Пріоритети команди Сергія Карпука

Пріоритети команди Сергія Карпука


Шаччина – всеукраїнська здравниця і край працьовитих людей. Про це наголошує  Шацький селищний голова Сергій Карпук.


Керівника великої громади зустрічаємо серед активу с. Мельники. Він приїхав до села разом із командою, щоб дізнатися, як іде підготовка до Дня села, чим допомогти.


Обговорили весь комплекс організаційних заходів. А наступного дня під час урочистого ранкового Богослужіння за участі Митрополита Володимир-Волинського та Ковельського УПЦ Володимира Сергій Вікторович уже привітав громаду з храмовим празником у сільській святині Праведної Анни. Був у церкві з дружиною, відстояв усю службу, разом із усіма взяв участь у традиційній хресній ході, поспілкувався з митрополитом.


А надвечір саме голова Шацької територіальної громади вже відкривав головну мистецьку частину дійства на сцені місцевого парку, вручаючи відзнаки сільчанам.


У Мельниках на святі села ми і поспілкувалися про «гарячі проблеми» Шацької територіальної громади та життя людей цієї всеукраїнської здравниці і туристичної Мекки України. 


– Сергію Вікторовичу, хотілося б нашу розмову розпочати з того, що у Шацьку вже нема ні райдержадміністрації, ні райради, яку, до речі, Ви й очолювали, а проблем не поменшало. Всі життєві клопоти людей цього краю лягли на плечі новосформованої об’єднаної територіальної громади, головою якої обрали Вас виборці. Як Вам у ній сьогодні працюється?

– На початку, як і в будь-якій громаді, що об’єдналися і взяли на себе повноваження, які раніше мали районні державні адміністрації та районні ради, було важко, тому що це формування нових відділів, команди, яка бере на себе відповідальність за всі галузі, інфраструктуру, життя громади. Тепер з кожним місяцем працювати все комфортніше і легше. Ми розуміємо ці реалії, вивчаємо їх специфіку, освоюємо нові повноваження, які поклала на нас держава. Звичайно, враховуючи те, що наша громада друга по величині в нашому теперішньому Ковельському районі, складно по територіальності, але дається взнаки моя попередня робота, коли була вивчена вся територія, проблематика населених пунктів, які є в громаді, тому на сьогоднішній день працювати комфортно. Єдине, що хотілося б, аби за тими повноваженнями, які отримали територіальні громади, пішло і фінансування. На цей момент місцевий бюджет, його базовий рівень по дохідній частині не змінився, а повноважень, як і обов’язків, нам додалося.


– З життям своїх краян Ви обізнані, особисто знайомі з багатьма родинами, бо ж свого часу очолювали районну раду і багатьом допомогли у вирішенні їхніх клопітних питань. А чи вдалося Вам вже в статусі нововобраного селищного голови об’їхати всі села, можливо, провести збори, поговорити з людьми, виявити їхні проблеми? Встигли вже?

– Звичайно. Починаючи з лютого, у мене були виїзні прийоми. Ми практикували це і в районній раді. Я об’їхав по новому всі населенні пункти. Зустрівся з сільським активом, їх жителями, поговорив і зі старшими, і з молодшими, усіх вислухав, почув їхні пропозиції, побажання, зауваження. Ми визначили для себе пріоритетні питання, які озвучують перед нами місцеві жителі, включили їх у нашу головну програму соціально-економічного розвитку громади, декотрі питання там же на місці і вирішили. Фактично спільно із громадами ми визначили, що пріоритетне в тому чи іншому селі. Крім того, в цьому році у нас вперше було започатковано проєкт громадських ініціатив. На його фінансування виділили півмільйона гривень. Невеличка сума, але є початок. Думаю, цей бюджет будемо збільшувати з року у рік, щоб громади, ініціативні групи, села мали можливість безпосередньо брати участь в управлінні бюджетом, писати проєкти і залучати кошти на вирішення тих актуальних проблем, які бачить громада, які бачать люди на місцях.


– Сергію Вікторовичу, а як саме люди на місцях бачать розвиток своїх сіл, загалом громади і чи їхні пропозиції допомагають у вашій роботі, чи є у вас такий ресурс, щоб їхні пропозиції втілити у життя?

– На жаль, такого ресурсу, щоб вирішити всі проблеми, які сьогодні озвучуються у селах, немає. І не тільки у нашій громаді, а, напевне, і в багатьох інших, якщо й не в усіх. На сьогодні по всіх селах проблемними залишаються дороги, освітлення, які потребують ремонту, реконструкції або будівництва. Потрібні вкладення коштів у матеріальну базу наших комунальних об’єктів. Це дуже дороговартісно. Якщо іти по цінах, то кілометр дороги вартує від 10 млн грн. Це ж фактично річний бюджет розвитку всієї громади... Тому доводиться залучати кошти. Добре, що маємо підтримку облради і облдержадміністрації. Є підтримка і від Державного бюджету. Однак, за ці роки назбиралося дуже багато проблем. Фактично за останні двадцять років в матеріальну базу вкладалося або дуже мало, або точково. Нам же хочеться вирішити одразу всі проблеми... Але я розумію, що в селах десятиліттями не робили ремонтів у клубах, перекриття потребують школи, під’їзд до даного населеного пункту (тут про с. Мельники, де перебував голова, – авт.) зруйнований, тому проблем вистачає і вирішити їх за один-два чи й навіть п’ять років, звичайно, не реально при таких бюджетах, як на сьогодні мають місцеві громади.


– Оскільки Ви сьогодні перебуваєте у Мельниках, хочемо Вас запитати, чим цікаве це село для громади? Які тут є проблеми? Що, можливо, вже вдалося вирішити? Що плануєте зробити по Мельниках?

– У Мельниках одним із пріоритетів, які озвучили самі жителі, є під’їзна дорога з центральної територіальної траси до самого села, а також дорога районного значення, яка сполучає Мельники і Шацьк. Вона сьогодні знаходиться у підпорядкуванні облдержадміністрації і стоїть на балансі Служби місцевих автомобільних доріг. У нас є вже певні домовленості і, думаю, що до кінця року розробиться проєктно-кошторисна документація, і ми будемо виходити на обласну владу з клопотаннями, щоб вони дійсно включили нас в перелік на 2022 р.

Ще одним із актуальних питань є перекриття даху цієї великої школи. В цьому році ми вже розробили проєктно-кошторисну документацію на перекриття даху мембранним способом. На початку наступного року ми зможемо провести тендер і визначити фірму-підрядника, яка зробить цю роботу. На даний момент у нас на рахунках саме для перекриття школи с. Мельники є вже мільйон грн. Хоча по проєктно-кошторисній документації передбачається 2,2 млн... Думаю, цю суму коштів, що не вистачає, ми залучимо на наступний рік і таки перекриємо дах мельниківської школи.

Мельники цікаві ще й тим, що з року в рік сюди приїжджають на відпочинок люди зі всієї України. Це один з туристичних магнітів Шацького краю. Місцеві жителі, а також люди, які мають тут нерухомість, облаштували свої будівлі для належного прийому та відпочинку туристів. І, звичайно, однією з проблем, яку потрібно вирішити спільно з місцевими жителями, є сплата туристичного збору. Без правильної культури сплати податків, без бюджетного наповнення скарбниці нашої громади втілити у життя щось із тих дороговартісних проєктів, які ми запланували по Мельниках, про які нас просять мешканці села, буде вкрай важко або й неможливо.

Все, що формується сьогодні в бюджеті, – це кошти, які платять наші ж платники податків у громаді. Бізнес, підприємці, конкретні люди. І друга проблема, яка так само потребує невідкладного вирішення, – це поводження із твердими побутовими відходами. Комунальному підприємству потрібно більш активно попрацювати із жителями с. Мельники, особливо, на території урочища Ляпове, яке знаходиться біля озера Пісочного. Ми вже проводили збори з цього питання. Ніби й до порозуміння прийшли, однак, зауважу, невеликий відсоток людей після зборів добровільно прийшли і підписали договір на вивезення ТПВ саме з цього села...

Є й інші питання, які потребують першочергового вирішення. Це й розробка та будівництво нормальної інфраструктури для тих туристів, які сьогодні приїжджають, чимало особистих клопотань, з якими звертаються жителі. Ми переймаємося і тим, щоб відкрити в селі аптеку, де б можна було купити необхідні ліки. Свого часу так само було з відкриттям поштового відділення. Нам вдалося порозумітися з «Укрпоштою», відділення працює, люди задоволені. З аптекою – складніше. Почав цим питанням займатися, ще будучи головою районної ради. Пізніше до цього долучилася Шацька селищна рада, яка виділила під аптеку приміщення місцевого ФАПу, зробила там належний ремонт... Приміщення для аптеки у Мельниках є... Ми пропонували його декільком фармацептичним компаніям, які працюють на нашій території, запрошували фармацептів з інших регіонів... На жаль, ніхто не виявив бажання зайти на територію Мельників і проводити підприємницьку діяльність у цій чутливій сфері, та ми все ж не полишаємо надії, що й аптека у Мельниках, все ж, з’явиться.


– Ви говорили про дороги... При всій проблематиці цього питання, потрібно сказати, що на території громади збудовано дуже багато добротних шосейних і щебеневих шляхів... Цей процес продовжується. Маємо на увазі добротну об’їзну дорогу до села Світязь, довкіл самого озера. Нещодавно довелося їхати до с. Піща, і ми були приємно вражені якісним покриттям полотна, дорожніми розмітками і знаками. На території громади з’явилася сучасна європейська дорога до кордону з Білорусією, й тепер не доводиться червоніти перед сябрами... Хотіли б, втім, поцікавитись, чиїм коштом все це робиться, чи долучається до розвитку дорожньої інфраструктури Шацька територіальна громада?

– Коли будується дорога державного значення, співфінансування громади полягає в розробці проєктно-кошторисної документації або проведенні експертизи. Наприклад, експертизу 26-кілометрової дороги, яка побудована на цей момент від с. Піща в бік м. Любомля і на яку держава витратила приблизно 250 млн грн, проводили ми за кошти місцевого бюджету та з допомогою місцевого бізнесу. Цим значно пришвидшили і сам процес її будівництва. Це ж можна сказати й про іншу важливу для нас дорогу у напрямку від Шацьк на Стару Вижівку, що об’єднає також Вілицю, Прип’ять, Любохини... Вона зараз також вже добудовується... Фактично 95%  робіт уже зроблено... На цю дорогу було потрачено 159 млн грн, і у свій час саме селищна рада долучалася до розробки проєктно-кошторисної документації. Ми виходили з пропозиціями й про будівництво дороги в напрямку Грабове, Адамчуки, так само брали участь у співфінансуванні проєктно-кошторисної документації. Держава на таких умовах, у принципі, і залучає місцеві бюджети.


– А що на майбутнє з дорогами? Буде добудована магістраль, наприклад, Шацьк – Любомль?

– Так. Замовником цієї дороги є Служба автомобільних доріг області, якій, власне, і підпорядкована ця магістраль. Думаю, ще цього року вона буде прокладена. На одному відрізку вже проведений тендер, визначена фірма-переможець. Це ПБС. Після курортного сезону, у вересні, коли буде менший потік туристів, роботи на цій ділянці відновляться. У цьому році планується здача дороги Залісся – Грабове – Адамчуки. Там також готовність більше 80%. Розпочалося будівництво ще однієї знакової для нас дороги – від Гряди до с. Пульмо – протяжністю 5,6 км. За якихось два місяці, якщо будуть сприятливі погодні умови, покладеться асфальт і дорогу здадуть в експлуатацію.

Також плануємо у цьому році заасфальтувати вул. Набережну у с. Світязь. Її протяжність 2,7 км. Замовником проєктно-кошторисної документації і робіт по тендеру виступила Шацька селищна рада. Загальна вартість дорожнього полотна складає близько 25 млн грн. На рахунку Шацької селищної ради є вже 1 млн 250 тис грн. Щоб стартувати у цьому році, цього наразі достатньо, і є вже домовленість із бюджетником, який виграв тендер, що після туристичного сезону ми розпочнемо будівництво цієї дороги.

Окрім того, ми вже зробили проєктно-кошторисну документацію і провели тендер на ще одну дорогу. Є така вулиця Студентська, вона веде до бази відпочинку «Гарт», ЛНТУ та дитячого табору «Супутник». Там, на базі «Гарт ВДУ імені Лесі Українки, по ДФРР будується великий мультифункціональний спортивний комплекс за президентською програмою «Велике будівництво», умовами якого передбачається і підведення відповідної дорожньої інфраструктури. У нас є домовленості, що цей спортивний комплекс буде використовуватися й нашими юними спортсменами для проведення тренувальних зборів та проведення змагань.

Думаю, у наступному році будівництво доріг буде продовжено. Ми вже передали 100 тис. грн на Службу місцевих автомобільних доріг для розробки проєктно-кошторисної документації на дорожнє полотно та відповідної інфраструктури по вул. Жовтневій у с. Світязь. Це буде продовженням проєкту, який зараз реалізовується: будівництва сучасної дороги від Шацька до Світязя. В принципі, ми зайшли в село, але у зв’язку з тим, що було виділено тільки частину коштів, не вдалося повністю пройти по всій території с. Світязь. На наступний рік ця дорога є в пріоритеті.

І, як я вже говорив, друга в пріоритеті – це дорога  Шацьк-Мельники, на яку Служба місцевих автомобільних доріг до кінця року має розробити проєктно-кошторисну документацію.

Також в резервному проєкті зараз у нас розглядається дорога від Адамчуків до Смолярів Світязьких, до Голядина. Остаточного рішення по них ще немає, але так само плануємо у цьому році разом із службою місцевих автомобільних доріг розробити проєктно-кошторисну документацію і спробувати реалізувати її, як резервну, у наступному році. В принципі, якщо вдасться здійснити ці плани, що ми собі намітили по цих дорогах, буде досить непогано виглядати результативність нашої роботи у частині будівництва, капітального та поточного ремонту шляхів сполучення.


– Навіть по планах видно, що перспектива дуже таки обнадійлива. А чи подавала громада якісь роботи на Державний фонд регіонального розвитку?

– Так. На ДФРР тільки в цьому році ми подали 6 об’єктів. Хоч і розумію, що в нас дуже мало варіантів залучити всі ці кошти... Але ми їх подали і сподіваємося, що вони пройдуть. Це і третя черга Шацької ЗССО, також будівництво каналізаційної мережі від Медика, що стане фактичним долученням до того проєкту, який зараз реалізується. Це і розробка проєктно-кошторисної документації на водопідведення до сіл Шацької територіальної громади. Плануємо розробити за кошти ДФРР проєктно-кошторисну документацію, а в подальшому максимально використати можливості грантових проєктів. Це дуже дороговартісний, великий проєкт. Вартість такого будівництва буде коливатися в межах 150 млн грн. Це при тому, що ДФРР на всю область становить усього 154 млн грн. Тому плануємо звертатися далі.

Інші проєкти так само подавали і ми, і наші структурні підрозділи. Це і по закупівлі обладнання, зокрема, рентген та УЗД-апаратів для лікарні. Сподіваємося, що хоча б один із них нам вдасться реалізувати. На сьогодні із семи проєктів ДФРР, які є в області з 54 діючих громад, два реалізується у Шацьку – це будівництво школи у с. Піща вартістю понад 30 млн грн, де ще передбачена на цей рік добудова, і мультифункціональний спортивний комплекс на базі «Гарту» нашого Волинського національного університету імені Лесі Українки.


– Сергію Вікторовичу, громада у вас ніби й невеличка, але влітку ви стаєте своєрідною туритичною меккою, столицею нашої України, куди приїжджають видатні державні мужі, громадські та культурні діячі. Чи вдається Вам залучити їх до вирішення питань нашої спільної туристичної столиці, отримати якусь допомогу чи консультацію з якихось архіважливоих для Шаччини сфер діяльності? Чи є із ними якесь спілкування?

– Як такої співпраці з людьми, які до нас приїжджають на відпочинок, не завжди можна домогтися. По правді кажучи, я і не знаю, хто в нашій громаді відпочиває, адже кількість туристів дуже велика. Не всі люди й хочуть озвучувати, що вони приїхали на відпочинок. Воліють насолодитися відпочинком на озерах, поспілкуватися з природою, побути подалі від роботи та міської метушні. Хоча, звичайно, відбуваються зустрічі, на яких вирішуються якісь архіважливі питання.

Так свого часу було з проблематикою обміління нашого велета Святязя... До нас приїздили фахівці інституту водних проблем меліорації, вивчали проблематику, давали свої рекомендації, розробляли концепцію... Ми долучалися до цієї проблеми. Скажу, що у цьому році в нас склалися дуже гарні відносини з Луцьким національним технічним університетом. З його ректоркою Іриною Вахович  ми підписали навіть меморандум про співпрацю та взаємодопомогу. Сьогодні спеціалістами ЛНТУ вже розробляється сучасний туристичний сайт, який, сподіваюся, стане інформаційною Меккою для туристів, допоможе їм дізнатися про послуги, що у нас надаються, які заходи проводяться, як правильно сплатити туристичний збір. Тобто, про все, що пов’язано з туристичною привабливістю нашого краю.

Крім того,  ми реалізовуємо деякі проєкти із технічним університетом саме на їхній базі відпочинку. Це, зокрема, стосується покращення їхньою матеріальної бази. Є програма Шацької селищної ради на підтримку ЛНТУ, і вона діє, фінансується, і університет має можливість саме за даною програмою покращувати матеріальну базу літньої здравниці ЛНТУ. З ВНУ імені Лесі Українки ми сьогодні спільно реалізуємо проєкт, про який я вже говоривУчасть громади у ньому – майже  1 млн 900 тис. грн, ми вже передбачили 1 млн 100 тис. грн, які використовуються для будівництва. Тому, дійсно, є непогана співпраця.


– Хотілося б ще багато про що у Вас запитати. Чи надає Вам держава якусь допомогу у зв’язку з тим, що на літо кількість населення громади збільшується вдесятикрат або й більше, чи надходять додаткові кошти? Знову ж, ваша громада – прикордонна, веде досить активну міжнародну співпрацю з поляками. Як буде із цим у цьому році? Чи будуть, зокрема, традиційні дні добросусідства на кордоні? Читачам цікаво дізнатися і про команду, яка, сподіваюся, у вас вже сформувалася, і чи підтримує Вас у ваших починаннях дружина, діти, батьки? Можливо, короткими відповідями на всі ці питання і підсумуємо нашу розмову.

– Фінансової допомоги від держави у зв’язку з напливом туристів в наш озерний край немає, але є підтримка з боку нашої поліції, яка своїми силами допомагає утримувати громадський порядок на нашій території. У зв’язку з реорганізацією відділів поліції на місцях у нас постало питання залучення додаткових сил, які сьогодні патрулюють всі зайняті у сфері туризму наші населенні пункти, і фактично дивляться там за порядком. Така ж допомога надається щодо організації екстреної медичної допомоги. У літній період вона значно посилена. Щодо надання якихось додаткових фінансових ресурсів з боку держави не практикувалося раніше і зараз не практикується. Фактично, як краще використати на користь громади даний туристичний сезон, зокрема, й у частині наповнення нашого бюджету, вирішується самою селищною радою через комісії та відповідну співпрацю з бізнесом. Звісно, і всі проблеми, пов’язані з перебуванням великої кількості відпочивальників, парковкою автотранспорту, дотриманням рекреаційних стандартів, на наших плечах. Їх дуже багато... 

Щодо співпраці з самоврядуванням Польщі, скажу так: карантин трохи віддалив нас, тому що стало менше зустрічей. Проєкти, які реалізовуються, продовжили, нових не розпочинали. Все ж, ми спілкуємось у телефонному режимі, проводили онлайнконференції. Сьогодні на теренах Шацької територіальної громади реалізовується декілька транскордонних проєктів. Зокрема, по каналізуванню, співпраці пожежних дружин. В останньому передбачені і навчання, і закупівля обладнання. Є проєкти, що стосуються розвитку Шацького поозер’я... Думаю, з цього і наступного року, оскільки є деякі карантинні послаблення і дозволяється вже відвідувати країни, ця співпраця налагодиться,  і ми зможемо вернутися до тих зв’язків, які були два роки назад.

Про команду. Дуже важливо мати яскраву фахову команду однодумців і патріотів свого краю. Саме таку нам фактично за цей час і вдалося сформувати. У нас і виконавчий апарат селищної ради працює нормально, продуктивно. І з депутатським корпусом, який представлений представниками 8 політичних сил, є порозуміння. У нас завжди є кворум, більшість від загального і виконавчого, і депутатського складу, конструктивно вирішуємо всі питання.

Команда, яка сьогодні працює у селищній раді, – це кращі із кращих. Вони прийшли, стараються. Хтось має значний досвід і знає всі нюанси своєї роботи, хтось освоює нові повноваження, якими нас наділила держава, у тому числі й у питаннях екології та інших. Сформовані й інші виконавчі органи, які вимагаються законом. Це й відділ фінансів, який є окремою юридичною особою. Також відділ освіти, у підпорядкуванні якого сьогодні знаходиться 17 шкіл, 9 садочків, Будинок школяра, дитяча спортивна школа. Це також не малий об’єм роботи. Створено Центр розвитку громади, який об’єднав фактично всю культурну, а також сфери туризму та спорту. Тому команда сформована і, думаю, досить людяна, професійна і дієва... Звичайно, вгадати повністю штат одразу ми не могли, але з часом, враховуючи зміни, які постійно відбуваються у законодавстві, ми все-таки зробимо роботу апарату й інших структур максимально ідеальною.

Дякувати долі, маю гарну і розуміючу дружину Мирославу, відчуваю її підтримку і плече. У нас двоє синів – дев’ятирічний Михайло і трирічний Марк. Сім’я для мене – особлива обитель. Там я відпочиваю і серцем, і душею.


– Відомим управлінцем і керівником у свій час був ваш тато, Віктор Наумович. Чи радитесь із ним щодо якихось робочих питань?

– По правді кажучи, ніколи не приношу роботу додому, через що іноді на мене й ображаються. Мовляв, що ж це таке, дізнаємося інформацію від сусідів, знайомих чи з преси? Але коли ти втомлений приїжджаєш додому, хочеться віддатися домашнім справам, бо й так інколи буваю дома по дві годи, а іноді й менше. Тому роботи додому не ношу і не хочу обтяжувати цим родину. Бо ж люди приходять, коли є якась проблема, щось потрібно вирішити, багато є і негативу, тому стараюся додому роботи не нести.


– Дякуємо, Сергію Вікторовичу за розмову. Цікаво було з Вами спілкуватися. Бажаємо Вам успіхів і всіляких гараздів!

– І вам дякую за цікаве спілкування!

Інтерв’ю вели

Вікторія ШЕПЕЛЯ,

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото Вікторії ШЕПЕЛІ та з відкритих джерел: Сергій Карпук.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (607) - 86.2%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%