Межі досконалості не існує!

Межі досконалості не існує!


Скоригувавши відомий вислів, засвідчимо, що минулої суботи всі дороги вели у Торчин. Поцікавитеся, чому саме сюди, у це історичне селище, яке ще в ХVІ ст. удостоїлося Магдебурзького права? Нам теж це стало цікавим. Ще під час недавнього візиту на велелюдне відкриття Пункту ектренної медичної допомоги. Тому, щоб не лише побачити велелюдне дійство, а й почути ексклюзивну інформацію з першоджерел, ми домовилися про розмову з Торчинським селищним головою Юрієм Кревським.


Тож суботньої днини зацікавлене товариство прямувало у це селище, аби, як кажуть, когось побачити та себе показати. З’їжджалися і мистецькі колективи, з поміж яких і знаменитий ансамбль пісні та танцю «Колос», який зажив світової слави і яким тривалий час керував, на превеликий жаль нині покійний, заслужений працівник мистецтв України Олександр Огородник. Нині цей колектив торчинську прописку змінив на підгайцівську. Чи надовго? – покаже час. Зрозуміло, що проігнорувати фестиваль артисти, до послуг яких комфортабельний «Неоплан», не могли.


Зустрівшись із головою Торчинської територіальної громади Юрієм Кревським, поцікавилися, звідки зродилася ідея провести цьогорічний фестиваль? Бо ж розмові передувала приємна подія. Колишній житель Торчина, нинішній заступник директора Луцького вищого училища архітектури та будівництва, член Національної спілки письменників України, щирий пошановувач «Волинської газети» та гість свята Володимир Місюра вручив очільнику громади збірку нових поезій, що не так давно побачила світ. Подібний подарунок отримав і місцевий Краєзнавчий музей, що носить ім’я його засновника Григорія Гуртового.  


– Юрію Михайловичу, проінформуйте, хто став ініціатором фестивалю і як він зародився?

– Офіційним співорганізатором свята, у першу чергу, є Торчинська територіальна громада. Безпосередню причетність до нього має і Громадська організація «Мистецьке об’єднання «СтендалЬ», яка подала заявку. Дійство переносить відвідувачів у середину ХVІ ст., наближує до того дня, коли містечко отримало Магдебурзьке право, а з ним і привілей проводити ярмарки. На них з’їжджалися купці та мандрівні актори з усіх усюд. Театрально-циркові дійства також користувалися небувалою популярністю. Тож давно прийшов час відродити добрі традиції нашої славної минувшини. Локації фестивалю дають нам змогу вернутися на кілька століть назад і простежити розвиток Торчина та його околиць. Ми будемо вражені історією, яка оживає та інтригує – в цьому можна не сумніватися!


– Як з’явилася ідея відродити ярмарок і як це вдалося реалізувати?

 –Український культурний  фонд щороку проводить краєзнавчий конкурс. МО «СтендалЬ», яке дислокується в обласному центрі Волині, на початку року подало заявку на участь у цьому конкурсі. Ми виступили співорганізаторами. Мали гарну підтримку і від партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони.» Українського культурного фонду, програми USAID «Конкурентноспроможна економіка України» (USAID KEY), Державного агентства розвитку туризму України. Отже, взяли участь у конкурсі і виграли грант: підготували пропозицію, від якої в столиці не змогли відмовитися. Звісно, без  підтримки ТОрчиснької селищної ради проєкт не вдалося б реалізувати.


– Зробили все вчасно й успішно, тому й отримали розуміння та підтримку!

– Саме так.  Думаю, ви розумієте, що значить виграти грант?!  Для цього потрібно було зробити чимало рутинної підготовчої роботи. На що ми спиралися? Якраз хотіли зробити все на базі історичної спадщини Торчинської громади і,  зокрема, самого селища, яке ще в 1540 р. отримало Магдебурзьке право. Воно тоді звільняло Торчин від оподаткування, давало право на проведення ярмарок. У дійстві, яке ми запланували, переплітається, я б так сказав, культура і мистецтво, історія та традиції. У підсумку засідала серйозна комісія фахівців високого рівня, наш проект підтримали. А це означає, що Український культурний фонд виділив фінансування і надав нашій громаді-переможцю 600 тис. грн.  Але обов’язковою умовою стало співфінансування від нашої територіальної громади. Ми брали на себе зобов’язання, що додаємо з місцевого бюджету ще 200 тис. грн. 

Також дуже важливо, що нам вдалося до участі у фінансуванні залучити багато партнерів. Добрим помічником-спонсором  стала швейцарська компанія «Нестле», яка знаходиться на території нашого об’єднання. Вона фактично замість нас профінансувала згаданий проєкт на 150 тисяч грн. Ми потратили зі свого бюджету лише 50 тис. грн. Як бачите, платники податків Торчинської громади витратили мінімум на грандіозне дійство, а отримали більше ніж по максимуму! Це щодо джерел фінансування цього проєкту.

Як я вже сказав, ми згадаємо про Магдебурзьке право, історію Торчина, про розвиток мистецтва, культури, інших галузей, без яких сьогодні не уявляємо повсякденного життя.


– Що ще цікавого змогли побачити відвідувачі фестивалю, на який, безумовно, Ви запросили і керівництво області та колег з інших громад? У нас є програма заходів, але важливо дізнатися про Ваші особисті враження…

– У програмі середньовічні фарси, театралізовані дійства, пересипані розповідями про місцеву історію, танці, ремісничі видовиська, квести й фотосесії, музика та великий ярмарок за участю майстрів народних ремесел та виробників харчової продукції регіону. Свого часу, до речі, воно теж було на землях нашої нинішньої громади.  Я переконаний, що на теренах Волинської обл. чогось схожого на наш «Торичнський ярмарок – 2021» ще не було. Маю надію, що таке свято стане традиційним, і ми будемо його проводити щорічно, аби янайбільше людей нашого краю та й усієї України привернути увагу до нашої громади, яка має великі історичні традиції.

Я б також долучив і економічну складову. З часом це зацікавить і туристів із інших країн, що також дасть можливість наповнювати нашу казну та сприятиме більшому розвою громади. Ясна річ, нинішній фестиваль став своєрідним стартовим майданчиком для майбутніх святкувань щодо українських традицій та обрядів, народних гулянь.

Врешті-решт, всу гуртом маємо продемонструвати, що є така Торчинська громада на Волині, яка має великі історичні традиції, постійно нарощує свій економічний потенціал, налагоджує дружні стосунки на міжнародному напрямку. Це досить цікавий та інвестиційний проєкт, мета  якого, знову-таки, сприяти дальшому розвиткові територій громади, підвищувати життєвий рівень її громадян.


– Нинішньому фестивалю, за Вашим висловом, передувала копітка щоденна підготовча робота, яка, безумовно, лягла і на плечі працівників апарату громади. Чиї саме?

– У нас в громаді є проєктний менеджер. Це, напевно, відома вам Алла Ревуцька, яка й займалася реалізацією цьогоо проєкту. Працювала разом з творчою групою мистецького об’єднання «СтендалЬ». Тож маємо пишатися вдалою розстановкою наших кадрів. Сподіваюся, що відвідувачі сьогоднішнього дійства, а вони найкращі та найоб’єктивніші судді, по-належному оцінилистарання тих, хто був залучений до підготовки.


– Що, на Вашу думку, привертатиме увагу людей, які прибудуть вихідного дня до Торчина?

– Однозначно сказати важко… У кожного свої смаки та уподобання. Програма свята досить різноманітна та насичена. Одні віддають перевагу номерам художньої самодіяльності. Думаю, не залишиться байдужих до виступу відомого ансамблю пісні та танцю «Колос», театру-студії «ГаРмИдЕр», інших творчих колективів як нашої громади, так і гостьових. Привертає увагу і ярмарок, на який ми запросили багатьох виробників як із Волині, так і з інших областей, зокрема, прибули рівняни та житомиряни. До речі, заявок надійшло багато, на жаль, не всі ми могли задовольнити. Чому? У декого, наприклад, не вписувався товар у передбачену програму. Ми хотіли бачити тих, чиї вироби пов’язані з історичною тематико.

Є й інша проблема. Центральна площа Торчина обмежена певними розмірами. Так що в майбутньому доведеться помудрувати і над цією дилемою. Майдан, звісно, ми вже не розширимо, але от географію локацій можна зробити більшою…

Ярмарок, як я вже казав має представляти продукцію, яка матиме елементи історичного минулого. Що було колись, ми старалися на сьогоднішньому святі відобразити. Ще раз кажу, що не кожен із виробників міг потрапити на наш фестиваль. Ми попередньо проглядали всі заявки, які отримали заздалегідь. Була така продукція, яка, ми вважали, не підходить під цю тему. Ми їх не брали.

Зате, як і в шістнадцятому столітті, ярмаркують виробники медової продукції, дітвора та й дорослі отримали можливість вдосталь насититися різними смаколиками. Приїхали і підприємці, які займаються виробництвом сирів, крафтових у тому числі.

Радію, що є багато інших цікавинок, які приготували для всіх організатори цьогорічного фестивалю. Але ще раз кажу, що головне, безумовно, це ярмарок і мистецтво та культура того періоду. Ми всі в уяві переносимося у минуле на п’ять століть назад. Про це нам нагадують багато сьогоднішніх учасників.


– Тобто, локацій свята багато і вони у різних місцях селища?

– Так, їх буде чимало і знаходитимуться вони в різних точках Торчина.


– Опріч «Нестле», інші організації чи підприємства підставляли Вам своє плече допомоги?

– Безумовно, що так. Байдужих не було. Адже це свято не одного голови громади, а всього об’єднаного товариства. Допомагали з благоустроєм,в очікуванні гостей чепурили селище до сьогоднішнього дня, аби воно виглядало чистим та охайним. Мені телефонували десятки людей, які заявляли про своє бажання приїхати на наш фестиваль чи не з усіх куточків держави.

Тож висновок однозначний: коли наша програма сподобалася Українському культурному фондові, який присудив нам перемогу, то це вже високе свідчення того, що фестиваль має бути на високому організаційному та мистецькому рівнях і в майбутньому. Головне, що всім разом нам усе вдалося! Ну, а після свята настануть будні, і громаді треба буде продовжувати вирішення актуальних питань. Як кажуть, межі досконалості не існує.


Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото Віктора РАЙОВА: Юрій Кревський.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

«Чи готові ви в разі збройної агресії Росії на Волинь зі зброєю в руках боротися з окупантами?».

Піду на війну в перших лавах (8) - 32%
Для цього є армія, прикордонники, поліція і СБУ (4) - 16%
Буду підпільником (5) - 20%
Ми приречені на поразку (2) - 8%
Мене це не стосується (4) - 16%