Лісничий – він же лікар

Лісничий – він же лікар

«Лісничий на своєму місці», – так про щоденну роботу лісничого Кортеліського лісництва ДП «Ратнівське ЛГ» Миколи Оніщука відгукується директор держлісгоспу Микола Мельник.

– Лісничий – він же і лікар, – любить повторювати Микола Оніщук. – На його плечах – лікувати хворі дерева, запобігати поширенню хвороб, вчасно здійснювати санітарно-оздоровчі заходи. Коли щось із цього переліку упустити, то доведеться довгий час надолужувати. А це – тривала робота.

Микола Васильович – лісівник за покликанням, і нині у нього –  великий досвід за плечима, бо пройшов чи не усі сходинки структури лісгоспу – від майстра лісу до головного лісничого.

– Ось погляньте, як гарно буяють молоді посадки, – Микола Васильович показує рукою то вліво, то вправо… Із ним, а також директором лісгоспу Миколою Мельником та головним лісничим В’ячеславом Дейнекою, ми оглядаємо багатства Кортеліського лісництва. – Без сумніву, росте хороша заміна зрізаному лісові.

Зрізаний ліс… Ці слова зазвичай боляче сприймає багато людей. Зрізати дерево, кажуть, легко й швидко. А ось для того, аби воно виросло, потрібно, щоби минули десятки років. Та насправді захисники природи мають вагомі причини для того, аби зрізати дерево. Спостереження за тим, як лісничий по-справжньому, а не вдавано цікавиться то тим, то іншим деревцем, кущем чи молодим насадженням, уважно придивляється та вголос робить якісь висновки, дають підстави запевняти, що такі, як Микола Васильович, люблять ліс, свою справу і ніколи не заподіють шкоди навколишній природі. Більше того, щоденна, на перший погляд, зовсім непомітна робота лісівника насправді – рутинна. Тільки лісівник за покликанням, наприклад, виявивши хворе дерево, не зріже його одразу, а зробить усе для того, аби зберегти його, відновити його «здоров’я». Але коли дерево невиліковне і небезпечне для інших лісових культур, його потрібно зрізати.

Ратнівські лісівники зіштовхнулися із серйозною проблемою. Практично на їхніх очах чахне ліс. Коренева губка останніми роками все більше і частіше дає про себе знати. Цей дереворуйнівний гриб – небезпечний збудник кореневих гнилей хвойних порід, рідше трапляється на листяних. Кореневу губку фахівці називають хворобою староорних земель. Як повідав із власного досвіду лісничий Микола Оніщук, найбільше збудники кореневої губки облюбували землі, не придатні для сільськогосподарських робіт. Саме тому працівники держлісгоспу практикують садити листяні лісові насадження і за змішаною схемою.

– Ми перебуваємо на території 27-го кварталу, де в минулому ріс сосновий ліс, – ознайомлює з місцевістю лісничий. – Ця площа вийшла з-під кореневої губки, і, аби не повторювати колишніх помилок, ми вводимо листяні породи дерев. Зокрема на цій ділянці посадили насадження за схемою 6 рядів сосни, 2 – берези і 2 – дуба. Тобто 50% хвойних дерев, 50% – листяних. Окрім того, листяні породи, як відомо, сприяють покращенню ґрунтових умов.

– А зараз, зауважте, під’їжджаємо до території, що потребує негайного втручання, – зосереджує нашу увагу директор лісгоспу Микола Мельник.


І справді, миловидну картину з молоденькими зеленими насадженнями змінюють дерева-сухостої. Вони почорніли, здавалося, наче якась невідома сила їх чудернацьки вигнула в різні боки. Декотрі з них уже відмерли, попадали…

– Вогнища «кореневої губки» в лісі зустрічаються нерідко. І, на превеликий жаль, на площах, що належать до природно-заповідного фонду, ми нічого вдіяти не можемо, – сумно констатує Микола Іванович. – Дерева, уражені хворобою, потрібно негайно ліквідувати. Але руки у нас зв’язані. Річ у тім, що на території природно-заповідного фонду на сьогодні будь-яке втручання людини, а тим більше рубка, заборонено.

Лісівники звертаються до екологів із проханням підійти до вирішення цієї проблеми серйозно та обдумано. Аби зберегти рідний ліс від хвороб, залишити по собі гарний слід для нащадків, лісівники у першу чергу сподіваються отримати дозвіл на проведення вибіркових, а за нагальної потреби – й суцільних рубок у хворих лісах природно-заповідного фонду.

Світлана МІСЬОНГ.

Фото автора.


 



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%