Естафета патріотизму

Естафета патріотизму

У бою під Луганськом поранений у ноги айдарівець Олег Михайлов підірвав себе гранатою, аби не потрапити в лабети бандитів. Щоб пам’ять про героя не згасала, голова облорганізації Федерації мисливського собаківництва України Ігор Жмурко провів змагання, а зібрані пожертви передано осиротілій родині Олега Михайлова: не тільки захисника Вітчизни, але й у мирному минулому – чудового собаковода!

Ідею таких мисливських перегонів подав ковельчанин Анатолій Кондратюк, тож Ігор Жмурко швидко організував позапланові змагання з випробовувань на підсадного борсука у малому вольєрі, що на території Торчинського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ».

Свого часу ініціатором його будівництва виступив тодішній голова ВОО ФМСУ Віктор Дрокін, який на 11 га орендованих в облуправління лісового та мисливського господарства разом з однодумцями зумів створити унікальний куточок для розведення диких свиней. Із часом тут стали проводити змагання мисливських собак.

І ось – старт!

– Поводок! – дає команду головний суддя – член Національної категорії Віктор Дрокін і запускає секундомір. Господар пускає собаку, і той кидається у погоню за борсуком. Знайти його в одногектарному вольєрі для мисливського пса, котрий має ідеальні слух, нюх і відчуття, не складно, хоча на боці борсука – численні схованки у заростях, два болітця, ямки на висотках.

Повз гриби, яких тут наросло за минулу ніч під соснами, березами і дубчаками, собака мчить до схованки звіра і скоро розгоряється справжня битва. Борсука називають малим ведмедем, він має ікла і гострі пазурі, тож чотирилапий мисливець добряче ризикує.

Усього у цих мисливських перегонах беруть участь 25 мисливських собак – західносибірські, східносибірські, європейські лайки, курцхари, ягдтер’єри. Серед їхніх власників помічаю Романа Цешинського, Олександра Мельничука, Анатолія Максюка, Віктора Сахнюка, Петра Семенюка, Андрія та Олега Стасюків, Ірину та Сергія Нестерчуків…

Двоє останніх розповідають про характер Афри, яку давно вважають членом сім’ї. Та найбільше ягдтер’єра полюбляє товариство їхнього сина-п’ятикласника Саші: разом дивляться мультики на планшеті, забавляються, гуляють, купаються, засмагають… І до школи краще за Афру ніхто хлопця не розбудить.

Утім кожен господар хвалить свого собаку, розповідає про трофеї, які той приносить із плавнів, нір, лісовиськ. Але випробування покаже, хто із них каже правду… У таких мисливських забігах перевіряється чуття, пошук, голос, сміливість, злостивість, майстерність атаки, в’язкість, слухняність… Звісно, лайки створені більше для полювання на білку, аніж на норового звіра. Але навіть зі своїм верховим зором майже всі справляються із завданням – швидко виявляють звіра, обгавкують, утримують на місці, та тільки один спромагається схопити жертву – що називається – за горло.

А ось ягдтер’єри, котрі на вигляд і менші, і не такі показні, побачивши борсука, стають безстрашними. Декілька на наших очах миттєво розправляються зі звіром, тримаючи за загривок. У природних умовах, втім, це майже неможливо. Мисливський собака, що у норі зустрінеться з малим ведмедем, частіше гине, аніж перемагає: борсук або закопує собаку заживо у норі, або ранить. Навіть перемігши супротивника, собака не може його витягти. Мисливець мусить годинами розкопувати складний підземний лабіринт, визволяючи свого помічника...

Але сьогодні все під контролем досвідченого судді і його помічників. Вони бережуть не лише собак, але й борсуків.

– Ось цій борсучисі виповниться два роки, – розповідає про пазуристу «тренершу» собак Анатолій Кондратюк. – Знайшлася маленькою, прижилася. Вже брала участь у кількох змаганнях. Їсть груші, м’ясо, кукурудзу, яйця… Але найбільше полюбляє кашу… Я дав собі слово, що після закінчення міжобласних змагань по борсуку, які відбуватимуться 24 жовтня, випущу її на волю.

– Благородна ідея, – погоджуюся і пропоную: – Знайдіть для неї ще дружка: разом на волі буде веселіше.

…Випробування закінчуються врученням дипломів І, ІІ і ІІІ ступенів. Але на цьому зібрання бувалих мисливців та собаководів не закінчується. Всі згадують полеглого колегу. І – не дарма!

– Олег Миколайович був активним учасником Майдану, пішов добровольцем у батальйон «Айдар», був розвідником-снайпером, – розповідає Анатолій Кондратюк. – Дуже хоробрим. Завдяки йому вдалося полонити 70 сепаратистів. На нього оголосили полювання, але це не лякало героя. У мирному житті був таксистом, членом УТМР, захоплювався мисливським собаківництвом, тримав двох собак породи дратхар, любив полювати на водоплавну птицю. Загинув під Луганськом... Його тяжко поранили в обидві ноги, щоб не здатися у полон, волинянин підірвав себе гранатою. В героя в селі Дерно Ківерцівського району лишилися дружина Лариса і син Вадим.

Товариство знову й знову пригадує, яким був 46-літній Олег Михайлов. Фотографуються на пам’ять. А Ігор Жмурко оголошує, що разом вдалося зібрати 5000 грн, які вирішено передати сім’ї загиблого героя. Просять зробити це Юрія Кондратюка.

Хоча невелика, але дуже потрібна допомога. Ще важливіша – пам’ять про загиблого…

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото автора: після вручення дипломів; борсук у схованці.




  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (228) - 43.8%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (159) - 30.6%