Куди пішли врятовані лосі?

Куди пішли врятовані лосі?


«Волинська газета» у статті «Лосі в крижаній пастці»  11 грудня 2014 р. вже повідомляла про випадок, який у нашому цинічному та дуже практичному світі повним правом можна назвати геройським. Ідеться про порятунок цілого сімейства лосів, яке потрапило в крижану пастку на річці Путилівці між ківерцівськими селами Башлики та Дубище.

Нагадаємо: першим побачив у крижаній купелі двох дорослих лосів та двійко їхніх дитинчат майстер лісу Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» Святослав Ліщук. Повідомив про це єгеря ДП «МГ «Звірівське» Романа Бокія, й разом вони взялися відчайдушно прорубувати в кризі канал, яким звірі могли б дістатися до берега. Дорослі лосі швидко впоралися з небезпечним маршрутом, більш-менш прудко вихопився на тверду землю і малий лосюк. А от із самочкою довелося повозитися: двічі провалювалася в крижану воду, і лише з допомогою  синів Святослава Ліщука – Валентина і Юрія – вдалося допомогти звіряткові вибратися на берег. Згодом воно наздогнало братика та батьків – і всі гуртом розчинилися в заповідних лісах.

А куди вони помандрували та звідкіля йшли?

Про це ми й поговорили детальніше з нашими героями-лісівниками.

– Тут проходить міграційний шлях диких звірів, – ділиться спостереженнями Роман Юрійович. – Ідуть вони з Рівненської області через звірівські масиви у район маневицьких пущ. У нас довго не затримуються. Від сили можуть пробути місяць-два. Може, їх не влаштовує кормова база, турбує людський фактор або є інша причина, але ці велетні згодом мігрують у глибинні ліси (вочевидь, у район Черемського природного заповідника, де мають і належну кормову базу, і єгерський захист від браконьєрів, – С. Ц.). Зазвичай звірі перебираються через Путилівку плавом, адже о цій порі морозів ще нема. А тут річка широка – до двадцяти метрів, робить загин. Із берегів уже лід, віддалік неокріпла крига, ще й присипані сніжком ледь затягнуті промоїни… От і провалилися… Добре, що ми нагодилися.

Роман Бокій відзняв усе на цифрову камеру. Каже, це його другий фільм про порятунок диких звірів. Перший був про благородного оленя, що потрапив у браконьєрську петлю. Це сталося у березні 2013-го. Напередодні обійшов цілий лісок, до вечора зняв близько десятка петель. А наступного ранку з товаришем поїхали перевірити, чи не пропустив яку. І точно: одну сталеву пастку не вгледів, у неї і потрапив худющий велетень-сохань. О, благородний олень ще більш потайний, аніж лось. І силач не менший! Щоб його визволити, знадобилося четверо хоробрих і відчайдушних єгерів. Олень борюкався… Довелося довгими жердинами вкласти звіра на землю, і тварина змирилася, стала чекати на вирішення своєї долі. Хтось розпутував стальну петлю, а Роман притримував лежачого оленя за роги. ..Знявши петлю, забрали жердини і відбігли на безпечну віддаль. Олень не ворушився… Єгері спробували підбадьорити його вигуками і тими ж таки жердинами. Він підвівся і ще якийсь час стояв, не вірячи, що петлі більше нема. А потім, упевнившись, що вільний, рушив, зробив кількадесять кроків і спинився, озирнувся на рятівників, ніби дякуючи, постояв і неквапом пішов своєю стежкою. У ДП «МГ «Звірівське» єгер працює з 2007 року, набачився різного звіра. Траплялося, що виходжував хворих козлів, від лютих морозів рятував оленяток і кабанів, підгодовував зубрів, затримував браконьєрів із оленями, козами, кабанами, був побитий… Словом, усього довелося набачитись, а ось щоби цілу сімейку лосів рятувати! Це вперше.

– Лось – рідкісна тварина, – каже рятівник. – Зазвичай, як хороший корм і добрі умови, самка приводить двох лосенят. Торік зима була легка, великих морозів і снігів не було, ось і народила двійню. Побачити сімейство лосів, ще й напередодні Різдвяних свят – суще диво. Рідкому природолюбу так пощастить. Усі четверо триматимуться разом, допоки молоді не знайдуть пару, а лосиха не приведе нове потомство. Але й тоді звірі не втрачають зв’язку: твориться стадо, лосиний рід.

Роман Бокій уже зробив презентацію свого фільму. Першими глядачами стали друзі, дружина Ірина та доньки. Старшенькій Ані – три рочки, і вона у великому захваті від таткового кіно, а меншенька – чотиримісячна Віка – ще з янголами спілкується, лише лепече та рученятками до когось помахує. Вона може знає щось таке, чого дорослі не розуміють. Принаймні друзі рятівників не вірять, що лосина сім’я була насправді і навіть «купалась» у Путилівці. «Це все вигадка!.. – кажуть. – Таке навіть придумати важко…» Побачимо, що казатимуть, переглянувши фільм Романа Бокія.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.3%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (232) - 44.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (160) - 30.5%