Імунітет від негараздів

Імунітет від негараздів

Районні медики діляться секретами професійного загартування. 
Останнім часом Турійська райлікарня гуртує коло себе громаду всього краю. Бідніші і багатші, відомі й непоказні його жителі долучаються до благодійних акцій. Бо розуміють: лікарня – не той об’єкт, на якому треба економити. І якщо не вистачає державних коштів, дістають свої. Саме так – завдяки небайдужим турійчанам – ошатне відділення отримали наймолодші пацієнти ЦРЛ. Також, дякуючи меценатам, з’явився у медзакладі сучасний операційний стіл і реанімобіль вартістю майже 200 тис. грн.
– Благодійні акції дійсно стали в нас хорошою традицією, – розповідає головний лікар ЦРЛ Петро Мельничук. А оскільки він лікує жителів Турійщини 31 рік, із яких понад 20 – на посаді головного лікаря, то порівняти сьогоднішню медицину із, умовно кажучи, учорашньою чоловік може.
Ці зміни, каже, стосуються не лише матеріального забезпечення чи методів лікування, а й ментальності самих пацієнтів:
– От візьмемо роботу швидкої. Щоб її назва відповідала дійсності, ще у 2008-му я запропонував поділити район на умовні кущі і посередині кожного створити пункти швидкої допомоги. Під час сесії районної ради пояснив, що таким чином суттєво скоротиться час доїзду медиків до пацієнта, а це – десятки, може, й сотні урятованих життів. Депутати таку пропозицію підтримали. Дали добро на введення у шатний розпис додаткових посад фельдшерів і роботу ще одного автомобіля швидкої. Фактично ми першими в області запровадили такий експеримент та ще тоді навчилися прибувати на виклик за 20-30 хвилин (залежно від дорожнього покриття).
Відтоді люди відчули реальні зміни. Скажімо, бували випадки, що на місце ДТП лікарі прибували за 5-6 хв. Породіллі вже їдуть народжувати не попутками, тракторами чи колгоспними «бобиками», а в супроводі медпрацівника.
Але вміння брати відповідальність чи навіть ризикувати демонструє Петро Мельничук не лише на керівній посаді.
– Лікар – це взагалі така професія, представники якої повинні вміти швидко аналізувати, без зволікань приймати рішення та брати відповідальність за наслідки. Це я зрозумів іще тоді, коли, працюючи сільським терапевтом, не побоявся зробити (вперше у своїй лікарській практиці!) укол у серце, – пригадує співрозмовник. – Мабуть, сьогодні ще сто разів подумав, захотів би з колегами порадитися. Однак тоді побачив: у пацієнта зупинка серця – і ввів дозу адреналіну, чим урятував чоловікові життя. Дехто, кому допоміг з’явитися на світ, 20 літ потому приходить на весілля запрошувати. Словом, ризики та хвилювання окупляються лікареві сторицею.
Не побоявся Петро Мельничук і тоді, коли серед перших в області узявся звільняти ЦРЛ від газової кабали та шукати економічно вигідніших варіантів.
– Те, про що зараз активно говорять, ми випробували ще вісім років тому. Бо саме 2006-го замінили опалювальну систему, встановили новий комбінований котел, енергоощадні вікна та двері, – пояснює Петро Мефодійович. – Отримавши півмільйона гривень державних субвенцій, ми змогли за рік виправдати ці витрати. Адже замість 200 тисяч кубів газу стали спалювати за рік усього 35. А помноживши на 500 доларів – сьогоднішню ціну блакитного палива – самі розумієте зекономлені суми. Отримали право ними оперувати – і лікарня вже тоді мала вільні лишки на медикаменти, ремонти, оздоровчі для працівників.

Зачепивши тему медперсоналу, головний лікар зізнається: нині в медзакладі – лише найстійкіші: ті, які «пережили» затримки у зарплаті, роботу на неповний оклад, але з фактично подвійним навантаженням.
Тому коли сьогодні хтось нарікає: ой тяжко! – Петро Мельничук зауважує: «Значить, ви гіршого не бачили». Бо сам він чудово пам’ятає, коли разом із дружиною (хіміком-лаборантом) мусили по декілька місяців чекати заробленого, тримати чимале господарство, аби прогодувати двох дітей.
– Тоді «живих» грошей нам не давали. Лікарі приносили зарплату лінолеумом і макаронами. А мені якось підфортило мати заборгованість у дев’ять місяців, – сміється оповідач, пригадуючи. – Я досі бачу щасливі очі дружини, коли після довгого періоду очікувань та сліз приніс їй… Ні, не гроші – телевізора «Томсон»!
Але, мабуть, саме такі випробування гартують, виробляючи імунітет до житейських негараздів.
– Навіть у нинішні, непрості часи ми не припиняємо поліпшувати якість лікування. Торік закупили коагуломерт, аналізатор електролітів, магніо-лазерний терапевтичний апарат із вісьмома частотами повторення лазерного випромінювання, прилад низькочастотної електротерапії. Наймолодшим пацієнтам лікарні створили ігрову кімнату, встановили там сухий басейн, модульний комплекс «Забава», ігровий набір «Круглий стіл», – розказує та відразу показує Петро Мельничук.
Ідучи коридорами лікарні, бачимо приймальне та хірургічне відділення, де торік завершили капітальний ремонт. Оглядаємо педіатричне, де також виконано немалий пласт роботи.
– Пам’ятаючи про вимогу уряду жорстко економити кожну бюджетну копійку, все-таки шукаємо шляхів залучення позабюджетних грошей. Бо на цей рік будемо продовжувати роботу з енергозбереження. Зокрема – маємо встановити твердопаливний котел у котельні ЦРЛ. У переліку найбільш необхідного: дефібрилятор, енцефалограф, ректально-вагінальний датчик для УЗД-апарату (він украй важливий для виявлення нині поширеного раку шийки матки), – зауважує керівник. – Зважаючи на високу смертність від серцево-судинних недуг, велику надію покладаємо на результати участі в пілотному проекті, що стосується виявлення, запобігання, лікування гіпертонічної хвороби.
Більшу увагу приділятимуть у районі дітям-інвалідам. Для них уже підготували дві палати, фізкабінет, підібрано висококваліфікованих спеціалістів: масажистів, психологів, педагогів та інших, залежно від потреби. Буде організовано довіз із сіл діток із особливими потребами, аби вони проходили повний курс реабілітації.
За словами головного лікаря, гостро стоїть у районі також питання із поширеністю туберкульозу і смертністю від цього захворювання. Болючою лишається проблема з онко та її фатальними наслідками. Причому люди могли би зберегти значно більше життів, якби не зволікали з обстеженнями.
– Тому стараємося змінити ставлення людей до їхнього здоров’я. Думаю, із повноцінним запровадженням сімейної медицини ми зможемо результативніше працювати на випередження, – дає прогноз Петро Мефодійович. – Але для цього потрібно вирішувати питання з кадровим голодом. Бо він спостерігається як серед вузькогалузевих спеціалістів, так і серед сімейних лікарів. Допомогти вирішити проблему мають запровадження цільового набору молоді на навчання за спеціальністю «Лікар загальної практики сімейної медицини». А хорошим стимулом працювати «на периферії» стануть програми житлового забезпечення молодих фахівців, над чим працюємо з керівництвом вищих рівнів. 
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
На фото автора: до пацієнтів завітали головний лікар Петро Мельничук та заввідділення хірургії, депутат облради Любомир Валіхновський; сучасна операційна.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (226) - 44.6%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (149) - 29.4%