Надя-полуничка

Надя-полуничка

Жінка зі Старовижівщини б’є рекорди: за один раз переносить 13 відер ягід!

Коли вперше дізналася про таке, не могла повірити. Але 54-річна Надія Гапонюк на мої здивування лише усміхається:

– А що ж тут такого? По три відра у кожну руку, по два – на кожне плече і ще три докупи ставлю, щоб ногами пересувати, – пояснює рекордсменка.

Щоправда, подібний метод транспортування Надія Федорівна використовує лише тоді, коли ягоду на Білорусь возить. А якщо до Старої Вижівки чи в Ковель на базар, то вже полуницю не у відра насипає. Сім «кошілок» (у кожну з яких влазить більше 10 кг) умощує на скутер, сама сідає на двоколісного, потім чоловік примощує ще восьму. І так Надя-полуничка їде на базар робити капітал.

– Гроші на ягодах ми взялися заробляти ще тоді, коли Союз був, у роках 70-х, – розповідає жінка. – Але спекулянтами ніхто не обзивав. Бо я встигала і в колгоспі працювати, і дітей ростити, й чимале господарство тримати.

Та й продавала ягоду Надія Гапонюк переважно приїжджим заготівельникам. Бо тоді фури на Старовижівщину їздили з винзаводів усієї Західної України.

– Закупляли, звісно, не за базарну ціну. Платили по рублю за кіло. Та оскільки брали оптом, то ми й тому були раді. Таким чином за полуничний сезон заробляли по дві з половиною тисячі радянських карбованців, – каже господиня. – А як прийшов Горбачов та «сухий» закон оголосив, винзаводи позакривали. Тож стали ми відра з ягодою на Брест тягати. Часом несеш на собі по 70 кіль, думаєш: ну все, кінець мені зараз прийде. Не раз, бувало, там же на базарі з-під носа крали полуницю разом із відрами. Тому дуже багато наших людей кинули ягідний бізнес, стали по сезонах їздити: на Білорусь, Москву. А мені якось шкода було. Тому й досі лишаюся Надею-полуничкою.

Щоби мати хороші врожаї, а відтак – і немалі прибутки, Надія Федорівна зрозуміла: без якісних сортів не обійтися. Відтак іще на початку 80-х випросила у своєї хресної пару кущиків відбірної полуниці, розмножила їх, засадила соток із 20 городу й відтоді не припиняє заробляти на трускавках, як кажуть поляки.

– Хоч і тяжко розсаджувати, полоти, поливати, зате полуниця мені сторицею віддячує: дає можливість за один сезон заробити від 10 до 15-ти тисяч гривень, – не приховує пані Надія. – Спочатку за «ягідні» гроші ми з чоловіком хату збудували, мотоцикла з коляскою купили, потім – чотирьох дітей вивчили. Як ті одружилися – помогли їм на хазяйство розжитися, нові домівки спорудити. А тепер, коли маємо десятеро внуків – будемо для малечі старатися.

Але не думайте, що в полуничному бізнесі гроші самі в кишеню заскакують.

– Зараз, коли я вже на пенсії, трохи легше з часом. А як раніше касиром у бухгалтерії працювала, жодного разу не було, щоб я за дня коло худоби порала чи щоб завидна хати білила. Тому сьогодні, минуле згадуючи, дивуюся: де стільки енергії мала? Мабуть, просто думати не було коли, що мені тяжко, – жартує Надія Федорівна.


І тут же додає: помічників хороших мала, дітей тобто.

– Якось було, попросив голова колгоспу полуниці для начальства назбирати. Але дуже, сказав, швидко. Бо мала машина в місто їхати. Я дітям відра в руки: «Біжіть на город! Раз-два збирайте». Через годину йду і, здалека бачу: відра порожні коло грядок, а мої хлопці по деревах лазять, – сміється жінка. – Сварити дітей уже не було коли. Тому покликала чоловіка і, хоч він бурчав, таки встигли начальству презент передати.

Старовижівські ягоди, до речі, таку популярність мали, що її весь час партійні боси замовляли. Та й зараз, зізнається Надія Федорівна, дочка зі своїм директором із Житомирщини приїздила, аби екологічно чистої продукції на всю фірму набрати.

Конкуренції Надія Гапонюк не боїться. Тому охоче ділиться секретами вирощування ягоди. Приміром, є в неї сорт «Вікторія», який уже 32 роки на одному місці – й не вироджується.

– Я сама дивуюся, – зізнається господиня. – Бо після «Вікторії» всяких сортів докупляла, поштою замовляла. Спочатку вони плодоносять. Але через років пару треба міняти. А от «Вікторія» найліпше підходить для нашого клімату і ґрунтів.

Щоб не лише розказати, а й показати ягідне багатство, жінка веде полуничними плантаціями, яких у неї і біля хати соток шість, і за селом двадцять.


– Ось ці кущики – сорт «Гігантелла» – родить полуницю розміром із помідора. Щоб онуків вітамінами підкормлювати, я під хатою я посадила «Клубніку, що в’ється» (так у магазині було написано). Бо цей сорт найпершим червоніє і родить майже до зими.

Закохана в рослини, жінка навіть узимку ними займається. Тому в хаті у неї куди не глянь – вазони.

– Ось на ці фіалочки не дивіться, – запопадливо ховає. – Бо тиждень тому так цвіли, ніби кольорові шапки повдягали. Та мої внучки-близнючки до квіток добралися і геть-чисто повискубували!

Однак жінка й без фіалок має чим похвалитися: у помешканні має до ста вазонів.

Здавалося б, чого тільки не вміє Надія Федорівна в царині жіночих клопотів! Та виявляється, вона і чоловічих захоплень не цурається.

– Якось каже мій благовірний: «Пішов би риби половити, та компанії нема». – «То давай – я з тобою!» – само собою вихопилося. Пішли ми. Сіли в такому місці, щоб ніхто не помітив (бо ж могли засміяти мого Володю, що жінка нікуди не відпускає). Але в селі навіть голки не сховаєш. Тому коли потім зайшла до контори, то колеги сміялися: «Чого, ти, Надю, тільки не вмієш? Може, в тебе ще й під спідницею шо заховане?».

Хоча насправді заховане в жінки величезне працелюбство, вміння не боятися за нову справу братися. А раз так, то мусить Бог і здоров’я давати.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.


На фото автора та Олени ЛІВІЦЬКОЇ: Надя-полуничка на скутері та з онуками.

Підживка

Найліпше для полуниці підходить попіл із грубок та котлів, а також пташиний послід. Підживлювати треба з розрахунку: 4-5 мішків (з-під цукру) на шість соток городу. Вносити підживку потрібно відразу, як зійде сніг.

Зволоження

Полуниця потребує багато вологи. Тому ліпше вибирати ділянку в низовині, по периметру ділянки викопати борозни, завдяки яким вода зможе довший час затримуватися після дощу. Якщо ділянки в низовині нема, треба під полуницю відвести такий клаптик городу, який ви зможете поливати самостійно.

Розсаджування

Надія Гапонюк радить полуницю розсаджувати пізньої осені, коли кущі пускають молоденькі вусики. Ці вусики достатньо посадити в землю, і навіть поливати не потрібно.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%