«Синдром Стерненка»

«Синдром Стерненка»

Засудження на 7 років і 3 місяці до позбавлення волі одеського активіста Євромайдану Сергія Стерненка викликає чимало запитань.


Насамперед, чи доведеться відповідати на підставі Кримінального кодексу іншим організаторам Революції Гідності за порушення норм законодавства, яке неминуче присутнє під час будь-якої революції? І чи візьмуться прокурори та судді за волинських активістів?

Отже, один із донецьких суддів, який осів у м. Одесі, визначив міру покарання місцевому лідерові «Правого сектора» Сергію Стерненку та його соратнику Руслану Демчуку (по 7 років і 3 місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна) за ніби то викрадення та катування одного з депутатів від партії проросійського спрямування. На рівні Глави держави одразу заявили, що вручатися в дії судової гілки влади на Банковій не мають наміру, бо це незаконно, а захисники Сергія Стерненка говорять про початок репресій щодо найактивніших учасників Революції Гідності.

І чим би не завершилася ця сумна історія, вона вже викликала низку методологічних проблем, на які рано чи пізно треба знайти адекватну відповідь.

Насамперед, слід враховувати, що будь-яка революція відбувається з порушенням існуючих нормативно-правових актів. Бо якби зміни, які вимагає опозиція, були б досягнуті в мирний спосіб, то ніяких масових заворушень, захоплень органів влади, блокування силових структур та, врешті, втечі Віктора Януковича та його найближчого оточення наприкінці лютого 2014 р. не було б.

Але раз історія розпорядилася, що українці в своїй переважній більшості підтримали Євромайдан, і він переміг, то не дарма ж по гарячих слідах парламент ухвалив закон про амністію для його найактивніших членів! Ще древні казали: переможених не судять!

Тим більше, що внаслідок подій Євромайдану було перезавантажено центральну владу, на позачергових виборах Президента виграв Петро Порошенко, влітку 2019 року настав час Вікторії і для Володимира Зеленського. Нові люди і нові партії увійшли і в оновлений парламент… Словом, результатами Революції Гідності скористалися фактично всі, хто нині перебуває при владі чи в ролі влади, чи як уособлення опозиції.

Та слідом за Віктором Януковичем поїхали в Росівю чи ще деінде не всі, кому в 2010-2014 рр. жилося ситно, тепло і комфортно. І саме ця категорія громадян України, ясна річ, прагне якщо не реваншу, то покарання своїх колишніх кривдників. До них і записали одесита Сергія Стерненка та його товариша…

Та «одеська аномалія» поставила ще більшу проблему! Бо якщо матеріали справи не сфальсифіковані і суд вважає, що існуючі закони порушувати не можна за жодних обставин, то, значить, амністія поширюється не на всіх? І тоді виникає питання, а як діяти щодо інший активних учасників Євромайдану, в тому числі і на Волині? Якщо припустити, що екс-голова облдержадміністрації Олександр Башкаленко звернеться в правоохоронні органи за очевидний факт позбавлення волі, коли його прикували кайданками та сцени на Театральному майдані м. Луцька, то треба порушувати кримінальні провадження за аналогією «синдрому Стерненка»?

І що тоді буде?

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото Романа УСТИМЧУКА: розгромлена і підпалена будівля УМВСУ у Волинській області, 19 лютого 2014 р.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Хто в раді головний: депутати чи голова?

Голова, бо обраний всенародно. (7) - 15.6%
Депутати, адже можуть його звільнити. (13) - 28.9%
Виборці, бо вони носії влади. (15) - 33.3%
Мені байдуже. (8) - 17.8%