Підгодівля диких звірів

Підгодівля диких звірів

Волинь засипало снігом. Подекуди намети сягають до півметра. Погодні умови ускладнюють і пронизливі вітри та морози. Найважче виживати диким звірам та птахам, які лишилися зимувати.

Для лісових мешканців зима – це час суворих випробувань на виживання внаслідок нестачі кормів: листя з дерев і кущів опало, пожовкла трава сховалась під сніговою товщею, і прогодуватись стає дуже важко, кажуть бувалі єгері. Тому підгодівля диких тварин взимку відіграє дуже важливу роль у збереженні їх популяцій.
– Веденням мисливського господарства в області займається 56 користувачів таких угідь, з них 14  державних підприємств, 16 районних організацій УТМР та 26 користувачів різних форм власності, загальна площа мисливських угідь становить 1,5 млн га, – зазначає головний спеціаліст сектору мисливського господарства Волинського ОУЛМГ Оксана Пудловська. – У зв’язку з ускладненням погодних умов (встановлення сталого снігового покриву, зниженням температури повітря) Волинське обласне управління лісового та мисливське господарства зобов’язало користувачів мисливських угідь проводити ефективну систематичну підгодівлю диких тварин, розчистку підгодівельних майданчиків та доріг у мисливських угіддях, організовувати рейди з охорони мисливських угідь від порушників правил полювання та здійснювати в угіддях заходи з регулювання чисельності хижих тварин.





У секторі мисливського господарства Волинського ОУЛМГ також уточнюють, що у 2020 році користувачі мисливських угідь 14 державних лісогосподарств заготували 60,4 тонни сіна, 70,5 тонн зернових, 59840 кормових віників, 20,4 тонни коренеплодів. Лідерами у заготівлі кормів являється ДП «ЛМГ «Звірівське», яке відповідно заготовило на зиму 22 тонни сіна, 7 тонн зернових, 13000 кормових віників та 6 тонн коренеплодів. У їх угіддях зимує і найбільша кількість диких звірів – оленів плямистих і оленів благородних, козуль, диких свиней, лосів… Навіть зубри, яких під час цьогорічної таксації природоохоронці нарахували 19 особин, заходять сюди, щоб поласувати коренеплодами чи сіном. Що вже говорити про дрібних звірів і птахів, які спозаранку чекають на смаколики. Декотрі звірі навчилися розрізняти єгерів навіть за голосом, можуть підійти до годівниць у їх присутності або й почастуватися з рук своїх рятівників.
Старший єгер ДП «ЛМГ «Звірівське» Мирослав Захарусь каже, що зима випробовує і єгерів. Адже потрібно доставити корм на всі підгодівельні майданчики, яких чимало. Щоб до них доїхати, потрібно розчистити дорогу. Але й на самому підгодівельному майданчику вистачає роботи, бо сніг замітає і корм, і солонці. І якщо дикі свині та олені можуть розгребти сніг, то для козуль, щоб створити місця для лежанки, потрібна допомога єгерів.



– Ми облаштували у своїх угіддях 10 підгодівельних майданчиків, – розповідає районний мисливствознавець ДП «Ратнівське ЛМГ» Петро Старушик. – У кожному лісництві по два майданчики. Нормативами передбачено одну годівничку на десять козуль, маємо наразі їх 370.
Попри вільного звіра, серед яких за останніми даними, на Ратнівщині волиться й 24 лосі, тут після африканської чуми намагаються у вольєрах відновити поголів’я диких свиней. Зараз утримують шість свиноматок та два кнура. Їх також єгері справно підгодовують.
Загалом же лише у державних лісогосподарствах облаштовано 1200 підгодівельних майданчиків, а ще є кілька десятків вольєрів, качатників, фазанаріїв. Тож єгері щодня дбають і про цих вольєрних мешканців, щоб перезимувати і в слушний час випустити на волю. 
– Щоб допомогти звірам пережити зимову нестачу кормів, працівники мисливського відділу ДП «Любешівське ЛМГ» заготовляють сіно, віники з гілок листяних порід дерев, кукурудзи, кропиви, зернові снопики, – розповідає районний мисливствознавець ДП «Любешівське ЛМГ» Андрій Масюк. – Після утворення снігового покриву все це періодично викладається на спеціально облаштованих кормових майданчиках. У нас їх вісім. Вони розміщені у малодоступних для сторонніх людей місцях. До них приходять дикі свині, козулі, зайці, а до солонців підходить навіть лось.



– Хто окрім вас займається підгодівлею звірів?
– Мої помічники-єгері Микола Лащ, Михайло Кинчак та Федір Тарасюк, залучали до цього й вихованців Цирського учнівського лісництва.
– Чи виникали цьогоріч якісь особливі ситуації, труднощі?
– До зимової негоди нам не звикати, – зазначає Андрій Степанович. – Адже робота єгеря передбачає такі ситуації і ми до них готуємося заздалегідь. Але великі сніги і морози вносять певні корективи. Ось, для прикладу, у нас чимале поголів’я козуль, маємо їх понад 160 голів. Вони, крім кормів, потребують розчищених майданчиків, інакше можуть замерзнути на снігу. Самостійно звірам, коли утвориться сніжна кірка, не справитися, тож із колегами намагаємось створити невеличкі – площею п’ять на п’ять – ліжники.
Так роблять і єгері ДП “Володимир-Волинське ЛМГ”, ДП “Горохівське ЛМГ”, ДП “Городоцьке ЛГ”, ДП “Камінь-Каширське ЛГ”, ДП “Ківерцівське ЛГ”, ДП “Ковельське ЛГ”, ДП “Колківське ЛГ”, ДП “Любешівське ЛМГ”, ДП “Прибузьке ЛГ”, ДП “СЛАП “Камінь-Каширськагроліс”, ДП “Старовижівське ЛГ”, ДП “Ратнівське ЛМГ” та ДП “Шацьке УДЛГ”. Зараз працюють у повну силу. Найпершими їх помічниками стають коні, яких зазвичай мають працівники. Кінь навіть через перемети безпомильно знайде шлях до підгодівельних майданчиків, що допоможе вчасно доставити необхідні харчі.
Буває, як і на Любешівщині, на допомогу дорослим приходять вихованці учнівських лісництв, хоча зараз діти більше дбають про птахів, які також залишилися без корму.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото: районний мисливствознавець ДП «Любешівське ЛМГ» Андрій Масюк; диких свиней підгодовує єгер Кортеліського лісництва ДП “Ратнівське ЛМГ” Михайло Бірук; єгер Жиричівського лісництва ДП «Ратнівське ЛМГ» Анатолій Харитонюк.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Голова, бо обраний всенародно. (4) - 20%
Депутати, адже можуть його звільнити. (7) - 35%
Виборці, бо вони носії влади. (4) - 20%
Мені байдуже. (5) - 25%