Фізика – як музика, а дощ – як гопак

Фізика – як музика, а дощ – як гопак

Світ крізь призму Ігоря Щура.

За пишномовством літераторів та мистецтвознавців ми часто навіть не припускаємо, скільки є творчих особистостей серед представників точних наук. Нещодавно мала нагоду поспілкуватися з мешканцем м. Ковель Ігорем Щурем, учителем фізики школи №12, у минулому – інженером-залізничником, щодо освіти, людей і світу взагалі.

– Ігоре Романовичу, скільки років налічує ваш педагогічний стаж?

– Учителем фізики я працював 10 років, перед тим мав досвід роботи інженера на залізниці. Вчителюю я в ЗОШ №12, також працюю методистом міського ковельського методкабінету.

– Чи вплинув цей життєвий досвід на вашу кар’єру педагога?

– Так, відчутно. Я переконаний, що методист обов’язково повинен бути задіяний у шкільному процесі, а кожен вчитель, у свою чергу, – мати запас пережитих пригод та навіть авантюр. Це все має значення, коли викладаєш будь-який предмет. Освітяни мають бути першими, хто готовий визначати корінь проблеми і позбавляти юне покоління від жалюгідних стереотипів. На жаль, нинішня ситуація не така, як хотілося би.

– Сучасний учитель… Який він?

– Прагматичний. Як на мене, йому не вистачає розуміння того, наскільки важлива у нього професія і що його праця оцінюється не тільки грошима. Направду, значно більше задоволення можна отримати тоді, коли передані знання стануть у пригоді дітям і згодом приноситимуть користь суспільству. Звісно, таке відчуття не притаманне тим, у кого немає саме вчительської душі, такі люди не відчувають сутності ентузіазму. Це правда, що на фізичну спеціальність часто недобір, але ті, хто обирає для себе цей шлях, повинні розуміти, що й у передових країнах світу професія вчителя не конкурує з високооплачуваними.

– Назвіть вирішальний критерій стосовно фаху педагога для тих, хто ще вагається у виборі.

– Ентузіастська серцевина. Однозначно. Якщо в характері людини є частка ідеалізму і навіть жертовності, їй буде вдосталь наснаги вдосконалюватися в обраній професії. Адже саме такий вчитель, який сам цікавиться власним предметом і завжди відкритий до нового, має справжній вплив на дітей. Усе починається з малого.

– Маєте професійне кредо чи слова, що стали напутніми на шляху вчителювання?

– Завжди в житті керувався правилом: став планку вище очікуваного – вимагай від себе більше, ніж максимум. Це сприяло мені на різних етапах.

– Коли ви усвідомили: «Фізика – це моє»?

– Коли був старшокласником. Я з дитинства виявляв інтерес до багатьох явищ, прискіпувався до деталей. Але якщо така риса притаманна майже всім дітлахам, то свідомий нахил до фізики у мене почав формуватися трохи згодом – у старших класах. Тоді чітко зрозумів, яку освіту буду здобувати.

– Чому саме фізика?

– Банально казати загальновідоме, але фізика – це наука про природу, а природа – це все, що нас оточує. Повірте, фізика вчить всього (привітно всміхається, – авт.).

– Із яким видом мистецтва у вас асоціюється фізика?

– Окрім педагогічного? (Все ще усміхається, – авт.)

– Звісно, маю на увазі вибір серед музики, скульптури, образотворчого мистецтва та іншого…

– Чомусь найближче мені звукове. От як музика складається з нот, так і кожне фізичне явище – з маленьких часточок, та що там казати – весь світ на них тримається, тож і симфонії життя залежать саме від їхніх дивовижних комбінацій.

– Дуже цікаве порівняння… Звертаючись до природних явищ та музики, які мотиви вам навіює, наприклад, гроза?(Мій співрозмовник на хвильку замислився, навіть не знаю, чия уява тоді працювала активніше, – авт).

– Грім та блискавка оживляє в пам’яті творчість легендарних рок-гуртів та «Металіки». Натомість рясний дощик нагадує своїм життєствердним ритмом польку або гопак, на зміну яким приходить веселка. Веселка в акомпануванні репертуару «Скорпіонс», наприклад пісні «We are born to fly» («Ми народжені, щоб літати», – авт.). Якщо уявити скандинавську лагуну, то спадає на спомин мелодійний вальс, а от інструментальна какофонія ні з чим іншим, крім броунівського руху, не асоціюється.

Такі співрозмовники завжди залишають по собі приємне враження. Зовні холодний і стриманий, чоловік виявився доволі комунікабельним і цікавим.

Подібні зустрічі нагадують про те, що кожному з нас відведена особлива роль, а життя таки має сенс, яким би несправедливим воно нам, українцям, іноді не видавалося.

Розмовляла Ярослава САВОШ, студентка 4 курсу ІФЖ СНУ ім. Лесі Українки.

 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (57) - 16.6%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (148) - 43%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (96) - 27.9%