Один день голови ОТГ

Один день голови ОТГ

Про зустріч з очільником Цуманської громади домовилися наперед.  Та на робочому місці Анатолія Васильовича не застаємо.

Виявляється, поїхав у «новонароджену» амбулаторію загальної практики сімейної медицини, яка незабаром прийматиме жителів не лише об’єднаної спільноти, а й навколишніх сіл. Приміщення радує зір вдало підібраними кольорами. Справжній тобі терем-теремок, що виріс серед листяної зеленяви, на яку свої мазки-барви почав поступово накладати другий місяць осені.
– Напевно, голова поїхав помилуватися новобудовою, – подумалося. Аж ні, виявляється, що Анатолій Дорошук, як професійний лісівник, вміє не тільки зрощувати діброви, а ще й добре володіє навиками сантехніка. Тож приїхав сюди, аби розповітрити батареї в амбулаторії та пустити тепло в приміщення. Озброївшись викруткою, вміло чаклує коло кожного водного обігрівача і в коридорі, і в кабінетах. Можливо, дехто скептично посміхнеться та в подумках не схвалить такі дії голови. Далеко не всі знають доскіпливість Анатолія Васильовича. Він воліє дійти до всього самостійно, аби потім не було збою в роботі того чи іншого об’єкта.
Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Цуманської ОТГ могла б вже запрацювати. І в цьому є велика необхідність, оскільки коронавірусна небезпека загрожує не тільки дорослим, але й дітям. Про це ми дізналися пізніше з розмови з медиками. Та її відкриття дещо затягують електрики. Поки що сюди заведена тимчасова електролінія, через те не завозять ні комп’ютерну, ні медичну техніку, аби дочасно не вийшла з ладу. Кабінети сяють свіжістю та чистотою. Усе  приміщення викладене плиткою, прилегла територія, до речі, також. 
– Хай ніхто не подумає, що Дорошук хоче пропіаритися напередодні виборів, – без ніякого заявляє Анатолій Васильович. – Медики кваплять мене і я їх розумію. Вони тимчасово працюють у нашій лікарні. Чого гріха таїти, там тісно, є певні незручності. Але ж без стабільного енергопостачання здавати об’єкт небезпечно. Зробимо все, тоді й переріжемо стрічку.
А ще почули від голови, що амбулаторія далася не легко. Її вирішили розмістити у дитячому відділенні колишньої інфекційної лікарні. Його мали реконструювати. Від такої затії будівельники відмовилися відразу. Тож об’єкт, практично, звели новий. Під час перебування в ньому ми мали нагоду поспілкуватися з сімейним лікарем Любов’ю Олександрівною Шульською, яка ще не так давно була на посаді завідуючої амбулаторією та, як каже, поступилася посадою молодшій колезі. 
– Свого часу я написала звернення до тодішнього голови обласної ради Ігоря Палиці, аби посприяв у будівництві нової амбулаторії для жителів селища та навколишніх населених пунктів, – мовить Любов Олександрівна, що саме нагодилася зі своєю медсестрою. – Ми дуже вдячні будівельникам, які все якісно тут зробили, місцевій владі, Ківерцівському центру первинної медицини на чолі з Олесем Ростиславовичем Марищуком, через яких йшло будівництво. Зараз маємо п’ять лікарів – педіатра, лікаря вищої категорії Валентину Василівну Літушенко, сімейних лікарів – лікаря вищої категорії Наталю Миколаївну Перехрест, молодих лікарів Надію Сергіївну Комарук, Мирославу Миколаївну Мельник, якій і передала керівництво закладом, і двох сумісників – Надію Олександрівну Янюк та Наталю Миколаївну Кобилан... Завдяки наказу № 148 маємо усе необхідне для роботи. Чекаємо ще на нову «швидку допомогу». У нас понад 4 тисячі дітей і народжуваність не скорочується. Нам потрібно робити профщеплення. Роль селищного голови проявилася у тому, що він організував наше переселення на час реконструкції, бо ж зупинити процес щеплень, лікування дітей ніхто не мав права. Він брав активну участь у цій реконструкції. Три роки з нами тісно співпрацює. Цуманська амбулаторія, до речі, однією з перших в Україні задекларувала своїх хворих. На даний момент у нас більше 10 тис. декларантів. Думаю, у таких умовах лікарі матимуть бажання працювати. Ви просто не знаєте, що тут було. Уклін всім будівельникам.
– Хоч і фінансування цієї амбулаторії здійснював Світовий європейський банк, до цього будівництва довелося долучитися і нам. Скажу ось так. На Волині в рамках цієї програми мало з’явитися понад шість десятків подібних амбулаторій, а здано лише 24, з них – рівня нашої амбулаторії лише 6. 
Анатолій Васильович охоче відгукується на прохання журналістів побувати ще й на приватному акціонерному товаристві «Цумань», яке є одним з найбільших наповнювачів громадської казни. Дорогою повідомляє, що має аж шість опонентів. «Неначе на посаду президента», – мовить з посмішкою та називає прізвища претендентів на крісло голови. Це безпартійні та  тимчасово безробітні Володимир Дуб та Кулик Ярослав, від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» пенсіонерка Валентина Касарда, начальник відділу кадрів ПрАТ «Цумань» Олександр Кобилан, майстер будівельної організації «Енергія-1» Дмитро Калітка та начальник відділу охорони захисту лісу ДП «Цуманське лісове господарство» Микола Фень. 
Завдяки очільнику місцевої громади журналістам «Волинської газети» уперше випала нагода випити філіжанку кави та поспілкуватися з президентом акціонерного товариства Іваном Камінським – людиною мудрою та далекоглядною. Саме завдяки Івану Васильовичу Цуманський ДОК, єдиний в області, не тільки зберігся, а й розширився та нарощує виробничі потужності, забезпечивши робочі місця цуманцям. А ще не стоїть осторонь життя селища та вкладає чималі кошти у новонародженні проєкти. У супроводі керівника підприємства разом з головою ОТГ Анатолієм Дорошуком та депутатом цього співтовариства Олександром Боровицьким ми побували на виробництві, де побачили багато нового та цікавого. Розповідь про це підприємство та його людей чекайте в одному з наступних чисел нашого тижневика.
Після цих відвідин настав час інтерв’ю.

– Анатолію Васильовичу, наскільки впевнено почувається ваша об’єднана громада напередодні завершального етапу децентралізації? Що значать для неї вибори в місцеві ради – до об’єднаних громад, районних рад вже у новому форматі та обласного самоврядного органу?
– Сьогодні Цуманська ОТГ одна з найкращих на Волині, тож і почуваємося ми впевненіше за інших. Ці вибори матимуть особливий характер. Багато хто розуміє їх по-колишньому, як буцім це звичайні вибори до місцевих рад. Хоча це не так. Після цих виборів вся Україна (окрім тимчасово окупованих територій) буде охоплена об’єднаними територіальними громадами, які мають наділити значними повноваженнями, зробивши їх основою міцного фундаментального державного устрою України.
Утворені укрупнені райони, таких буде, зокрема, чотири на Волині, мають нагадувати повіти в Польщі чи регіони земель в Німеччині. Ведеться дискусія щодо повноважень нових районних та обласних адміністрацій, районних та обласних рад. Зрештою, вдосконалення децентралізаційних механізмів має продовжуватися, адже паралельно розпочаті реформи в багатьох галузях – медичній, освітній, правовій, земельній.

– Чи не вперше за історію незалежної України вектор політичної боротьби змістився до контролю за місцевим самоврядуванням. Чи не шкодитиме це інтересам громад, де господарські якості депутатів завжди потрібніші за політичні амбіції?  
– Саме про це і кажу, щоб підкреслити важливість цих виборів. Якщо раніше для політичних сил, центральної влади з місцевих виборів цікаві були вибори лише в великих містах, курортних чи промислових зонах, то зараз політична активність, цікавість доходить до кожної громади. І навіть політизація депутатської роботи рад визначена так, що ради, де є більше 10 тис. виборців (як у нас) мають обирати депутатів за політичними списками партій. Добре це чи погано ми побачимо згодом, але зараз процес виглядає саме так, що кожен має визначитися з політичною силою, з якою йде на виборчий процес і в якій має бачити опору.

– Анатолію Васильовичу, минає п’ять років, як Вас обрали головою Цуманської селищної ради, а згодом і очільником однойменної громади. Що найбільше запам’яталося з тих пір?
– Справді, минув п’ятий рік від першої посади і третій – від другої, тобто для звичайного виміру – це одна каденція. Хоча фактично їх було дві – два роки звичайним селищним головою та третій рік головою об’єднаної громади. Нам видається далеким той листопад 2015 року, ті часи, коли я казав, що ми спочатку змінимо Цумань в очах як жителів селища, так і навколишніх сіл та області в цілому, переконаємо в тому, що гідні створити самодостатню конкурентоздатну громаду. За тих два роки ми оновили зовнішній вигляд селища, селищної ради, яку значно перебудували та розширили, здійснивши до десятка масштабних бюджетних та позабюджетних проєктів.

– Які найголовніші з них?
– З бюджетних, на той час, – це перекриття корпусу початкової школи в с. Кадище (до 2 млн грн), реконструкція каналізаційно-насосних станцій центральної селища та виправної колонії і придбання штучного дизель-генератора (за 1,5 млн грн), установлення цифрового рентгену в Цуманській  лікарні районного підпорядкування (понад 600тис. грн), розробка генерального плану та плану детального планування с. Кадище та інші. Сюди відношу ремонт доріг до кладовища в с. Кадище, вулиць в смт Цумань. З позабюджетних проєктів – це реконструкція площі навпроти ДОКу, де ще чотири роки тому стояла тумба від постамента більшовицького вождя Леніна, перекриття лікарні. На обидва проєкти витрачено понад один млн грн.
Ми освітили селище не тільки вуличними ліхтарями, а й обрізавши гілля дерев вздовж доріг, у тому числі біля «Нашого краю», базару та в інших публічних місцях. Змінили також зовнішній та внутрішній вигляд селищної ради, зокрема, спорудили нові європейські санвузли,  відремонтували багато громадських приміщень. Це все слугує створенню іміджу смт Цумань, як перспективного європейського селища, здатного об’єднати села Цуманщини в самодостатній регіон. Паралельно з цим з 2016 р. почали вивчати досвід створення і діяльності ОТГ Волині та інших регіонів.

– Цуманчани почали її формувати одними з перших в Україні. На кого орієнтувалися чи брали з когось приклад?
– На той час це була абсолютно нова справа. Досвіду, як такого, в Україні ще фактично не було. Але на той час таку реформу вже розпочали Голобська та Устилузька громади. Ми побували в обох, більш прийнятною для нас виявилася Голобська ОТГ, в якої ми багато чого запозичили.  

– Зараз Вас називають найбільш успішним реформатором на теренах Ківерцівсього району? 
– Це тепер. А тоді, знаєте, скільки скептиків було?  І на горі, і знизу вистачало невірів, які так і казали: «Дорошук нічого не доб’ється». Я ж перейнявся цією реформою усім серцем.  Декілька разів їздив не тільки в ті громади, що об’єднались, а й в с. Башлики, Карпилівку, Грем’яче, які на той час ще були не готові до об’єднання. Зрештою, нам повірили Берестянська, Холоневичівська, Липненська сільські ради і я насамперед дякую тодішнім головам, а тепер старостам тих сільських рад і їх тодішнім депутатам. Вони переконали людей в доцільності об’єднання і не прогадали. 

– Не боялися брати на себе відповідальність? Чи в даному випадку проявився характер воїна, якому не так давно зі зброєю в руках у складі АТО довелося боронити нашу територіальну цілісність від російського окупанта.  Адже з реформуванням  держава делегувала місцевим громадам й значні повноваження, які раніше були в районі або й області?
– Сумніви були, але час показав, що громада здатна брати на себе значні повноваження і вирішувати питання не гірше, а в більшості й краще інших новостворених громад, більше та доцільніше заробляти і раціонально використовувати кошти, ніж було просто за часів району.
Зрештою, така діяльність привела до того, що вже наступного року після організації новоутворення до нас вперше в районі доєдналися три села Сильненської сільської ради,  населення якої за рік кардинально змінило думку і захотіло замість Тростянця бути з Цуманською ОТГ. До слабаків не доєднуються!

– У вашій громаді реалізуються дороговартісні проєкти. Де берете на них кошти?
– Так, справді нам вдалося зреалізували чи реалізуємо до десяти важливих успішних проєктів. Де беремо кошти? По-різному виходить. Ось, для прикладу, будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини смт Цумань здійснювали за гроші Світового банку. Це приблизно 11 млн грн, але до одного млн грн виділив на цю вкрай необхідну справу і наш місцевий бюджет. 
Це і виготовлення проєктно-кошторисної документації вартістю до пів млн грн з експертизою, і підведення окремої електролінії, чистка каналізаційних мереж, роботи з благоустрою. Проєкт має бути реалізований ще в цьому кварталі і це має бути не тільки споруда з гаражем і бруківкою, а й укомплектування її сучасною апаратурою, новими меблями та необхідним обладнанням лікарських кабінетів. Вже придбано новий автомобіль: гроші на все це виділяла селищна рада.
Інший масштабний проєкт – це завершення робіт з реконструкції очисних споруд, який ми розпочали ще в 2016 р., увійшовши в програму «Екологія Волині 2016–2020». За ці роки було залучено більше 8 млн грн різних коштів: державних, обласних, місцевих. Ми ще на початку 2016 р. вдало захистили свій проєкт, обгрунтували його доцільність не тільки для смт Цумань, а й для області. Бо ж від нас чиста вода вниз течією Путилівки далі іде до системи санаторіїв. Та й для регіону, де розміщено Національний парк «Цуманська Пуща», важливо мати чисте середовище. По-простішому, ми запустимо систему бактеріальної очистки води, якої не було в нас вже більше 10 років. Проєкт також закінчується в цьому році, обладнання вже змонтовано, будівельні роботи практично завершуються, залишилося зробити благоустрій та пуско-налагоджувальні роботи.
Наступним масштабним проєктом вартістю понад 7 млн грн є реконструкція будівлі селищної ради та будівництво ЦНАПу. Ми брали участь в міжнародному проєкті U-LEAD з Європою, який передбачає приведення до європейського рівня надання послуг населенню в громадах. Ми включилися активно в цей проєкт, бо отримати звичайну собезівську чи іншу довідку нашим людям, віддаленим від обласного та районного центрів, дуже накладно. Це не видно очима, бо то не лампочка чи яма на дорозі, але, коли б людям за кожним папером доводилось їздити до м. Ківерці чи м. Луцька, то, звичайно, було б відчутно. Проєкт з реконструкції ще далекий до завершення, адже треба зробити внутрішні роботи актової зали та третього поверху, сходи, але те, що ми мали зробити за міжнародною програмою, а саме: відкритий простір не менше 70 м кв зали без дверей і щоб не було натяку на якісь закриті корупційні дії, доступ людям з обмеженими можливостями до ЦНАПу, до санвузла, місце дітям гратися.

– Це щось на зразок єдиного вікна?
– Саме такий принцип і передбачено. Все це ми зробили аж до кольору стін і плитки в приміщенні. І якби не пандемія, то ми б вже отримали обладнання, меблі та комп’ютери, комп’ютерні програми та програми обслуговування, проте через пандемію терміни змістилися, але програма – в дії. Все це, так би мовити, цуманські проєкти, хоча і амбулаторія, і чиста вода, і ЦНАП робиться для нашої та сусідніх громад.
В останній період ми значно підсилили житлово-комунальне господарство. Закупили нову техніку та деяке обладнання, придбали вишку, тож тепер, коли виникає необхідність поміняти лампочку, не просимо у когось її позичити. Своє є своє.  

 – Анатолію Васильовичу, Ви деталізували та конкретизували досягнення громади майже у більшості сегментів соціально-економічного розвитку. Бажано почути і про плани на найближчу перспективу.
– У селах громади окремо також було здійснено ремонти практично в усіх школах. Замінили вікна на енергозберігаючі в школах с. Липне, Берестяне,  Холоневичі,  Сильне, покрівлю в освітніх закладах с. Липне та Кадище, обладнали сучасну спортзалу в школі с. Липне,  зробили добудову-реконструкцію садочків в с. Липне і Холоневичі, повністю з утепленням і покрівлею.
Маємо шкільний автобус в с. Сильному, нові енергоощадливі котли запрацювали в школах сіл Холоневичі, Липне, Цумані, в амбулаторії с. Холоневичі, за кошти громади провели інтернет в с. Знамирівка, зробили вуличне освітлення (до речі, в с. Липне і Берестяне – вперше), ремонти доріг у селах. Закінчується розробка генерального плану с. Холоневичі та генплану смт Цумані, працюємо над генпланами с. Липне та Клубочин. У черзі безліч інших хоч і менших, але важливих проєктів. Ми не закрили наших бібліотек, музичної школи, Будинку дитячої та юнацької творчості, а це дуже багато значить у теперішній час.
Є багато інших проєктів, зокрема, будівництво багатоповерхівок в смт Цумань, що вже розпочалося, спорудження великого торговельного центру на місці магазину господарських товарів, а також – геріатричного пансіонату (зараз виготовляється техдокументація), дитячого табору в смт Цумань, будівництво сонячної електростанції в с. Холоневичі, сімейних ферм в с. Знамирівці та Городище, тепличного господарства в с. Знамирівка, закладання ягідників та промислове вирощування лікарських трав.
У нас є готової проєктно-кошторисної документації з пройденою експертизою більш, аніж на 30 млн грн. Взагалі різних проєктів ще дуже багато. Це, зокрема, відображено в стратегії розвитку громади, соціально-економічному плані, в інвестиційному паспорті громади. Щоправда, ці документи будуть перероблятися з врахуванням ситуації, що громада збільшиться на одну третину, тобто – на 7 тис. населення, а це 7 населених пунктів… Вивчивши ситуацію, будемо думати і за розвиток даних територій. 
– Судячи з того, які кошти задіяні, Вам більше допомагають Європейський Союз, аніж український уряд…
– Це не так. Програми погоджені з державою і від неї є сприяння в отриманні таких коштів.

– Ви багато спілкуєтесь з самоврядними органами інших держав. Маєте навики дипломата і навіть «міністра закордонних справ». Наскільки така співпраця із зарубіжними партнерами сприяє міждержавним відносинам?
– Це безцінний досвід. Він не просто слугує нашим громадам, а й значно зміцнює міждержавні відносини між країнами.
…Ми від’їжджали до Луцька, Анатолій Васильович тим часом збирався на термінову нараду у Ківерці. День у нього закінчиться тільки пізно увечері…

Володимир ПРИХОДЬКО.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото Віктора РАЙОВА. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи повинен залишитися Юрій Погуляйко на посаді голови облдержадміністрації?

Чи повинен залишитися Юрій Погуляйко на посаді голови облдержадміністрації?

Він повністю відповідає займаній посаді. (0) - 0%
Його не треба було призначати взагалі та необхідно звільнити. (7) - 25%
Головою облдержадміністрації повинен бути волинянин. (10) - 35.7%
Мені байдуже. (9) - 32.1%