І один – воїн!

І один – воїн!

Чи легко навести лад у скандальному районі?


Ковельщина – край особливий. Близькість до Польщі й Білорусі, наявність міжнародних трас, залізничного вузла та закинутих аеродромів зробили з району центр не лише географічний, а й контрабандний. Тому ледь не щороку тут відбуваються резонансні злочини, замішані на спирті, цигарках, землі.
Чи вдається новій владі ламати старі схеми? Як працюється в умовах безгрошів’я? Чого чекати ковельчанам у найближчий час? Про це й не тільки розповів Юрій Поліщук, який сто днів тому став головою райдержадміністрації.
– Спершу я взагалі сумнівався у доречності прес-конференції, коли така ситуація у країні, коли на посаді – неповних три місяці, а працюючи без заступників, постійно відчуваєш: один у полі – не зовсім воїн, – зізнався Юрій Петрович. – Але, думаю, жителям району варто дізнатися, що новою владою зроблено і що планується. А владі важливо почути думку громади, її поради чи зауваження. 
Отож, питанням номер один стали воєнні дії. Юрій Поліщук коротко повідомив про те, скількох чоловіків із району мобілізовано, чим влада і громада допомагають бійцям та з якими проблемами зіштовхуються, де оздоровлюють дітей із родин військових та як працює районний штаб, котрий займається переселенцями.
Наступні тези бесіди стосувалися мирного життя району. Хоча й тут, зізнався Юрій Поліщук, проблем вистачає.
Гроші на експеримент
За результатами роботи в першому півріччі Ковельщина посіла четверте місце серед 16-ти районів Волині. Але це не означає, що, виконавши бюджетні показники, можна скласти руки, наголошує Юрій Петрович:
– Наповнювати казну – робота не проста. Тому навіть таке питання, як податок із сільгосптехніки чи дарів лісу, не лишаємо без уваги. Спеціально створена комісія їздить по сільських радах, перевіряє, до активнішої співпраці закликає тамтешніх керівників. Бо тільки так – копійка до копійки – маємо працювати, – вважає керівник. – І так само кожну копійку економити.
Щоб грамотно розпорядитися бюджетними коштами, новопризначені очільники району Юрій Поліщук та голова райради Ігор Верчук навіть пішли на експеримент: будівництво й ремонти бюджетних установ узялися проводити тільки після домовленостей із підприємцями.
– У червні ми запросили на нараду всіх підрядників, які займаються будівництвом. Надали перелік бюджетних об’єктів, що потребують виконання тих чи інших робіт, і попросили через тиждень принести пропозиції: хто за яку суму готовий ці роботи виконати. Запитаєте результати? Скажу: перекриття даху у Доротищенській школі відразу вартувало 300 тисяч, а підприємці згодилися його виконати за 198 тисяч! Правда, приємно? А зекономлених 102 тисячі можна буде пустити на ще якийсь об’єкт. Причому перевагу будемо надавати тим сільським радам, які готові докласти кошти із власної казни. Тобто і підтримка влади буде, і місцеві керівники активніше працюватимуть, – вважає Юрій Петрович. – Фактично всі мої попередники старалися почати спорудження чогось нового. А я зміню традицію і візьмуся врешті закінчити ті об’єкти, котрі роками стоять, біля яких по кілька разів стрічки перерізали, однак досі не здали в експлуатацію.
Земля та махінації
Юрій Поліщук – родом із села й добре знає, що таке поле чи худоба, проте земельні відносини досі називає темним лісом. А вся причина – у прогалинах законодавства й людях, які тими прогалинами користуються.
– Мені здавалося, земля існує для того, щоби господар на ній трудився й чесно заробляв, а влада цьому, як мінімум, не заважала, – продовжив Юрій Петрович. – У дійсності ж виходить навпаки. Скажімо, в одній із сільських рад на облогуючі землі попросився фермер, домовився із селянами про взаємовигідну співпрацю, та замість розраховувати на прибутки отримав повідомлення: не провів аукціон – плати штраф! Вважаю, так не має бути. І якщо держава дійсно дбає за село, то повинна такі умови для праці створити, щоби кожному дядькові були зрозумілі.
Так само не вирішеною лишається проблема з розподілом вільних площ, із договорами на оренду паїв. І знову ж таки – через недопрацювання в законодавстві.
– Я переконаний, розпоряджатися землею мають не районне начальство чи Держземагентство, а в першу чергу люди, які на ній живуть. Чи це площі у межах, чи за межами сільради. Тим паче, ми добре пам’ятаємо, чим земельні питання обернулися для колишнього голови Грищука (екс-очільник райдержадміністрації Вадим Грищук був засуджений до п’яти років тюрми, – авт.). 
Торкнувшись «слизької» теми, Юрій Поліщук зауважив: попереднє керівництво райдержаміністрації теж не гребувало ділянками. І хоча юридично все ніби й правильно, але чому гектари площ виділялися у «цікавих» місцях «цікавим» людям, можемо тільки здогадуватися.
Причому до каламутних схем були залучені й сільські голови, котрі під час Революції гідності раптом згадували за здоров’я та втікали на заслужений відпочинок (про подібний випадок «Волинська газета» розповідала у публікації «Ковельське межигір’я?» від 6 березня ц. р.).
– Запитання виникають не лише до влади, а й до бізнесу, зокрема – аграрного, – додав Юрій Поліщук. – Об’їздивши фактично всі фермерські господарства району, одні можу ставити за взірець. Натомість інші, очевидно, використовують агробізнес як ширму для незрозумілих схем, де худоба то вивозиться за межі Волині, то привозиться, або й безслідно зникає, – відверто сказав новопризначений голова.
Розділяй і владарюй?
Обговоривши проблеми доріг, медицини, реформи самоврядування, розповів Юрій Поліщук і про намагання «доброзичливців» розсварити нову владу.
Але перевірити метод «розділяй і владарюй» на Ковельщині поки не вдається. Принаймні на рівні керівництва.
– Мене як депутата райради і голову комісії з питань етики й депутатської діяльності дивує величезна кількість скарг одних обранців на інших. Не подобається іноді низька дієздатність ради, коли за три години вдається прийняти лише три питання або й узагалі не прийняти життєво важливе для району рішення. Тому стараюся гуртувати депутатів, а їхні особисті «тертя» прошу лишати за дверима сесійної зали, – зазначив Юрій Поліщук. – Що ж до співпраці виконавчої та представницької влади, то скажу: не один рік працюючи в райдержадміністрації, бачив приклади такого собі перетягування каната між головами райдержадміністрації та ради. Дивно було дивитися, коли один керівник не заходив до іншого, бо «не моя черга». На щастя, з Ігорем Верчуком ми давно знайомі, підтримуємо нормальні стосунки, по багатьох питаннях спільно працюємо, консультуємося, підказуємо. І коли бачу намагання «зовнішніх сил» звести нас із Ігорем Васильовичем лобами, відразу телефоную до нього чи заходжу, аби відверто поговорити. 
Насамкінець торкнувся Юрій Петрович теми корупції. Тим паче, що боротьба з нею – це було одне з основних доручень для новопризначеного керівника.
– Приступивши до виконання обов’язків голови, відразу взявся аналізувати: а як було до мене? Зізнаюся, жодного рішення чи розпорядження попередньої влади не анулював і не призупиняв: не було на те юридичних підстав. Але, – зауважив, – «ходоків» уже мав. Напряму і через посередників отримував документи, де йшлося то про виділення землі, то про зміну її цільового призначення, то про дозвіл на так звану рекультивацію (а насправді – незаконний видобуток піску). Було навіть, що візитери хотіли «предметно домовитися» й, почувши відмову, дуже дивувалися. Проте моя відповідь була і лишається незмінною: хочеш жити по-новому – починай із себе.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора. 

Народився 13 лютого 1975 р. в с. Облапи Ковельського р-ну.
Освіта повна вища, закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки (1997 р., історія, викладач історії), Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2009 р., державне управління, магістр).
Трудову діяльність розпочав у серпі 1996-го вчителем історії та українознавства ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Скулин. Із серпня 1997-го 4 роки працював учителем історії цієї ж школи. З березня 2001-го по травень 2006-го – директор ЗОШ І-ІІ ступеня с. Бахів. Ізтравня 2006 р. по липень 2008 р. – заступник голови Ковельської райради. З вересня 2008-го по квітень 2014-го обіймав посаду заступника начальника відділу освіти Ковельської райдержадміністрації. Розпорядженням від 4 квітня 2014 р. призначений головою Ковельської райдержадміністрації.
Громадська робота. Депутат Ковельської райради.
Сімейний стан. Одружений. Має двох синів. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%