"Вирок підписав, щоби сім"ю захистити"

Сільського голову з Ратнівщини звинуватили у хабарництві і чотири разів змінювали міру покарання!

Перед залом судових засідань – чимало журналістів. Бо хабарництво нині – цікава тема. «По справі Трофімука! Прошу заходити!» – оголошує судовий розпорядник.

Першим до дверей прямує низький худорлявий чоловік, на вигляд років 50-ти. Старенькі черевики, такий же піджак, далеко не нові брюки. «Оце і є той корупціонер?» – сумніваюсь і дивуюся водночас. Але судовий розпорядник сумніви розвіює: «Трофімук, на перший ряд, будь ласка». Дорогою до лавки чоловік хреститься і займає своє місце. Сьогодні він знову виступатиме в ролі підсудного.
Як потім дізнаюся, справа щодо вимагання та привласнення 2 тис. 300 дол. США розглядається вже вп’яте! Спочатку Ратнівський районий суд чоловіка виправдав, потім – дав йому п’ять років умовно, після цього був вирок про 5 років ув’язнення з конфіскацією майна, далі вищий суд скасував це рішення, і ось, 5 лютого, колегія суддів Апеляційного суду Волинської області знову буде вирішувати долю Василя Трофімука: уродженця с. Самари Ратнівського р-ну, з вищою освітою, несудимого, одруженого, працює на посаді Самари-Оріхівського сільського голови.
Неподалік підсудного – місце адвоката. Його зайняла сивочола жінка. Це Віра Токарська. Сьогодні вона вкотре буде відстоювати честь і гідність свого підзахисного. А до того, як зайнятися адвокатською роботою, 28 років пропрацювала у правоохоронних органах. Дев’ять останніх – старшим слідчим в УБОЗі – управлінні, котре й веде боротьбу з хабарництвом серед посадових осіб.
Отож – «Встати! Суд іде!». Колегія суддів у складі Петра Філюка, Клок, Матвієнко розглядає справу, де фігурує сільський голова Василь Трофімук, якого звинувачують за ст. 368 ККУ – «Одержання хабара».
Причина вже п’ятого судового засідання у цій справі – незгода прокуратури з м’якістю вироку. Фактичних обставин цієї справи вона не оскаржує, але не погоджується з мірою покарання, що застосована до Трофімука. Зважаючи на тяжкість скоєного злочину, прокурор вимагає позбавити підсудного волі строком на 6 років із забороною обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарчих функцій, із конфіскацією всього належного йому майна.
У ході судового засідання з’ясовуються обставини події, котра мала місце ще 2010 р. Зі слів підсудного, 30 липня о 10-й ранку в Самарах-Оріхових мала відбутися сесія сільської ради. Місцеві депутати зібралися біля приміщення. Серед них було видно і підприємця Юрія Будиловського.
Чоловік він не тутешній. Як свідчила реєстрація підприємця – десь із Луцька. Проте місцеві жителі покладають на нього немало надій. Адже бізнесмен заявив, ніби хоче звести будинок відпочинку в с. Мале Оріхове. Воно серед трьох сіл, що входять до сільської ради, депресивне: без газу, дороги, магазину. Тож тамтешнє населення (а це в основному – пенсіонери) ідею Будиловського сприйняли на «ура». Сільські депутати голосуванням підтримали пропозицію виділити підприємцю 25 соток землі та дозволити користуватися озером. Взамін очікували на обіцяні бізнесменом дорогу й магазин у Малому Оріховому та робочі місця у новоспорудженому будинку відпочинку.
– Того дня, 30 липня, ще перед 10-тою ранку я бачив через вікно сільради Будиловського. Після закінченні сесії він підійшов і попросив показати земельну ділянку. Ми сіли в машину і поїхали. Дорогою до озера Юрій постійно говорив мені за грошову винагороду, на що я неодноразово казав: «Завжди їв тільки те, що заробив. Ніяких грошей мені не треба. А як хочеш помогти (оргтехнікою, м’ячами) – зайди в бухгалтерію, і дівчата розкажуть, як це правильно оформити». Невдовзі ми повернулися до сільради. Я зайшов у свій кабінет, став наводити лад на столі (після сесії багато документів назбиралося) і серед паперів побачив дві стодоларові купюри. «А що то?! Бізнесмен подарунок лишив?» – взявши гроші, прийшов до дівчат у бухгалтерію. І в цю мить у приміщення забігли люди! Поставили всіх до стіни! Десь годину робили обшук. А потім заявили, що в моєму кабінеті на столі виявили папку з містобудівним обґрунтуванням (на ділянку Будиловського), 2 тисячі 100 доларів у ній і потім ще гроші в сейфі (то були мої особисті), – відтворив події того дня підсудний.
Високому суду Трофімук також повідав, як міліціонери забрали його для допиту, як на прохання надати адвоката повідомляли про зайнятість, як погрожували, аби погодився на явку з повинною, як писав усе під їхню диктовку, як його силою забрали для взяття відбитків пальців.
– Вони казали, що мені все одно кінець, що найкраще в усьому зізнатися, а ні – почнуть допитувати рідних… – пояснював підсудний. – А в мене дружина – вчителька. Двоє дочок… Тоді до такого стану довели, що я готовий був який хочеш вирок собі підписати, аби тільки сім’ю не чіпали…
– Адвокат, маєте що сказати? – запитує головуючий.
Захисник підводиться і розповідає. Вона просить врахувати суд, що Юрій Будиловський – це чоловік, який співпрацює з УБОЗом, неодноразово давав хабарі посадовцям у районі, за що й отримав вирок, копію котрого адвокат вручає головуючому.
Другим фактом,котрий наводить жінка-захисник, є суперечливість показів самого Будиловського. Спершу він дав свідчення, що 30 липня зайшов у кабінет сільського голови, вручив гроші особисто Трофімуку, той узяв валюту, перерахував і поклав до сейфа. А минулого року під час чергового судового засідання Будиловський заявив, що сховав долари у папку з містобудівним обґрунтуванням, а саму папку поклав на стіл Трофімуку.
Адвокат просить також врахувати суперечливість висновків експертизи, яка мала встановити наявність відбитків пальців Трофімука на 100-доларових банкнотах. Волинські спеціалісти за вісьмома ознаками визначили наявність відбитків на банкнотах, віднайдених у папці. Натомість фахівці львівського інституту зазначили, що зробити такий висновок можна як мінімум за 11 ознаками. Та й твердження про наявність на банкноті відбитків саме Трофімука також, на думку львівських експертів, є суперечливим. Окрім того, правоохоронці чомусь не знайшли відбитків на 200 доларах, що їх Трофімук заніс показати в бухгалтерію.
Вислухавши адвоката, головуючий звертається до жінки-прокурора. Його цікавить, якого числа Будиловський прийшов до правоохоронців із заявою про вимагання Трофімуком хабара. Прокурор заявляє: 30 липня.
– Отож, 30 липня, о 8.05 у Луцьку Будиловський звертається із заявою до оперуповноваженого Жура, до 8.35 триває опис купюр, далі Жур вручає Будиловському кошти та здійснює огляд процесуальних документів, що триває до 9.10. Чи можливо все це здійснити за такий проміжок часу? – звертається головуючий до прокурора.
– Ми зараз піднімаємо питання не про обставини справи, а про міру покарання підсудного, – відповідає прокурор.
Тоді головуючий звертається до підсудного:
– Скажіть, будь ласка, Трофімук, скільки часу займає дорога з Луцька до Самарів-Оріхових?
– Це десь 200 кілометрів. Якщо їхати автомобілем, дві з половиною-три години.
– Тоді питання до прокуратури: о 9.10 Будиловський перебував у Луцьку, а вже перед 10-тою ранку Трофімук бачить його в Самарах-Оріхових. Як це могло статися?
Відповіді не прозвучало.
За деякий час колегія суддів іде до нарадчої кімнати. В залі судових слухань дещо спадає напруга. Прокурор мобільним балакає про особисте. Адвокат підходить до дівчини, яка сидить зразу за мною (то племінниця Токарської, майбутній юрист). Розмовляємо. Виявляється, Василь Трофімук понад 20 років пропрацював у районі фельдшером. Потім селяни двічі обирали його сільським головою. Після того, як у липні 2010-го почалася ця колотнеча з хабаром, був відсторонений від виконання обов’язків. Але 31 жовтня 2010-го оголосили нові вибори, і люди втретє довірили Трофімуку керувати громадою. Причому вибрали з-поміж п’яти кандидатів!
– Скільки йому, бідному, пережити довелося… За два тижні до затримання мама померла, – тихо продовжує адвокат. – Він тиск має високий. Постійно на таблетках. На одному із засідань кров носом пішла! Ледь зупинили!..
Пан Василь, почувши нашу розмову:
– Мені-то ще нічого. Я постійно між людьми. Спілкуюся, відволікаюся. А от дружина стільки перенесла – ворогу не побажаєш… – ніби виправдовується, а в самого – сльози на очах.
– Бачите, який він: тихий, спокійний, що кажуть – робить. Оце таких вони і шукають. У нашому районі через Будиловського шістьох посадовців за корупцію хотіли притягнути. Але вони якось викрутилися. Максимум, що отримали, – штраф. Один Василь бідує… Коли-то вже воно закінчиться?
Гучний дзвінок перериває нашу розмову. Всі підводяться. Свої місця займає колегія суддів. Головуючий повідомляє, що колегія суддів справу направляє прокурору для додаткового розслідування. Тож засідання продовжиться через чотири дні, 8 лютого.
Ось і п’ятниця, 8 лютого. Голова Апеляційного суду Волинської області Петро Філюк, він же – головуючий на засіданні, зачитує ухвалу. Майже годину озвучуються факти, які свідчать про сумнівність доказів, зібраних під час слідства, обмеження прав підозрюваного, що суперечить вимогам Конституції України і Європейського Суду. Із врахуванням цього, колегія суддів приймає рішення спрямувати справу на додаткове рослідування у прокуратуру області. Відтак, у справі Трофімука поставити крапку так і не вдалося…
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (168) - 45%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.8%