Із сотні кращих в Україні

Із сотні кращих в Україні


Олександр Шостак, головний лікар амбулаторії у с. Старий Чорторийськ Маневицького р-у, вже й пригадати не може, коли і як він потрапив у сотню кращих лікарів в Україні. «Та що там такого, – каже. – Тож просто такий перелік».

Насправді то не просто перелік, а справжнісінький вседержавний рейтинг. На сайті «Національної медичної премії» влітку 2013-го опублікували імена кращих у сфері охорони здоров’я України. У реєстрі «ТОП 100 в медицині» – 113 практикуючих лікарів, четверо з них – волиняни. Троє – Галина Морочковська, заступник головного лікаря Волинської обласної інфекційної лікарні, Ярослав Семицький, завідувач анестезіологічного відділення КС «Луцька міська клінічна лікарня», Степан Троцюк, лікар-анестезіолог відділення анестезіології для новонароджених та недоношених дітей Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання, та Олександр Шостак – головний лікар амбулаторії у вже згаданій глибинці.

– Самі жителі сіл, які лікуються у цій амбулаторії, розуміють і цінують свого «дохтора». Вони ним ще й як пишаються. Не один раз у Старому Чорторийську довелося почути: «Ви про лікаря нашого напишіть».

А Олександр Леонтійович трохи нарікає на своїх пацієнтів:

– Діти хворіють, дорослі хворіють. В основному – як скрізь – серцево-судинна система страждає. Людей важко переконати, що треба дотримуватися дієти, бо сільські жителі переважно їдять те, що вирощують самі. А це означає, що в раціоні – багато жирної їжі та картопля.

Щодо викликів, то згадується всяке. Сміх і гріх, але бувало, що приходив до пацієнта, а йому просто випити нема з ким. Є й печальні ситуації: було, що дітки телефонують, мовляв, мамі погано. А виявляється, її взагалі нема, дітки самі вдома і їм страшно…

Ще одна «нецікава і страшна» (так сам каже) сторінка життя Олександра Шостака – виконання інтернаціонального обов’язку. Був фельдшером пошуково-рятувального загону в Афганістані. 21 місяць жахіть. Довелося виносити поранених, бачити вбитих. Там, каже, навчився цінувати життя, товариство. Із 30 чоловіків, які були у їхній групі, за щасливим збігом обставин, всі повернулися додому живими.

– Ми досі збираємося мінімум двічі на рік, спілкуємося, один одному допомагаємо, якщо треба. Нема серед звичайних людей такого братерства, – каже лікар.

Нині йому довелося зіштовхнутися із реабілітацією хлопців після АТО.

– Що розповідають? Я з власного досвіду знаю: ятрити рани не треба. Не запитую. Але їм необхідна психологічна допомога. Наскільки розумію, наші солдати отримують таку у госпіталі, є психологи і в зоні АТО.

Світлана ДУМСЬКА.

Фото автора.


 

 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%