Боротьба термінів як вид війни

Боротьба термінів як вид війни

Зовсім свіжий трактування епізоду розмови Президента США Джо Байдена та глави РФ Владіміра Путіна щодо України, що дуже важливе значення мають не слова, а терміни.


«Бойовик» чи «ополченець»? Навіть про цих елементарних визначеннях можна зробити висновок, проукраїнську чи антидержавну позицію займає людина, яка вживає одне або друге слово щодо учасників російсько-української війни на Донбасі з ворожого боку. Саме в цьому контексті і слід оцінювати критичні розбіжності, котрі вилізли на поверхню внаслідок трактування особливості розмови глав Білого дому і Кремля щодо України та війни в зоні АТО/ООС.

В одіозного прессекретаря правителя Росії Дмітрія Пєскова журналісти запитали, чому повідомлення офісу Джо Байдена суттєво відрізняється від Кремлівського? Зокрема, у США повідомили, що Владімір Путін із Джо Байденом розмовляли про «російську агресію» щодо України, а сайт Кремля написав про «внутрішньоукраїнський конфлікт».

І ось що відповів штатний глашатай Дмітрій Пєсков:

«Використані фрази якраз і відображають позицію сторін, і, звичайно, різниця у викладі говорить про серйозні розбіжності з цього приводу».

Це – класичний приклад, як одні і ті ж явища називаються по-різному. Це як один говорить «чорне», а другий – «біле з певним відтінком чорного».

Чому це важливо для всіх нас, причому, має стосуватися не лише тематики війни, але й усіх інших сфер? Бо маніпулюючи поняттями, люди намагаються відійти від реальності, а бажане видавати за дійсне.

Справді: багато наших проблем виникає тому, що основоположні принципи та поняття закладені в свідомості неправильно. Це як будинок з халтурник фундаментом: скільки потім не підмуровуй стіни, рано чи пізно конструкція рухне.

Тому для кожного громадянина України мають бути очевидними фундаментальні поняття. У випадку російсько-української війни – на ашу державу здійснила збройну агресію Російська Федерація спочатку в Криму, а потім на Донбасі. Її збройні підрозділи – окупанти та військові злочинці, місцеві прихильники – бойовики та колабораціоністи.

Проте не тільки пора навчитися давати правильні характеристики іншим, а й самим слід навчитися належним чином оцінювати те, що відбувається в нашому спільному домі.

Класичний приклад – пояснення носіїв державної влади, коли ж в Україні почнеться вакцинація населення від SARS-Cov-2. Яких тільки дат не називали високопосадовці, а віз і нині там, де й був рік тому – у болоті невідомості. І якщо, приміром, міністр кілька разів озвучує різні версії розвитку подій та називає інші дати, заперечує сам собі, то чи не час його прямо назвати брехуном із усіма наслідками, які повинні випливати з цієї справедливої оцінки?

Бо тільки в тоталітарних режимах звичною є практика маніпуляції поняттями, термінами та фактами. В демократичних державах політики, які не виконують власних обіцянок, повинні піти туди, звідки прийшли…

Володимир ДАНИЛЮК.

Карикатура з газети «Високий замок».

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Голова, бо обраний всенародно. (4) - 20%
Депутати, адже можуть його звільнити. (7) - 35%
Виборці, бо вони носії влади. (4) - 20%
Мені байдуже. (5) - 25%