Гюмрі… в епіцентрі катаклізмів

Гюмрі… в епіцентрі катаклізмів


У рамках чергового етапу проведення міжнародного проекту «Медіадіалог для плюралізму та порозуміння – 2020» (проводиться за сприяння МЗС ФРН) 24 листопада в дистанційному режимі розпочалося предметне обговорення подій довкола Вірменії та Азербайджану.


Адже шеститижнева війна цих держав за контроль над Нагірним Карабахом (Арцахом) завершилася… підписанням заяв лідерів Росії (Владімір Путін), Вірменії (Нікол Пашинян) і Азербайджану (Ільхам Алієв) за активної участі Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган) завершилася… введенням майже 2 тис. російських військовослужбовців, які 5 років перебуватимуть на лінії розмежування під виглядом «миротворців».

Не лише на Кавказі, але й в Україні тривають дискусії саме такого варіанту розв’язання конфлікту, адже він відбувся поза участю ООН і ОБСЄ, а дозвіл на використання військ Росія і Туреччина дали вже за фактом подій, які відбулися. В Вірменії дії Нікола Пашиняна викликали активну протидію громадськості, а парламент так і не проголосував за повноваження своєму главі уряду підписувати подібні заяви…

Втім, очільник поза урядової організації BVBM із ФРН Вольфґанґа Рессманн та голова правління ГО ACOSS Мкртіч Тоноян 24 листопада мобілізували увагу учасників міжнародного проекту з Німеччини, Вірменії, Грузії, Молдови, Білорусі та України саме на цій проблематиці, залучивши до діалогу експертів із Кавказького регіону.

Відтак, через коронавірусні обмеження учасники з допомогою сучасних систем комунікації звернулися до вірменського м. Гюмрі. На початку 19 ст. внаслідок російсько-перської війни місто відійшло до складу Російської імперії. Саме тоді на цій території вперше відбувся масовий геноцид вірменів, яких частково було вбито, а частино депортовано в східні райони Вірменії. Не пошкодувала цю землю і Перша світова війна, а чимало її представників допомагали відвойовувати в Азербайджану територію Арцаху (Нагірного Карабаху) і в 1988-1994 рр. час бойових дій, а також – у недавній війні.

Як і чим зараз живе м. Гюмрі?

В 2013 р. місто було визнане культурною столицею Вірменії.  Проте, друге за величиною вірменське місто має на своїй території найбільшу російську військову базу на Кавказі. Саме тут розміщений контингент військ РФ, які Москва була змушена вивести з території Грузії.

Втім, під час наступу азербайджанської армії в Нагірному Карабасі (Арцаху) Нікол Пашинян дарма розраховував на можливу підтримку союзника за договором ОДКБ (російський аналог НАТО за участі Росії, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану і Таджикистану). Пславшись на те, що Баку не атакує безпосередньо території Вірменії, Владімір Путін відмовився допомагати Вірменії, а війська під виглядом миротворців було введено лише після тристоронньої угоди та за безпосередньої участі Туреччини.

Відтак, учасники міжнародного проекту «Медіадіалог для плюралізму та порозуміння – 2020», дослідивши вірменсько-азербайджанську сторінку сучасної ситуації на Кавказі, зможуть ефективніше виконувати основну місію: адекватно сприймати реальність, протидіяти фейковим новинам і пропаганді, висвітлювати важливі для України події кваліфіковано, виважено і різнобічно.

До речі, в грудні 1988 р. місто Гюмрі, тоді ще з радянською назвою Лєнінакан, катастрофічно постраждав внаслідок Спітакського землетрусу, і допомагати в ліквідації наслідків катаклізми допомагали будівельники з усього колишнього Союзу, в тому числі і з Волині.

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото з відкритих джерел: вірменське м. Гюмрі.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Голова, бо обраний всенародно. (0) - 0%
Депутати, адже можуть його звільнити. (0) - 0%
Виборці, бо вони носії влади. (0) - 0%
Мені байдуже. (1) - 100%