У царстві томатів

У царстві томатів

Надія Цибень зі Старовижівщини вирощує майже півторакілограмові помідори!
Взятися за томати Надію Василівну змусило саме життя. Бо закінчивши школу у с. Дубечне та пішовши працювати продавцем, а потім листоношею, жінка збагнула: на таких статках сімейне гніздечко їм із чоловіком не звити.
Тому спершу їздила по сезонах, тримала підсобне господарство. Серед інших овочів мала грядочку помідорів. Але догляд за ними складався настільки вдало, що люди не переставали заходити до Цибенів як не по насіння, то за розсадою.
– Мені справді подобається помідорами займатися: вирощувати, збирати, різні страви куштувати. І коли хто питає, який сорт люблю найбільше, я дивуюся: «Для мене поганих помідорів не буває», – переповідає пані Надія.
Що в господині вони справді всі хороші, красномовно підтверджують томатні плантації.
– Коли із 2002 року взялася розводити томати, для того відвела всього сотку землі. Тепер же маю вдесятеро більше. Щоб отримувати хороші врожаї, постійно вчилася у досвідчених господарів. Навіть зараз, – зізнається Надія Василівна, – постійно купую спеціалізовані книги, газети, журнали.
Хоча майже за 12 літ, скільки вони з чоловіком займаються томатним бізнесом, Цибені самі можуть проводити майстер-класи і тренінги для новачків.
– Не раз, бувало, київський агроном розхвалює той чи інший сорт, я його куплю, посаджу, а помідор жодних сподівань не виправдовує, – переконалася господиня. – Тому перш ніж щось людям пропонувати, всю продукцію обов’язково випробовую на своєму городі.
Перевіривши сотні різновидів томатів, сьогодні Надія Цибень гарантію дає за всі 80 сортів, які вона разом із сестрою вирощує та реалізовує.
– Асортимент у нас дуже великий, – підтверджує співрозмовниця. – Крім стандартних помідорів: червоних, рожевих, жовтих, коричневих, вирощуємо зелені, двоколірні, навіть маємо смугасті, як кавуни. Тому для консервації стараюся зібрати асорті: воно і в банці гарно дивиться, і надає оригінального смаку.
Найбільше, переконалася жінка, люди цікавляться ранніми сортами. Адже з ними менше клопоту у плані боротьби з фітофторою.
– Ранні сорти, а таких маю більше 20-ти, встигають достигнути ще до появи «осінніх» туманів (вони вже в серпні встеляють землю зранку та ввечері). Таким чином ранні овочі фактично не потерпають від «парші» (тобто грибка фітофтори). Але й пізні сорти господиня мусить садити, – зазначає Надія Цибень. – Бо саме вони найліпше підходять для консервації. Особливо сливочки (як кажуть у народі). Вони гарно маринуються (бо їх груба шкіра не так тріскає при високих температурах). А оскільки м’ясисті, то добре підходять для томатної пасти чи соку (ранні сорти більш водянисті, тому пюре з них буде зарідким).
Щодо боротьби з хворобами помідорів, то тут Надія Василівна увагу зосереджує ще на початковому етапі вирощування:
– Насіння ми відразу поміщаємо у відкритий ґрунт (це приблизно середина березня), але обов’язково накриваємо плівкою. Коли розсада підросте до такого розміру, що можна продавати, знімаємо плівку і ще на тиждень лишаємо рослини, щоб загартувалися, – рекомендує співрозмовниця.
Господиня старається не додавати«хімії». Але якщо весна дощова (як-от цьогорічна), то надлишок води може попсувати розсаду. Тому рослини треба обробляти спеціальними засобами, які гарантують системний захист (від корінця до стебла і листочка).
– Коли часом який кущ починає жовтіти, це може бути переважно через шкідника (він або корінь під’їдає, або у стеблі завівся). Таку рослину вириваю і на її місце підсаджую іншу. Проте масового захворювання в мене, слава Богу, не було, – додає жінка.
Щоб гарантовано мати хороші врожаї, господиня радить землю під кожним кущиком підживлювати. Це може бути вода із селітрою (на 10 л – одна сірникова коробка добрива). Дуже гарно родить помідор, якщо до ґрунту під кущиком додати органічну суміш.
– На пташиний послід я висипаю попіл і лишаю, щоб побродило. Час від часу ворушу, перемішую, аби ліпше вступило одне з одним у реакцію. А через днів три добриво стає сипучим. Таку суміш я кладу під кожен кущик. Але, – наголошує господиня, – робити це треба в рукавичках (щоби шкіру не попекти) і сипати так, аби підживка не торкалася стебла помідора (бо теж може пошкодити). До того ж, пам’ятайте: органічну суміш додавати в ґрунт треба тоді, коли він вологий.
Та й загалом помідор – культура «водолюбна», переконалася господиня. Коли нема дощу, томати необхідно поливати мінімум двічі на тиждень.
– Вода має потрапляти виключно під корінець. Бо якщо мокрими будуть листки чи плоди, можуть заразитися фітофторою, – попереджає Надія Василівна.
Починаючи з липня, Цибені вже мають помідори ранніх сортів, а закінчують збирання врожаю, доки не вдарять морози.
– Колись, як була на сезоні в Запорізькій області, бачила: корейці там орендують поля для вирощування овочів. Так-от, вони пічкають хімію у насіння, розсаду і обробляють томати доти, доки ті не опиняться на ринку. Відтоді базарних овочів узагалі не їм, – зізнається Надія Василівна. – І саме тоді я переконалася: накраща їжа та, яку виростиш сам.
Але Надія Цибень вирощує стільки, що не лише собі – всій окрузі вистачає. За її натуральними томатами приходять і односельці, і знайомі з інших сіл. Коли помідорів багато, Цибені їдуть на базар до Старої Вижівки. А ще частину сім’я лишає, аби самим цілий рік ласувати. І не лише маринованими чи квашеними овочами.
Річ у тім, що Надія Цибень не перший рік частує доньку Марію та чоловіка Вітю свіжими томатами навіть на Водохреще! «Як?» – запитаєте. А дуже просто. Є такий пізній сорт – де-барао. Ті його плоди, які вже виросли, але ще не почервоніли, треба зірвати, скласти в ящик або плетений кошик і поставити в сухе темне місце, скажімо – в комірчину. Періодично овочі перебирати, аби не допускати псування, й таким чином тверденькі та не поморщені вони можуть довго зберігатися.   
– Вирощування томатів – це в мене справа для душі. Мабуть, тому овоч мені взаємністю віддячує, – жартує господиня. – Якщо родить, то кущик геть обліплений плодами. Окремі сорти, як-от хлібосольний, медовий спас, рожевий гігант, дарують помідори, кожен із яких важить по кіло двісті-кіло триста.
А ще, мабуть, вдячність людей вертається Цибеням сторицею. Не дарма насіння зі Старовижівщини замовляють з усіх куточків України. І згодом телефонують: «Дякуємо, Надю! Ми всіх знайомих на екскурсію водили, щоби похвалитися нашим томатним царством!».
Оксана БУБЕНЩИКОВА. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%