Розшифрований почерк червоних окупантів

Розшифрований почерк червоних окупантів

Першим до могил загиблих у 1939-му польських військовослужбовців ліг вінок від Президента РП Броніслава Коморовські!

9 жовтня в с. Мельники Шацького р-ну відбулася зворушлива церемонія перепоховання чергових жертв кривавої Москви. Завдяки титанічним пошуковим дослідженням фахівців «Волинських старожитностей» та їхніх польських колег-археологів вдалося знайти рештки 7 офіцерів Війська Польського та одного поліцейського, які без суду та слідства були знищені карателями з числа РККА наприкінці вересня 1939 р.

Дуже довго довелося українцям та полякам, як наголосив у своєму виступі міністр РП, секретар Ради пам’яті боротьби та мучеництва Анджей Кунерт, відновлювати історичну та християнську пам’ять… Цілих 75 літ знадобилося, щоби до могил знайдених у навколишніх місцях та перепохованих у 2004-му на меморіальному комплексі в Мельниках офіцерів Війська Польського та Прикордонної варти додати ще одне братське поховання – з черговими останками, як із гідністю кажуть у Польщі, «солдатів Вересня»…


А все тому, що наприкінці вересня 1939-го саме біля Шацька розгорнувся один із останніх та найзапекліших боїв між польською армією та передовими частинами РККА, зокрема – бригадою комбрига Кривошеїна, який у запеклій сутичці був важко поранений. Якійсь частині жовнірів та офіцерів, які не бажали здаватися в червоний полон, вдалося прорватися далі на Захід, і останній бій вони провели аж 1 жовтня біля селища Витично. А от велика кількість солдатів потрапила в полон… Їхня доля була жахливою: де військовослужбовців карателі з РККА виявляли, там і нищили без суду та слідства. Тому й стала такою широкою географія пошуків: від с. Глинянка Любомльського р-ну до сіл Мельники, Положеве Шацького та лісового урочища, так і названого – У могили поляка…


Нерідко радянські «переможці» вбивали полонених дикунським способом… Деталі виявлення тіл загиблих, про які розповів керівник пошукової експедиції Олексій Златогорський, викликають шок. Семеро ексгумованих кістяків – безіменні, оскільки в залишках обсягу та спорядження відсутні будь-які документи чи навіть дрібні монети, що були в обігу під час існування Другої Речі Посполитої. Це означає, що після вбивства жертв обшукували, і мародери забирали собі все, що мало хоча б якусь цінність.

Три тіла містять сліди численних рубаних ран, зокрема – у них по лікті відтяті руки. Це означає, що червонозоряні душогуби знущалися над полоненими в спосіб дикунів періоду варварства…


А ще одна обставина просто лякає: в одній із могил у бойовому положенні посеред людських кісток та залишків одягу лежала… ручна граната!

Тому, щоб у перспективі була надія на встановлення осіб полеглих, перед похованням фахівці взяли зразки ДНК, які передали судмедекспертам із медичного інституту м. Бидгощ (РП).


І лише останки однієї жертви кривавого вересня 1939-го – поручника Корпусу охорони пограниччя Яцека Томашевські – вдалося ідентифікувати. Вочевидь, його після загибелі поховав хтось із місцевого населення, бо при вбитому була вся амуніція та документи, що допомогли встановити ім’я героїчного офіцера…


Ось так, через 75 років після початку Другої світової війни, коли слідом за гітлерівським вторгненням із Заходу на Польську державу 17-го числа рушили колони сталінського війська, українці та поляки продовжують збирати зерна тієї давньої війни… Саме тому тут так багато простих селян та керівників місцевих громад із навколишніх населених пунктів: вони з розповідей своїх рідних знають правду про страшні злочини немилосердних носіїв серпасто-молоткастого та нацистського режимів.


Урочисте перепоховання, в якому взяло участь римсько-католицьке духовенство з України та Польщі на чолі з єпископом Станіславом Скомаровським та кілька священнослужителів УПЦ із місцевих церков, привернуло увагу та спонукало до участі багатьох відомих людей. Окрім уже згадуваного міністра Анджея Кунерта з-за Бугу прибула високоповажна делегація урядовців різних рівнів, Домініка Сімінська від Інституту національної пам’яті РП, а також духовий оркестр Війська Польського, представники Надбужанського відділу прикордонної варти та Головної комендатури поліції Люблінського воєводства. Дипломатичну службу Польщі репрезентували Генеральний консул у Луцьку Беата Бживчи та консул Кшиштоф Васілєвські. Про рівень уваги до події в Шацьку також свідчить та обставина, що до могил покладено вінки особисто від Президента РП Броніслава Коморовські та міністра у справах культури та національної спадщини Малгожати Оміляновської!


Стосовно українського представництва, то на правах господаря його роботу координував голова Шацької райдержадміністрації Олександр Кусько. Вітання від Володимира Гунчика  та запевнення в подальшій максимальній підтримці подібних заходів із боку української виконавчої влади передав радник голови облдержадміністрації Сергій Кошарук. Окрім цього, участь у траурній церемонії взяв також секретар обласної комісії з увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Олександр Кравчук, а також представники багатьох громадських неурядових організацій.

Як особливо наголосив Сергій Кошарук, у Мельниках поляки та українці зібралися, щоб «пошанувати людей, які 75 років тому разом протистояли агресії».

«На жаль, Україна зі своїми союзниками зараз знову протистоїть агресії ворога, і, як мирна нація, робить усе можливе й неможливе, щоби своєю боротьбою гарантувати мир для всієї Європи. І головний наш сьогоднішній союзник – саме Польща!» – наголосив радник голови облдержадміністрації.

Символічними та глибоко філософськими словами Анджея Кунерта також можна передати тональність, яка пронизувала кожну мить цієї зворушливої події.


«Незалежна Польща вже 25 років має можливість вшановувати своїх героїв війни. Тому 2004-го ми допомогли перепоховати рештки офіцерів, виявлених у навколишніх місцях, на цьому православному кладовищі, а 2009-го – спорудити тут меморіальний комплекс…. Одночасно – Польща вдячна Україні за максимальне сприяння в подібних справах. Тому кожне таке місце, як тут, у Мельниках, це наш спільний заклик до миру! Одночасно – наша спільна відповідь на зло, яке принесли польському та українському народам два найстрашніших режими в Європі – гітлерівський та сталінський. Ці режими колись намагалися присвоїти беззаперечне право вирішувати, хто – надлюдина, а хто – нижча раса, хто має право на життя, а хто повинен умерти… Тому наша відповідь на подібні дії однозначна: солідарність, дружба та взаємодопомога між польським та українським народами!» – серед іншого заявив міністр.


А після коротких промов військовий оркестр розітнув шацьке небо барабанним боєм. Після персональних оголошень представники делегацій, установ та організацій із допомогою польських солдатів покладають до центрального монумента вінки та квіти. А ще – прощальний салют від військовослужбовців Луцького прикордонного загону, які, зважаючи на воєнні дії на Сході, прибули на урочистість не в парадних мундирах, як поляки, а в польовій уніформі.

І до невеличкої братської могили лягають мініатюрні труни з рештками повернутих з земного небуття та відспіваних як героїв сімох незнаних борців зі сталінізмом і прах опізнаного підпоручника Томашевські…


Подія, яка відбулася 9 жовтня в невеликому поліському селі Мельники, вкотре засвідчує: від диктаторської Москви ніколи не можна очікувати добра, а «визвольний похід», який почався 17 вересня 1939 р., був нічим іншим, як окупацією сусідньої держави.

І ті, чиї духовні чи генетичні предки прийшли на Волинь у «золотому вересні» зі зброєю в руках чи приїхали в їхніх обозах, несуть мінімум моральну відповідальність за військові злочини тоталітарних режимів, для яких не існує терміну давності. Бо в кожного злочину був свій персональний виконавець та той, хто його оспівував…

Володимир ДАНИЛЮК.

Фото Сергія ЦЮРИЦЯ.







  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%