Соцмережі, які вбивають

Соцмережі, які вбивають


Поліція одразу двох областей шукає винних в добровільному отруєнні сильнодіючими пігулками одразу чотирьох дівчат-підлітків. В обох випадках – на Київщині та Черкащині – на смертельно небезпечний крок жертв підштовхнули соціальні мережі. То як припинити вбивчий вплив «Всесвітньої павутини» на українську молодь?


Трагічні випадки схожі між собою, як 2 краплі води. Спочатку в м. Боярка Київської обл. вихованки ліцею 13 і 12 років подивилися відео «в одній із популярних соціальних мереж» із закликом спробувати цілком конкретний медичний препарат. На перерві учениці безперешкодно купили в аптеці ці пігулки кожна випили їх по 40 штук. Дівчат у непритомному стані знайшли однокласниці і викликали «Швидку допомогу». На жаль, старша із дівчат померла, іншу жертву вдалося врятувати.

Не минуло й кількох днів, як схожа трагедія розігралася в м. Умань Черкаської обл. Там таблеток наковталися дві восьмикласниці, котрі також потрапили в лікарню. На щастя, «доза» виявилася вчетверо меншою, тому життю потерпілих нічого не загрожує.

Далі ситуація почала розвиватися за стандартним сценарієм. Безутішні батьки загиблої ліцеїсти оплакують невимовну втрату. Лікарі намагаються поставити на ноги трьох інших потерпілих, але хто знає, якими стануть наслідки для їхнього здоровя безконтрольного вживання медпрепаратів? Поліція порушила кримінальні провадження і намагається знайти когось винного, хоча методів впливу на творців та невідомих адміністраторів наразі фактично немає. А в навчальних закладах в авральному порядку почали проводити зустрічі з кризові психологами,  відбуваються позапланові інструктажі та профілактичні бесіди.

А потім, якщо пошесть нае набуде масової епідемії, все потроху втихне… І це стане трампліном для майбутніх нових злочинів у «Всесвітній павутині». Від яких страждатимуть цілком конкретні люди, насамперед – діти та підлітки.

Відтак, рухатися треба в іншому напрямку. Якщо не вчора, то зараз треба всерйоз приступити до створення загальнонаціональної програми кібернетичної та інформаційної безпеки. Головне – навчити з допомогою кваліфікованих фахівців достатню кількість кадрів, які цілеспрямовано та грамотно будуть допомагати підростаючому поколінню адекватно поводитися в соцмережах, відрізняти фейкові сайти від легальних, вміти програмувати свої дії, враховуючи, що по той бік екрану – чужий, немилосердний і часом убивчий світ, де людина – лише об’єкт впливу та маніпуляцій.

Оскільки дистанційне спілкування з допомогою надсучасної техніки вже нікому не вдасться заборонити чи ліквідувати, то залишається лише навчитися пристосуватися до нових умов за законами «Школи виживання».

В іншому випадку нас далі будуть дурити, обкрадати, використовувати, калічити і вбивати. Ті, кого реально притягнути до відповідальності фактично неможливо. І не важливо, чи це одинаки-фанатики, цілі злочинні угрупування чи навіть фабрики ботів агресивних режимів.

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото Агенції «Укрінформ»: вивіска ліцею, де навчалися жертви «пігулкової атаки».

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Голова, бо обраний всенародно. (7) - 15.6%
Депутати, адже можуть його звільнити. (13) - 28.9%
Виборці, бо вони носії влади. (15) - 33.3%
Мені байдуже. (8) - 17.8%