Автостанції в період пандемії

Автостанції  в період пандемії


 Коронавірусна пандемія не обійшла своєю увагою і транспортників. По суті, два місяці пасажирськими перевезеннями ніхто не займався… Потім автобуси вийшли на маршрути, але життя вже зовсім не таке, як у до карантинний період.

Найважче довелося жителям віддалених населених пунктів, коли виникала необхідність їхати, наприклад, у лікарню. Чи не тому тепер так мало людей у міжміських маршрутах? Кілька разів довелося користуватися їхніми послугами та дивуватися просто-таки з парадоксальної ситуації. Салони заповнені на третину. Хіба в такому разі вони можуть бути окупними? Напевно, мета власників одна: продемонструвати людям чітке дотримання графіків руху. 
Ці болючі і для сьогоднішнього дня питання й стали темою розмови з головою правління Приватного акціонерного товариства «Волинське обласне підприємство автобусних станцій» Інесою Корнейчук. На плечі цієї тендітної жіночки звалився неймовірний тягар у вигляді  Covid-19. 
– Пані Інесо, давайте розпочнемо з найважчого для Вас періоду – повного припинення діяльності підприємства. Як воно позначилося на фінансовій складовій? Ваше акціонерне товариство завжди демонструвало економічну стабільність, мало вільні кошти для подальшого розвитку, постійно оновлювало фасади автостанцій, дбало про комфорт кожного робочого місця. Працівники не тільки вчасно отримували зарплату, а й премії.
– Звичайно, що це дуже важко. З 18 березня, відколи почався карантин, міжобласних перевезень не було фактично до 16 липня. Думаю, не треба пояснювати, як нам жилося... 1 червня розпочалися перевезення у напрямках: Луцьк – Володимир-Волинський, Луцьк-Ратне. Ковель, як відомо, тривалий період дотримувався карантинних обмежень. Лише 20 червня автостанція в цьому місті запрацювала. У результаті маємо великі збитки. Але на чому хотілося б загострити увагу відповідних державних служб та фіскальних органів? Нелегальні пасажирські перевезення в області, все-таки, здійснювалися. Тільки чи принесли вони якійсь зиск місцевим бюджетам, невідомо. Наше підприємство регулярно і в повному обсязі постійно сплачувало передбачувані платежі до бюджетів усіх рівнів. Ніхто їх не відмінив у період нашої повної стагнації.



– Чи не могли б Ви назвати таких «чорних» перевізників?
– Це питання радше б адресувати фіскалам та правоохоронцям. Мені, скажімо, не відомо, хто видавав дозвіл на перевезення людей восьмимісними бусами… Чи знають посадовці про послуги «блаблакарів», які ніде не облікуються? У такому разі говорити про податки зайве. Про ці перевезення сайти були переповненні оголошеннями. Оскільки автостанції не працювали, то людям іншого вибору не лишалося, як користуватися такими послугами. Возили й до кордону заробітчан та забирали їх звідси. Деякі перевізники зробили висновок, що на автостанцію тепер заїжджати не обов’язково. Але ж у період простою ніхто не був звільнений від сплати податків за землю чи за нерухомість. Приходили рахунки і за енергоносії. Деякі працівники пішли у чергові відпустки, окремі погодилися на відпустки без збереження зарплати. Лишали тільки тих, хто за посадовими інструкціями відповідальний за роботу автостанцій. На деяких об’єктах здійснювали дрібні ремонти. Робили все можливе, аби не боргувати перед перевізниками. Через те пішли великі витрати. Ми, звичайно, писали листи з проханням звільнити нас на деякий період від сплати податку на землю, але отримали відмову. Держава відмінила його лише за березень. Виходити з такої ситуації не просто.

–  Легше почали дихати, коли перевезення відновилися, хоча, зрозуміло, одноденно ситуацію не виправиш.
– Ви праві. Труднощі поки що лишаються. Плануємо переглянути штатний розпис та скоротити посади, без яких безболісно обійдемося.  На сьогоднішній день не всі наші автостанції запрацювали. У першу чергу це стосується об’єктів, які навіть і в сприятливий період були збитковими. Деякі працівники розрахувалися, інші погодилися на неоплачувані відпустки. Нині самоврядні місцеві органи шлють нам запити, чому ми не відкрили ту чи іншу автостанцію? Це стосується, зокрема, Іванич та Локач. На сьогоднішній день працюють обидві автостанції обласного центру,  Маневич, Горохова, Любешова, Ковеля, Каменя-Каширського, Ратного, Старої Вижівки, Володимира-Волинського та Нововолинська. На базі «Шацькі озера» узагалі в цьому році не відкривали. У Шацьку також закрита. Кількість рейсів у цьому напрямку дуже обмежена. Навіть у сприятливі сезон виручку звідси маємо мізерну. Водії радше більше возять безквиткових пасажирів, обминаючи касові пункти. Це, до слова, проблема загальноукраїнського масштабу, яку потрібно вирішувати на державному рівні.



– Інесо Вікторівно, що можете сказати про державну підтримку, яка здійснювалася через Центри зайнятості?
– Як відомо, з цього приводу Уряд прийняв ряд програм, спрямованих на підтримку малого та середнього бізнесу у період карантину. На жаль, вони не повністю врахували всю специфіку нашої роботи. Скажімо, вони передбачали, щоб протягом пів року жодна людина не була звільнена, щоб підприємство не мало ніякої заборгованості зі сплати податків, щоб на час карантину повністю припинити роботу, але людей ні в які відпустки не відправляти та відразу подавати інформацію в Центри зайнятості. Тоді вони будуть оплачувати 40 відсотків тієї суми, яку ми платимо у період простою. Ми, в свою чергу, мали протягом трьох днів платити кожному працівнику дві третини від його середньої заробітної плати. У такий короткий термін ми фізично не в змозі були, навіть при наявності таких коштів, розвезти їх 220 працівникам додому. Як на мене, зробили так, щоб пообіцяти і не дати. Бо коли не встигнеш виплатити, то гроші треба повернути назад. Тобто, умови були досить жорсткі. Дотриматися їх могли підприємства з невеликою чисельністю працюючих.

– На яких умовах Ви працюєте нині з перевізниками?
– У середньому вони сплачують нам 10% від реалізованих квитків. На сьогоднішній день це дуже і дуже мало. Думаю, зрозуміло, чому? Ціни на всі енергоносії зросли. Але перевізники ні на яких умовах сплачувати більше не погоджуються. Просили дати нам хоча б 12%. Можливо, певну роль відіграє той факт, що зменшився пасажиропотік. Найчисленніші перевезення припадали на липень та серпень. На жаль, цього не скажеш про цьогорічне літо. Обсяги впали на половину. Наші прибутки також. Такий результат цього клятого коронавірусу, який підкосив нас під корінь. До усього цього  додалася і ще одна проблема: з нового року зросла плата за землю, яка є у користуванні Володимир-Волинської автостанції. Мовляв, ми використовуємо землю з комерційною метою. З цього приводу розмовляли з міським головою Петром Саганюком. Він ніби погоджується з нашою позицією, але суперечать депутати. Робити якісь прогнози важко. Нас кілька разів запрошували і на засідання земельної комісії, але консенсусу ніякого не досягли.  Про всі нюанси розповідати не стану, бо зіткнулися з ними і в Луцьку. Нам нині катастрофічно не вистачає платформ, оскільки кількість перевізників збільшується. Нам необхідно розширятися, але відповідного дозволу міська рада не дає. Варто було б і ремонтами зайнятися, але все, знову-таки, впирається у кошти. Шукаємо шляхи, аби деякі станції здати в оренду і таким чином зменшити збитки. Сподіваюся, що з часом все влаштується і стане на свої місця. 

–  Ми дещо відійшли від суті питання щодо умов з перевізниками.
– З більшістю з них ми працюємо давно на взаємовигідних умовах. Є деякі нюанси, окрім відсоткової ставки, про що було раніше, які не варто поки що виносити на суд громадськості. Слава Богу, що ми почали працювати, і в ході цього процесу, сподіваюся, усі питання узгодимо тихо та мирно.

– Дякуємо, панно Інесо, за розмову та відвертість і бажаємо впевнено триматися на плаву.

Василь ФЕЛЕНЧАК, 
Володимир ПРИХОДЬКО.
Фото Віктора РАЙОВА.     


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (9) - 12.3%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (38) - 52.1%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (17) - 23.3%
Мене це не стосується. (6) - 8.2%