Сто секретів про картоплю

Сто секретів про картоплю

Знає вчений агроном (і до того ж холостяк!), 27-літній Вадим Хоровець.

Знайомство із Вадимом Васильовичем відбулося прямо на картопляному полі. А те, з яким інтересом розповідав агроном про овочі, підштовхнуло до тіснішої розмови.

Як виявилося, не дарма. Бо ще недавно Вадим Хоровець вважався гоноровим лучанином, навчався в «городській» школі, захоплювався малюванням. Та так, що за пензлями й фарбами міг день і ніч сидіти. Але завдяки татові хлопець кардинально змінив професійні орієнтири й замість на мольберті творити взявся за… плуга. А що? І перше, і друге на природі.

– Почалося з того, що у 2000-му році тато кинув роботу в ЖЕКу, випросив пай землі біля Луцька, придбав у кредит сільськогосподарської техніки (трактори, сівалку, причепи), і так ми перебралися в село Сапогів Ківерцівського району.

Із 14-річного віку Вадим став придивлятися, як ростуть овочі, як треба ниву засівати й куди все це збувати.


– Раніше було легше фермерувати: зібраний урожай забирали так звані заготконтори. Сьогодні ж фермер – як човен у морі: сам собі курс обирає. Тож тато самотужки налагоджував контакти із супермаркетами, замовниками із південних та східних областей. Не раз і я через Інтернет шукав ринки збуту для наших зернових та овочів: картоплі, моркви, буряку, капусти. А як із братом підросли, вирішили за аграрну науку більш серйозно взятися. Брат вступив до Київської аграрної академії. А я закінчив спершу Горохівський аграрний коледж (спеціальність «Організація і технологія ведення  фермерського господарства») і згодом ще два з половиною роки вчився на спеціальності «Агрономія» у Львівському національному аграрному університеті.

Сказати, що навчання дуже збагатило знаннями, Вадим Хоровець не береться. Куди більше, зізнається, дала робота у сільськогосподарському товаристві «Родючість-агро», що в Луцькому р-ні.

– Коли став дипломованим агрономом, навіть розчарувався. Бо за рік перебування в центрі зайнятості жодної вагомої пропозиції не отримав. Але випадково натрапив на оголошення про вакантну посаду в СГ ТзОВ і попросився на роботу, – пригадує оповідач події 2012 р.

Молодому спеціалісту відразу доручили відповідати за засоби захисту рослин. А ще через півроку Вадим Васильович перепрофілювався на насінництво у сфері картоплярства.

– Попервах було дуже тяжко. Бо, до прикладу, на Волині я не знайшов книги обліку насіннєвого матеріалу чи обліку картопляних полів. Доводилося їздити до спеціалістів, радитися, щось навіть самому придумувати, – ділиться агроном. – Так само непросто було опанувати силу-силенну інформації про види насіннєвої картоплі, її хвороби і методи лікування, способи аналізу врожайності та шляхи її підвищення. Щоб на практиці показати симптоми овочевої недуги, до мене три-чотири рази на рік приїздили спеціалісти з Києва, показували й розказували, як відрізнити різновиди фітофтори, гнилі, парші, вірусних хвороб. Це було дуже відповідально. Адже від того, наскільки правильно я встановлю «діагноз» картоплі, залежала ефективність її лікування.


Доки Вадим Хоровець у деталях розповідає це все, я слухаю і не перестаю дивуватися. Виявляється, лише основних хвороб картопля має понад десять видів. А кожен із них має ще до десятка підвидів. І при цьому ті ж, до прикладу, вірусні захворювання щороку мутують, пристосовуються до вже існуючих ліків. Все одно як людський грип: то пташиним нас лякають, то, дивись, свинячий на підході. І спробуй вгадай, чим та як його лікувати.

– Саме тому ми зустрічаємося з аграрними спеціалістами, які консультують: у Німеччині та Голландії картоплю атакує вірус такий-то, через рік-два він досягне України: не зволікайте з профілактикою, – переповідає Вадим Хоровець. – Вартує ця профілактика не дешево. Але, як-то кажуть, скупий переплачує двічі (ми в цьому переконалися, коли влітку обробили поля китайським препаратом, листя картоплі заразилося фітофторою, і мусили все одно купувати дорожчі європейські ліки).

Постійна обробка полів, звісно, отруює овоч, не приховує агроном. Якщо говорити за насіннєву картоплю, то це не так шкідливо. Бо оброблений коренеплід дає «здорове потомство». А от коли йдеться за картоплю товарну (себто ту, яку їсти), то оптимальний варіант – вирощувати її самому. Бо є такі фермери, які обприскують поля по 10-12 разів за сезон. Тож у таких «продуктах» більше шкоди, ніж користі.

Оскільки люди саме збирають урожай картоплі, то Вадим Хоровець нагадує: щойно викопали бульбу – не спішіть вкладати її на зберігання. Якщо вона тиждень полежить просто неба, хвора картопля почне псуватися. Тому саме після цього і треба буде її перебрати й заражену викинути.

– Якщо бульба відібрана для насіння, то лежати вона може навіть під сонцем (позеленіла для насіння годиться), – додає Вадим Васильович. – А от якщо плануєте її споживати – накрийте темним світлонепроникним брезентом.

Не менш важливо, зазначає агроном, правильно зберігати врожай. Оптимальний для цього варіант – спеціалізоване овочесховище, де була би вентиляція і стабільна температура у 3-5 градусів тепла.

А якщо такого приміщення нема й господар закопуватиме врожай у землю, то аби картопля не змерзла, її треба накрити шаром соломи (завтовшки 30-40 см), «придавити» його шаром землі (товщина така, аби не видно було соломи), а поверх не забудьте покласти до 10 см гною.

– Солома слугуватиме за таку собі повітряно-теплову подушку, а гній навіть за дуже низьких температур не дасть морозу проникнути углиб ями. Тож навіть при мінус 20 вашій картоплі нічого не загрожує, – переконався агроном.

Із чималим багажем знань Вадим Хоровець подумує взятися за власний агробізнес. Тим паче, батькове фермерське плече завжди поруч.

Єдине, що лишається 27-річному Вадиму, – зустріти хорошу супутницю життя. Так що, дівчата, не пропустіть свою долю!..

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%