й так прекрасно знають, що реалізовано в нашому рідному місті за ці роки. Головне, на чому наголошу – є намір зробити акцент на реконструкцію внутріквартальних територій, щоб буквально у кожному дворі багатоповерхівок та в районах приватної забудови людям були створені всі умови для цивілізованого життя. І ця тема – комплексна, від дорожнього покриття, освітлення, інженерних комунікацій і до транспортного сполучення. Важливо також сповна реалізувати ідеї переведення на альтернативні види палива всіх котелень, що дозволить зменшити вартість тепла.

– Чув закиди про розміщення якихось шкідливих виробництв поблизу Нововолинська? Як Ви взагалі ставитеся до спорудження підприємств як на території міста, так і по-сусідству з ним?

– А Ви можете навести хоча б одну експертизу, яка б свідчила, що довкілля в Нововолинську не відповідає нормам?

– Я спеціально до цієї теми не готувався…

– Всі ці скандали в соцмережах – це надумані проблеми, яких в реальності й близько немає. Але бурю в склянці води розігнати намагаються… Знаєте, в Україні вже виникли нові професії – «активіст» і «громадський діяч». Може, в університетах пора вже готувати дипломованих фахівців у цих сферах? Зрозуміло, що не за бюджетні кошти, а на платній основі… Бо часто-густо такі люди ніде не працюють, але добре живуть… Тож, повертаючись до екології Нововолинська, не все в нашому місті, як і скрізь, ідеальне, але й приводу для паніки немає. Все в нормі. З іншого боку, наше місто – промислове, і воно ж не може існувати так само, як ферма на хуторі, де, вибачте за натуралізм, коли гній вивозять на поля, то також не французькими духами часом пахне… І, нарешті: треба навчитися сприймати реалії такими, як вони є, і бути послідовним. От, наприклад, шахти ж екологічно небезпечні об’єкти, а шахтарі внаслідок роботи на цих підприємствах отримують важкі професійні захворювання, і в той же час більшість нововолинців, і я в тому числі, вважаємо, що шахти закривати не доцільно. Принаймні, треба добудувати шахту №10.

– До речі, про шахти. Дев'яту вже закривають, що з іншими?

– Це ж не політика Віктора Сапожнікова політика – закривати шахти в Україні! Ще наприкінці 2014 р. уряд Арсенія Яценюк розробив, а вже демократична Верховна Рада України схвалила комплексну Програму економічної незалежності України, де є розділ про «незалежність» енергетичну... Розроблено покроково заходи аж до 2035 р., серед яких передбачили закриття державних шахт, їх приватизація і купівля вугілля за кордоном. А ми потім дивуємося, звідки взявся «Роттердам плюс» чи якийсь «Амстердам мінус», чому купують вугілля в Росії чи ще десь за кордоном? Чого дивуватися, як це все розробив уряд і схвалив парламент?! До речі, за це все проголосував тодішній і нинішній народний депутат України від Володимир-Волинського округу №19 Ігор Гузь… Тому міський голова взагалі не має впливу на цей процес, але я неодноразово заявляв і продовжую наполягати: перед тим, як закрити дві діючих шахти – дев'яту і «Бужанківську», треба добудувати і здати в експлуатацію нову шахту №10, де б могли працювати наші шахтарі. Хоча б тому, щоб наша держава справді була б енергетично незалежною від інших держав і щоби в Україні не щезли з лиця землі унікальні шахтарські професії…

– Вочевидь, чим ближче до 25 жовтня, тим більше зростатиме напруга… Наприклад, уважно спостерігаю за дискусіями, як живеться вашій лікарні… Все так погано чи знову йдеться про політичну складову?

– Та зовсім недавно в м. Нововолинську побувала комісія з Міністерства охорони здоров'я України. Вона не виявила ніяких порушень у роботі нашої опорної міської лікарні, внесла декілька рекомендацій щодо покращення.  Розумієте, не виявлено порушень?! Я вже говорив, але нагадаю: це м. Нововолинськ стало першим містом в області, де місцева влада запровадила доплати медикам, які лікують хворих на коронавірус. Відтак, наразі зарплата лікарів доходить до 50 тис. грн на місяць, медсестер – до 26 тис. грн. Також нагадаю, що на боротьбу з Covid-19 виділено щонайменше 11 млн грн із міської казни та залучених коштів. Наша лікарня визнана опорною, до нас везуть хворих на коронавірус  з Горохівського, Іваничівського, Локачинського р-нів і м. Володимира-Волинського. Тому в самій лікарні розпочато створення сучасного приймального відділення,  під що нам виділено 8 млн грн. Звичайно, жоден ремонт не обходився без тимчасових незручностей, і це знає кожен,хто хоча б сам колись його проводив… Були певні незручності, але і їх ми фактично усунули… Я Вам так скажу: чомусь багато хто не може забути, якою була радянська медицина. Але так уже ніколи не буде. Кількість лікарів уже значно менша, фінансування з Держбюджету дуже невеличке… От у нашій лікарні в радянські часи було 800 ліжок для хворих, зараз – 300… Тому так скажу: в Нововолинську галузь охорони здоров'я не гірша в області, а, можливо, найкраща.  А конфлікти, вони ж часом виникають через міжособистісні стосунки. Та дехто на цьому хоче змайструвати політичний капітал…

– Наближається 1 вересня. Діти в школи підуть?

– Звичайно! Хоча вимоги щодо початку нового навчального року дуже жорсткі, ми будемо старатися, щоб їх виконати.

– Не так давно ми з Вами згадували урочистості, які відбувалися в Нововолинську 70 років тому за участі на той час найвищого керівництва тодішньої держави. І Ви навіть сказали, що, можливо, запросите нинішнього президента держави з нагоди ювілею міста шахтарів… Запрошували? Приїде? Кого ще очікувати?

– Якщо говорити про закордонні міста-побратими, то і ми до них на свята не їздили. І вони через карантинні обмеження не прибудуть. Утім, наші закордонні друзі привітають Нововолинськ дистанційно. Щодо вітчизняних високопосадовців, то урочистості в Володимирі-Волинському і Ковелі показали, що там нікого з них не було... Інша справа, що місто завершує ряд об’єктів до 70-річчя. В тому числі – капітально реконструйовано стадіон «Шахтар» з допомогою державної програми «Україна – чемпіон!». Її курує Президент Володимир Зеленський, який уже цікавився, як іде реконструкція стадіону. На що голова облдержадміністрації Юрій Погуляйко доповів, що міський голова контролює хід виконання робіт і вони будуть завершені до 30 серпня. Відтак, Юрій Михайлович від імені міської влади запросив Главу держави на святкування Дня шахтаря саме в нашому місті. Чи приїде Володимир Зеленський 30 серпня? Мабуть, що ні. А, можливо, й відвідає наше місто... Як не в цей день, то згодом. Бо Нововолинськ, який у 1956 р. урочисто відкривав стадіон «Шахтар», справді заслужив на увагу перших осіб держави.

– Але ж і 30 серпня карантинні обмеження не припинилися… Як будете виходити з цієї ситуації?

– Зазвичай ми робили великі урочистості в парку, на естраді. На загальноміських велелюдних заходах відзначали кращих шахтарів, цілі структурні підрозділи, вручали нагороди… Зараз це буде проводитися безпосередньо на підприємствах. А на рівні міста, звичайно, День шахтаря також проводиться, безпосередньо на стадіоні «Шахтар», із дотриманням усіх карантинних вимог.

– Дякую за відвертість, успіхів!

– І Вам вдячний за спілкування на актуальні теми!

Інтервю вів

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото Романа УСТИМЧУКА: Віктор Сапожніков.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (11) - 12.9%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (41) - 48.2%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (19) - 22.4%
Мене це не стосується. (11) - 12.9%