Кончіта з бородою та Путін зі сльозою

Кончіта з бородою та Путін зі сльозою

Нові мотиви пушкінської «Казки про царя Салтана» – в Копенгагені й Севастополі…

Напередодні Дня матері, який в Україні відзначили 11 травня, в далекому данському Копенгагені громадянин Австрії Томас Нойверт, який виступав зі сценічним псевдонімом Кончіта Вюрст, у жіночій сукні та з бородою, плакав від радості через перемогу на пісенному конкурсі Євробачення. А буквально днем раніше в колись українському Севастополі, тепер окупованому Росією, правитель сусідньої держави Владімір Путін під час параду на честь 9 Травня теж пустив сльозу: чи то Віктора Януковича згадував, із яким минулого літа святкував тут День Військово-морського флоту, чи то шкодував, що не вдалося поширити свій бліцкриг на інші українські території?

Що спільного між цими чоловіками, що саме привернуло минулого тижня до них стільки уваги і що, врешті-решт, їх відрізняє?

Отже, Кончіта Вюрст (тобто Томас Нойверт) має тонкий голос і вміє гойдати стегнами, коли ходить. Він насправді є чоловіком, а не жінкою, про що красномовно свідчить його розкішна борода, що ледь не дістає до краю декольтованої сукні. Це людина, яку неможливо назвати ні мужчиною (хоча й воно має певні статеві ознаки представника чоловічої статі), ні жінкою (навіть беручи до увагу приналежність до тієї категорії гомосексуалістів, які в своїх любовних утіхах виконують роль «прекрасної» половини»). Проте саме цей представник гомо сапієнс виграв пісенний конкурс, і тепер треба визнати: конкурс Євробачення, переможцем якого від України колись ставала Руслана Лижичко, поволі перетворюється на парад геїв і лесбіянок, де люди з природною сексуальною орієнтацією та усталеними християнськими цінностями перетворюються на учасників другого сорту, роль яких – створювати сірий фон для бородато-сукнястих співаків. Тому наша Марійка Яремчук на цьому збіговиську моральних збоченців отримала лише 6-те місце, що, зважаючи на якісний склад журі Євробачення, вартує багатьох перемог.

А що ж Владімір Владіміровіч не всидів у Москві та терміново прибув у «город русской слави Сєвастополь»? Навіщо, здавалося б, зовсім недурній та самодостатній людині далі погіршувати й так погані стосунки з Європою і США, представники яких неодноразово та публічно нагадували Президентові РФ, що Крим – це невід’ємна частина території України? Невже він не усвідомлює, що навіть наявність там окупаційних російських військ та результати повністю сфальсифікованого референдуму про приєднання півострова до Росії не дають ніяких підстав, аби Владімір Путін міг з’являтися на цій землі як перша особа держави, що входить до складу Ради безпеки ООН? Врешті-решт, силою захоплений корвет ВМС України «Луцьк» хоча й перебуває зараз у ролі металевого заручника військ агресора в Криму, все-таки був, є і залишатиметься українським бойовим кораблем, який би чужий прапор над ним не піднімали руки яничар.

Мабуть, причини нетривалого авіаперельоту сполученням Москва-Севастополь (чомусь думається, що він відбувався під прикриттям кількох бойових винищувачів російської армії) у Владіміра Владіміровіча були вагомішіми, ніж чергові словесні обіцянки Заходу якось його покарати за брутальне порушення норм міжнародного права. По-перше, як і кожного іншого злочинця, підполковника КГБ СССР немилосердно тягнуло на місце скоєння злочину, щоби на власні очі подивитися на наслідки скоєного. По-друге, в такий спосіб новітній диктатор укотре показав іншій частині планети, що плював він на всі застереження та санкції з висоти Спаської башти Кремля, а неоголошену війну з Україною вважає логічним продовженням подій т. зв. «Великої Вітчизняної», де він особисто  в образі Сталіна на чолі велетенського війська продовжує боротьбу з «фашистами», на роль яких записав нас усіх.

Звичайно, після того, що сталося в Копенгагені та Севастополі, можна довго дискутувати, хто нормальніший – Кончіта Вюрст чи Владімір Путін. У кожної сторони знайдеться своя переконлива аргументація, і кожна буде по-своєму правою. Але, як на мене, результат і першого, і другого дійства схожий: розгубленість та шок.

Отож, якщо під час наступного фіналу Євробачення перше місце виграє зоофіл, який прямо на сцені виконає запальну пісню паралельно з ґвалтуванням віслюка, я не здивуюся. І коли Владімір Путін черговий парад «перемоги» прийматиме у своїх «колорадських військ» десь у Варшаві чи Берліні, в принципі, теж. Бо це не Кончіті треба плакати, і не ВВП сльозу пускати, а нам усім ридати: дожилися до такого, що ні в казці сказати, ні пером описати!

Хіба що Алєксандр Пушкін у «Сказке про царя Салтана» написав:

«Родила царица в ночь

Не то сына, не то дочь;

Не мышонка, не лягушку,

А неведому зверюшку»…

Володимир ДАНИЛЮК. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (71) - 13.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%