«Ото ваші бандеровки дали!»

«Ото ваші бандеровки дали!»

12-річна Діана із с. Буяни підкорила міжнародну сцену.

Шлях до успіху маленької сільської дівчини був непростим, подекуди й тернистим. Не раз доводилося обпікатися і плакати від розпачу. Але маючи підтримку дружної родини, дівчинка не кидає вокалу і мріє на весь світ прославити рідну Волинь.

Уперше побачивши Діану, я дуже здивувалася. Скромна і худенька, дівчина геть не була схожа на зірку сцени, а в її тихій розмові тяжко було вловити голос, яким захоплюються навіть професіонали.

Однак Діанина мама на це тільки усміхається: мовляв, життя іще навчить бути «зубастою». А поки що треба працювати і працювати. Хоча перші заняття співом почалися в дівчинки тоді, коли вона тільки зіп’ялася на ноги.

– Пам’ятаю, толком ходити не вміла, а вже підспівувала і підтанцьовувала під мелодії радіоприймача. Всіх звуків не вимовляла, а знала слова найпопулярніших хітів. Ми думали: бавиться собі дитина. Та коли у 5-річному віці віддали в музичну школу, викладачі сказали: «Росте талантище!» – пригадує мама Олена.

Талантище росло настільки швидко, що, крім вокалу, Діанка взялася опановувати гру на бандурі. Потім додалося фортепіано. І до того всього – лише відмінні оцінки у школі.

– Восени 2009-го нам порадили поїхати до Луцька, де в районному Будинку культури викладає заслужена артистка України Алла Опейда. «Чом’ не скористатися?» – вирішили ми. Поспілкувалися з Аллою Олександрівною. Домовилися займатися. А через два місяці, у грудні, Діанка вперше вийшла на велику сцену і так виконала пісню про пінгвіна, що вразила не тільки глядачів, а й суддів. У результаті – перше місце у «Срібних дзвіночках», – пригадує Олена Шевчук.

У 8-річному віці завоювавши першу солідну перемогу, дівчина на яких тільки сценах не виступала. Вона стала кращою на міжнародному фестивалі «Золотий лелека». Першу премію здобула на фестивалі патріотичної пісні «Червона калина». І всюди – на Сході і Заході, Півдні і Півночі – ставала беззаперечною фавориткою.

– Варто людям почути Діанине виконання – підходять до нас та вітають: «Перемога за вами», – продовжують мої співрозмовниці. – Та насправді виходить не завжди так. Український шоу-бізнес настільки просякнутий грошовими інтересами, що в кого фінанси, у того й кубки. Не раз бувало, моя дитина заспіває – зал в оваціях! А як прийдеться до нагородження – за кулісами чую: «Вибачте, але призові місця – за дітьми спонсорів». Суддівською несправедливістю були ми вражені і на «Молодій Галичині», і на фестивалі «Володимир». Якщо серед членів журі професійні вокалісти – ще тицьнуть третє місце, а коли ні – то про нас узагалі «забувають».

Саме тому, до речі, Діана не спокусилася на участь у всеукраїнських шоу на зразок «Голос країни» чи «Х-Фактор».


– Викладачка Луцького районного Будинку культури Галина Конах уже має досвід участі в таких проектах. І те, що вона розповіла за тамтешні закулісні ігри, геть відбило в нас бажання їхати до Києва. Та й дорога, проживання, харчування вартують у столиці не дешево, а взамін можемо отримати лише розчарування, – зізнається Олена Шевчук. – А от у кого ми віримо, так це в «Червону руту». Він не такий фінансово заангажований. Торік Діана стала дипломантом цього фестивалю. І зараз ми працюємо саме в червонорутівському форматі.

– Це дуже цікаво, – долучається Діана. – В пісні я поєдную фольк, рок, джаз, блюз. Зараз пробую твори, що їх виконували Селін Діон, Адель. Із іноземною трохи складнувато. Але нічого: додатково беру уроки англійської і потрохи відшліфовую мову.

Втім голос і текст – це тільки половина успіху. Не меншу роль відіграють також образ артистки, її поведінка на сцені, зачіска, костюм.

– Коли я виступала в Генічеську (це Херсонська область), то жінки потім підходили, мій сценічний костюм щупали, придивлялися, вражалися, просили поруч сфотографуватися. А чоловіки підійшли та кажуть: «Ото ваші бандеровки дали!» – усміхається Діана.

Щоб викликати подібний фурор, дівчинка щодня тренує голос, а мама Олена мусить над костюмами мізкувати. Тож уже декілька років поспіль над сценічним образом Діани працює навіть професійна модистка.

Доки слухаю співрозмовниць, у пам’яті зринає фраза «Краса вимагає не тільки жертв, а ще більших статків». І з цим Олена Шевчук не може не згодитися:

– О! Грошей і справді потрібно багато. Аранжування й запис однієї пісні – це від 600 доларів у Києві, до 300-400 – у Луцьку. Чимало тягнуть костюми, поїздки, індивідуальні заняття. Два-чотири рази в тиждень треба їхати в Будинок культури, а квиток в одну сторону вартує вісім гривень. Плюс із Буянів до Торчина – в музичну школу. Це при тому, що заводів-пароходів ми не маємо, у тата був невеличкий бізнес, а тепер і того не лишилося.


На підтримку заможних меценатів, зітхають оповідачки, розраховувати марно. Бо вже не раз їм висилали диски з Діаниними піснями, однак у відповідь – мовчанка.

А от пропозицію шукати виходи на Польщу, Німеччину, тамтешні конкурси і фестивалі, Шевчуки пообіцяли обдумати. Тим паче, що хлопець із Володимира-Волинського цьогоріч переміг на одному з польських талант-шоу.

– Ви не перша пропонуєте нам «пробиватися» на Захід. Але для того мусимо насамперед вивчити мову, – пояснює мама Олена.

– І саме тому, – додає 12-річна Діана, – я хочу після вступу до Волинського училища культури і мистецтв посилено займатися вивченням іноземної.

Чи вдасться дівчині здійснити мрію і стати студенткою Київської консерваторії, покаже час. Але Діана щодня трудиться над тим, аби колись таки підкорити світову сцену.

Оксана БУБЕНЩИКОВА. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (229) - 43.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (160) - 30.7%