Як коледж "рятували"

Як коледж

Заробляючи політичні дивіденди на роздмухуванні теми про реорганізацію ветеринарного коледжу в Рожищі, окремі обранці громади не рятують навчальний заклад, а навпаки – ставлять палки в колеса. 

За більш ніж півстолітню історію рожищенський ветеринарний коледж багато пережив. У 50-60-х спинався на ноги, згодом нарощував матеріальну базу, навчальний потенціал, авторитет. У 90-ті на фоні тотального краху колгоспів пережив чергову кризу, коли раптом ветеринарів та зоотехніків не стало для кого вчити. Однак навчальний заклад сьогодні впевнено стоїть на ногах. Якщо човна не пробують розхитати збоку…
Звістка про те, що через заплановане об’єднання двох львівських аграрних вишів коледж у м. Рожище, який має багатолітні традиції з підготовки кадрів для аграрної галузі й опікується, як правило, сільською молоддю, опинився під загрозою існування, шокувала багатьох. Насамперед – батьків нинішніх і майбутніх студентів та викладачів установи. Як це? Що буде з дітьми?.. Шквал запитань посипався на голову керівника коледжу того ж дня, коли з трибуни обласної ради депутат від ВО «Свобода» Олександр Пирожик озвучив запит щодо подальшої долі структурного підрозділу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, яким є рожищенський коледж. Зазначений вуз, відповідно до наказу Мінагрополітики, – у процесі реорганізації шляхом приєднання до Львівського національного аграрного університету (м. Дубляни). А відтак керівництво ветколеджу вже попереджене про майбутнє вивільнення кадрів. Обранець звернувся до голів облдержадміністрації Бориса Клімчука та облради Володимира Войтовича з проханням захистити права студентів та «задля порятунку коледжу» розглянути можливість його передачі у спільну власність громади області. У той час у рожищенському коледжі спокійно тривали заняття… Поки новина не розійшлася в інтернет-мережі. Її миттю приправили кількома коментарями на кшталт тих, що керівництво установи нібито привласнило собі обидва гуртожитки – і… справу зроблено. Як мінімум два вихідні дні, бо сесія відбулася в п’ятницю, усі, хто дотичний до діяльності коледжу, «смакували» новиною. А у селах батьки нинішніх студентів ламали голови: що ж то буде… 
Насправді ж з’ясувалося: жодним чином реорганізація вузів у Львові не вплине на навчання майбутніх ветеринарів і тваринників у Рожищі. А зміниться одне-єдине – назва закладу. 
«Здавалось би, ну що слова…» Однак слово, кинуте у маси з трибуни облради, змусило добряче понервувати невеликий педколектив коледжу. Поки хтось пожинав політичні дивіденди від сенсації, якої не було, дирекція освітньої установи давала пояснення різним структурам: і прокуратурі області, і управлінню ветмедицини, і департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації… Ось що, для прикладу, повідомило у відповідь на запит головне управління ветеринарної медицини у Волинській області: «На підставі згоди трудових колективів університеті, за пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства, Кабінет Міністрів України 16 січня 2013 року видав розпорядження № 10-р щодо реорганізації Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій шляхом приєднання до Львівського національного аграрного університету з утворенням на базі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького структурного підрозділу Львівського національного аграрного університету. (...) В п.2 вищезгаданого розпорядження передбачено, що студенти Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького продовжують навчання у Львівському національному аграрному університеті. Таким чином усі студенти (зокрема й Рожищенського коледжу) будуть продовжувати навчання на тій же матеріальній базі, що і тепер, та проживатимуть в тих же гуртожитках. Кількість викладацьких посад не зміниться, оскільки залежить від кількості студентів». 
Нині у коледжі спокійно. От тільки директор Віктор Свистак… на лікарняному, хоча й погодився поговорити про сьогодення закладу з «Волинською газетою». Віктор Миколайович не приховував: псевдоновина про закриття коледжу трохи вибила з колії не тільки його, а й увесь педколектив. Тим паче, що прозвучала фактично напередодні вступної кампанії, коли учні саме визначаються із предметами на ЗНО. Тільки-тільки коледж забув, що таке проблеми з недобором вступників, як – маєш тобі…
– У жодних міністерських постановах про долю коледжу зокрема не йдеться. Єдине, що нас повідомили про те, що у зв’язку з реорганізацією працівники будуть переведені на такі ж посади. А по суті всі залишаться працювати на своїх місцях. Можливо, хтось скористається реорганізацією й вирішить піти на заслужений відпочинок. Після об’єднання, ймовірно, якісь кадрові рішення будуть приймати в університеті, але це тільки можна припустити. Заклад функціонуватиме! Зараз у нас дві спеціальності (ветеринарна медицина та виробництво й переробка продукції тваринництва) , 430 студентів. Коли ми три роки тому ледве-ледве набирали студентів на держзамовлення, то вже два останніх роки маємо конкурс 2,35 на місце. Тепер думаємо, як кращих відібрати. У нас навчається переважно сільська молодь, бо маємо квоту для випускників сільських шкіл (таких у коледжі мусить бути 75%) за цільовими направленнями районних управлінь агропромислового розвитку. Пішли інвестиції у сільське господарство, набагато краще почуває себе тваринництво, відтак зросла й потреба у спеціалістах. Наших випускників беруть до себе на практику та й на роботу провідні агроформування області. Хоч, звичайно, не всі знаходять роботу за спеціальністю, частина продовжує навчання у вузах, – розповідає директор коледжу Віктор Свистак, запевняючи: підстав говорити про те, що 2013-й стане останнім роком у літописі такого поважного навчального закладу, яким є рожищенський коледж, – жодних. 
А поки заклад оговтується від неочікуваних підніжок (а до речі, ніхто з представників опозиційних фракцій облради вживу долею коледжу не цікавився), майбутні ветеринари й тваринники готуються до вступної кампанії. Кількість державних місць для студентів коледжу уже погоджена облдержадміністрацією й подана на затвердження Мінагрополітики. Обсяги держзамовлення впродовж кількох останніх літ залишаються незмінними. 
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: у цих стінах навчають ветеринарії з 50-х років минулого ст.; студенти під час занять. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Чи справилася б центральна влада з епідемією коронавірусу без підтримки органів самоврядування Волині?

Звичайно, адже вона використала для боротьби з Covid-19 весь потрібний державний ресурс. (7) - 12.1%
У Києві тільки імітують бурхливу діяльність. Насправді під прикриттям коронавірусом вирішують інші справи. (32) - 55.2%
Якби не місцеві ради, то епідемія б стала масовою. (14) - 24.1%
Мене це не стосується. (3) - 5.2%