Сторінками минулого 16.09.2020
100 років тому
«Без рук, без ног, без голови…»
«Три роки тяжкої боротьби, три роки крови кращих синів України, три тяжких роки голоду, холоду, страждань… І нарешті – Незалежна Україна – без Східньої Галичини, Буковини, Бессарабщини, Закарпатської русі, Холмщини, Підляша, Західнього Полісся, шости повітів Волині, без цілої Лівобережної України… Україна, живе тіло – без рук, без ног, без голови… Умерла наша радість… Але мрія про кращу будучину України – не вмерла!».
(«Громада», 1920 р.).
90 років тому
Прихвосні Москви
«Москалі та їхні прихвосні допустилися цілого шерегу хуліганських вибриків, порушення ієрархічної субординації й, взагалі, чинів які можна скваліфікувати «кощунство»… Що має спільного з «вєрою, церковью і служенієм Богу» анатема російської церкви гетьманові Мазепі або ж сучасна боротьба росіян із українцями за те, що остання хотять наблизити Церкву до народу?».
(«Волинські дзвони», 1930 р.).
80 років тому
Підпільниця – депутатка!
«19 вересня 1939 р., після звільнення м. Берестечка від панської Польщі, розпочалося нове життя. Активні підпільники Р. П. Рузак, Х. Й. Зінґер та селянка Я. К. Хомчик були посланцями від Берестечківської ґміни до Народних зборів Західної України, які проголосили Радянську владу… А в 1940 р. під час виборів до Верховної Ради УРСР народним депутатом було обрано селянку з с. Старики Я. К. Хомчик, яка проживала в місті та була заступником голови міськради».
(«Більшовицька зброя», 1945 р.).
На фото з архіву: депутати міськради в Берестечку, 1940 р.
70 років тому
Напади УПА
«Трудящі Старої Вижівки ще міцніше згуртувалися в справи відродження зруйнованого війною господарстві після того, як оонівські бандити вбили уповноважених міліції В. Л. Грейц і В. Р. Осіїк, а в листопаді 1949 р. – секретар райкому КП(б)У П. О. Жуков, заввідділом пропаганди А. К. Приступлюк, редактор районної газети М. А. Ангелов. Їхній похорон перетворився на демонстрацію гніву й обурення всього населення проти українських буржуазних націоналістів, із якими на початку 1950 р. було покінчено».
(«Нове життя», 1950 р.).
60 років тому
«На базі артілі інвалідів у м. Рожище створено прядильно-ткацьку фабрику, яка перетворилася на високомеханізоване промислове підприємство, обладнане новітніми текстильними машинами. Тут є прядильний, ткацький і фарбувальний цехи. На фабриці переробляють бавовняну і лляну пряжі, ковдри тощо – на загальну суму 2700 тис. руб. А мебльова фабрика виготовляє гнуті стільці, вішалки, шафи».
(«Світло Жовтня», 1960 р.).
Підготував Сергій ШРАМЧУК.- Коментуйте FaceBook
- Коментуйте ВКонтакте
ТОП Новини
Піца-хачапурі Із Луцького замку демонтували дублюючі охоронні дошки радянського періоду «А на фронт не хочете?!» Армія: статус «обмежено придатний» скасовано Сергій Притула їде до Луцька: як потрапити на зустріч з ним «Я більше не хочу захворіти на туберкульоз!» «Кармен» спробує підкорити Луцьк! Закотилася за обрій журналістська зірка Звільнили генерала, який займався підготовкою мобілізованих! На Волині у пожежі постраждала жінка- Опитування
- Результати