Гряде велика вода!

Гряде велика вода!

Аби її наслідки звести до мінімуму, на контролі ситуацію тримають удень і вночі. 
Міну сповільненої дії нагадує сьогодні більшість районів Волині. Та й не тільки нашого краю. Чимало областей, у яких підтоплень фактично не бувало, нині теж у стані готовності. Бо вчорашні лід і сніг сьогодні перетворилися на водну стихію. А з різким потеплінням, яке очікуємо із 7 квітня, усе це піде не тільки на городи, вулиці, двори, а й у хліви та хати.

Навіть не знаючи про березневі снігопади, коли за дві доби Волинь отримала дві місячні норми опадів, Кабінет Міністрів іще в лютому подбав про створення міжвідомчого оперативного штабу для запобігання можливих підтоплень територій, яке очолив віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. А 29 березня в Ратному Олександр Юрійович зібрав керівників західних областей, аби перевірити стан готовності міст, селищ і сіл до весняних паводків.
Перевірити – це не тільки почути, а й побачити. Тож віце-прем’єр разом із головою Волинської облдержадміністрації Борисом Клімчуком оглянули територію можливих підтоплень у Ратнівському і Любешівському р-нах. Оцінили ситуацію із землі та з повітря, для чого було задіяно гелікоптер.
Перевіряючи роботу захисної дамби в Любешові, Олександр Вілкул знайшов декілька хвилин, аби повідомити журналістам: центральний та регіональні штаби всіх областей України працюють у цілодобовому режимі, інформація про рівень води надходить та аналізується щогодини!
– Ми склали карту ризиків щодо традиційних зон підтоплення, як-от басейни річок Дніпро, Дністер, Прип’ять, Дунай, так і територій нетрадиційних, де можуть бути проблеми (Центральна та Східна Україна). Зараз сконцентровані групи рятувальників ДСНС у кількості 43 тисячі осіб, 5 тисяч одиниць техніки, близько тисячі одиниць техніки, яка може долати водні перепони, 22 літальні апарати (літаки й гелікоптери), 90 бригад піротехніків, – перерахував віце-прем’єр. – Уже декілька днів триває підривання криги на ріках у тих місцях, де утворюється накопичення льоду. Перед кожним селом, селищем, районом, містом стоїть завдання повністю прочистити ливневки, каналізації, дренажні канави, стічні лотки. Повністю забезпечене чергування аварійних бригад із дренажними і ґрунтовими насосами, щоби можна було миттєво розпочинати відкачку.
Про ситуацію на Волині детальніше повідомив Борис Клімчук. Як відомо, у 2011-му наша область отримала від уряду 22,5 млн грн на проведення заходів, щоб запобігти виникненню надзвичайних ситуацій. Завдяки державним асигнуванням у регіоні відремонтовано майже 350 км внутрішньогосподарських меліоративних та понад 120 км лісових дренажних мереж, відновлено більш як 40 км магістральних каналів, побудовано 13 км нових каналів, зведено 11 км захисних дамб. А наскільки вагомий це дало результат, можна побачити на прикладі Любешова, де з’явилися захисна дамба та насосна станція.
– Гроші на все це з’явилися після моєї зустрічі з Президентом. І їх вистачило для того, аби виконати 65 відсотків від необхідного, – зазначив Борис Петрович.
Про сьогоднішню ситуацію на Волині голова облдержадміністрації зауважив:
– Не можна сказати, що ми недооцінюємо запаси снігу. Але щодня йде вимерзання, випаровування, тому стік води відбувається поступово. Там, де можливі перебої з постачанням продуктів харчування, ми передбачили додаткові запаси крупи, солі, цукру, питної води. Не знаємо,  чи виникне у тому потреба, але запаси в торговельних точках будуть про всяк випадок.
– У чотирьох районах дали команди по дитячих шкільних їдальнях, медичних закладах забезпечити достатню кількість продуктів і питної води, – продовжив Борис Петрович. – Будемо сподіватися, що потреби в додаткових запасах не виникне. Але береженого, як-то кажуть, Бог береже. Тому ліпше подбаємо заздалегідь, щоби потім не бігати і водоплавну техніку не застосовувати.
Наскільки зменшилася проблема з підтопленнями, розповіли й жителі Любешівського р-ну.  Начальник райуправління водного господарства Петро Горщар підтвердив: раніше 500 садиб в одному тільки Любешові щоразу під час паводку опинялися у воді (це ми не говоримо про господарські споруди, городи, поля селян).
– Спорудження насосної станції допомогло вирішити й питання антисанітарії, – зауважив Петро Онисимович. – Бо раніше затоплювало хліви, вбиральні, тому відходи життєдіяльності людей і тварин були всюди. З побудовою ж біологічного відстійника насосної станції вся забруднена вода відфільтровується, сам відстійник потім заростає очеретом (а ці рослини, як ви знаєте, є природним абсорбентом), тож на Стохід, Прип’ять і звідти у Дніпро вже прямує значно чистіша вода.
Одначе навіть із функціонуванням на Волині великої кількості гідроспоруд проблема підтоплень усе одно стоїть гостро, зазначив перший заступник голови Любешівської райдержадміністрації Володимир Русинчук:
– Складність проблеми викликана снігопадами, котрі пройшли в районі 14-16 березня. За якихось дві доби випало більше двомісячної норми опадів. Це вже надзвичайна ситуація. А відтак для її ліквідації на сесії райради було збільшено поповнення матеріального резерву на 12 тисяч для придбання паливно-мастильних матеріалів. Голова райдержадміністрації Василь Корець видав розпорядження: виділити 10 тисяч гривень на Любешівське районне управління водного господарства для  придбання мішкотари, аби запобігти прориву дамб у селах (насамперед – Зарудчі, Бучин, Хоцунь). У посиленому режимі працює Державна служба з надзвичайних ситуацій. Окрім того, на Любешівщині діє районний штаб із пропуску повені. 
Поки в райцентрі і с. Люб’язь не було дамб, люди захищали будинки мішками з піском. Хоча користі з того – не багато. Нині ж у цих населених пунктах проблему знято.
Болючими ж точками лишаються в районі три села: Пожог, Зарудчі, Заріка. Ситуація в них настільки серйозна, що існує ймовірність відселення людей.
– У Зарудчах під загрозою підтоплення вісім будівель, у Пожогові – чотири, в Заріці – одна житлова та дві господарські споруди, – назвав Володимир Русинчук. – Ми готові, якщо виникне загроза, відселяти людей. Тим, хто не зможе перечекати в родичів, запропонуємо гуртожиток Любешівського технічного коледжу ЛНТУ. Жителі про це попереджені, але сподіваємося, до цього дійде. Адже навіть у зимову повінь 2010-2011 року відселення вдалося оминути. Єдине, що тоді робили господарі, – відганяли скотину до тих сусідів, чиї хліви не стояли у воді.
До таких заходів безпеки мешканці північних районів Волині вже готові. Пенсіонерка Лідія Качула із с. Зарудче розповіла, що за тимчасове помешкання для своєї корови домовилася із сусідами, а для себе про всяк випадок закупила продуктів.
– Щоби наші хати не топило, треба з’єднати стару совєтську дамбу і ту, що позаторік в Любешові звели. То вельми великі гроші, не знаю, чи що з того буде, – реально оцінила ситуацію Лідія Савівна.
– Аби з’єднати дві дамби, потрібно десь 800 м, а це небагато-немало – півтора мільйона гривень, – підтверджує заступник голови Любешівської районної ради Микола Приймак. – Немалі кошти потрібні для вирішення ситуації в селі Пожог, де мешкає всього 67 людей. Але відповідні пропозиції ми все одно підготували та будемо сподіватися на реагування уряду.
Хоча оптимальним варіантом для запобігання паводків керівники району та області називають розчищення русел річок.
– У нас є готові проекти. Будемо просити і Олександра Вілкула, і прем’єра Миколу Азарова коштів, аби працювати в тому ж режимі, як 2011-2012 року, – повідомив Борис Клімчук. – Я хочу ще раз подякувати Президентові, бо вкотре акцентую: рішення приймалися ще в серпні 2010 року. Під час нашої зустрічі мова так і стояла: ліпше наперед виконати  роботи й запобігти лихові, ніж потім ходити болотом і рятуватися. Останніх 20 років нікому до цих проблем діла не було, і тільки в нинішнього глави держави дійшли руки й до таких питань. На які фінанси розраховуємо? Будемо просити оптимальну суму, яку ми можемо освоїти (це в межах 18-20 мільйонів гривень). Тобто зробимо все, аби в майбутньому область працювала ефективно, а спала спокійно.
Наразі ж кожне місто, селище, село має оперативно реагувати на прихід великої води.
– Уряд для ліквідації надзвичайної ситуації передбачив можливість залучення коштів із резервного фонду. Залежно від кількості додатково задіяних людей, ресурсів, техніки, засобів прийматимуться рішення щодо конкретних сум платежів, – повідомив віце-прем’єр Олександр Вілкул. – Якщо в областях виникнуть екстремальні ситуації, додатково залучатимуться бригади рятувальників, а з місцевими керівниками у такому разі розглянемо кадрове питання.
Одначе під час наради оперативного штабу перший заступник голови облдержадміністрації Олександр Башкаленко запевнив: на Волині всі служби в повній бойовій готовності.
За рівнем води в річках Волині спостерігають на 12-ти постах. Стихію готові зустріти 32 аварійні бригади. В посиленому режимі працюють рятувальники, які з початку року вже допомогли відкачати воду 30 волинським родинам.
Тож не дивно, що голова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук волинську владу поставив у приклад всій державі!
Керівник, зокрема, подякував за швидке будівництво в області гідроспоруд і дамб, які з’явилися в нашому краї протягом останніх трьох років. А як бонус – пообіцяв 4,5 млн грн на будівництво Білоозерської водоживильної системи, котра вже вичерпала свій ресурс.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (65) - 15.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (194) - 45.5%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (113) - 26.5%