Їй заздрять усі депутати

Їй заздрять усі депутати

Сьогоднішня наша історія – про депутата. І не простого, а унікального! Який прокидається о п’ятій ранку і лягає аж о 12-й. Який трудиться на благо не тільки людей, а й навіть тварин. Якому довіряє аж 80% виборців. І довіряє не рік, не два, а майже 40 літ! Скажете, лише в казках таке буває? Ні: в реальності. Точніше – в Уховецьку, що на Ковельщині. І звати цього майже казкового героя – Надія Леонтіївна Македон.

Із легендарним полководцем Македонським пані Надія нічого спільного не має. Хіба що принцип – боротися й перемагати. Бо як стала жінка ще у 1968 р. депутатом, так і перемагає вже дев’яте скликання поспіль. Винятком став хіба період, як народила сина.
Тож у неділю, 13 квітня, коли Надія Македон зустріла свій день народження, жінці було про що розповісти…
– Не думала й не гадала, що коли-небудь стану депутатом, ще й із таким стажем, – зізнається оповідачка. – Бо зростала у сім’ї колгоспників, із 12-ти літ ходила з мамою на ферму, навчилася доглядати за тваринами. Дуже шкодувала худібку, котра з якихось причин хворіла й помирала. І саме тоді вирішила стати ветеринаром.
Після дев’ятирічки дівчина вступила до Рожищенського ветеринарного технікуму, а після його закінчення навчалася на заочній формі в Білоцерківському сільськогосподарському інституті. На заочній, бо вже тоді і на роботу влаштувалася в колгосп «Полісся», і заміж вийшла, і навіть доньок народила.
– Встигати все мені допомагали чоловік, мама та, звісно ж, любов до професії, – продовжує Надія Леонтіївна.
У нескладній, здавалося б, роботі ветеринара труднощів ніколи не бракувало. Навіть до судової лави доходило!
– Ще не встигла я в колгоспі й півроку потрудитися, як на мене завели… кримінальну справу! Звинуватили в тому, що в господарстві стався масовий падіж овець. І хоча це явище було того часу типовим, проте винного ж мусили знайти. А кого? Ветеринара, звісно! – тепер уже з усмішкою згадує «кримінальне» минуле пані Македон. Хоча тоді суворі радянські закони могли й за ґрати жінку запроторити.
На щастя, справу з вівцями вдалося «зам’яти» (півроку молодий спеціаліст мусила половину зарплати віддавати як штраф). І з тих пір Надію Леонтіївну турбують на фермі суто професійні клопоти. А їх, самі розумієте, ніколи не бракувало.
– Як у кожного лікаря – робочий день у мене ненормований, – зізнається оповідачка. – Коли є корова хвора чи телятко кволе, ціла ніч – у тривозі. І раптом що – сідаю на велосипед та їду.
За консультацією до ветеринара ціла округа звертається. Адже все, що стосується тварин, Надія Леонтівна знає достеменно. Приміром, аби корова менше хворіла та давала більше молока, необхідно двічі на рік проводити їй дегільментизацію (вводити спеціальні препарати від глистів). Вперше – весною, приблизно за два тижні до вигону на пасовище. Вдруге – восени, коли худоба стає на стійло.
– Зараз, коли з’явилися мобілки, значно простіше людям помагати. Дуже часто телефоном консультую, якщо в господаря корова кашляє, чи не встає, чи мало молока стала давати, чи поносить. Як є потреба – приїжджаю й оглядаю. Бо за 46 літ роботи вмію хворобу визначити з того, який тварина має вигляд, як дихає, як реагує при натиску на той чи інший орган, – розповідає жінка. – Якщо людина може розказати й показати, то худоба хворіє мовчки. І по тому, наскільки ти розумієш тварину, якраз визначається фаховість ветеринара.
Усе життя допомагаючи тваринам, Надія Македон і за людей не забуває. Коли 21-річною вперше стала депутатом, сприйняла це не більш як додаткове навантаження. Адже в позаробочий час мусила ходити до односельців, агітувати за безкоштовну здачу картоплі для військових та лікарень, дивитися, аби двори були охайні.
Та з часом громадська робота з обов’язку переросла в душевну  потребу. І тепер Надія Леонтіївна просто не мислить, як це – лишитися осторонь проблем громади?!
– Якщо порівнювати часи радянські й нинішні, коли вже Україна незалежна, то бути депутатом зараз набагато складніше, – каже Надія Македон. – Старі люди повмирали, молодь байдужа, навіть зріле покоління до роботи не рветься. Тож не раз мусиш брати ініціативу у свої руки та нести відповідальність за реалізацію задуманого.
Серед проблем, якими клопочеться Надія Леонтіївна, – газифікація села, будівництво дитсадка, відкриття аптеки. Поряд із фінансово затратними є питання, на вирішення яких потрібен час та бажання.
– Був період, особливо взимку, що молодь стала до чарки заглядати. Хлопці дебоширили, вдома сварки-бійки влаштовували. Тому разом із сільським головою, дільничним міліціонером, учителями здійснювали рейди закладами відпочинку, неблагополучними сім’ями, – розповідає співрозмовниця. – Весною традиційно організовуємо сільську толоку, аби до Великодня навести в Уховецьку чистоту й порядок. Словом, як є бажання – робота завжди знайдеться. 
А коли запитую, чому саме Надію Македон уже дев’яте скликання громада депутатом обирає, жінка лиш усміхається:
– Мабуть тому, що довіряють. Сільський депутат – це ж не такий, як у Верховній Раді. Нам треба підхід до людини мати, спільну мову вміти знайти. От ходила я селом гроші на газопровід збирати. В одній хаті каже жінка: «Не дам, бо з фінансами проблеми». А вже наступного ранку приходить її чоловік: «Раз ви збираєте, значить – справа потрібна», – каже і дає необхідну суму. 
У 60 із гаком літ, зізнається Надія Леонтіївна, справлятися з усім нелегко. Бо навіть із виходом на пенсію жінка продовжує трудитися на фермі, громадськими роботами займатися, власне господарство вести.
– Тримаємо із сином ми багато. Дві корови, два бики, четверо коней, свині, птиця. Невістку молоду будити шкода, бо дитя маленьке. Тому стараюся сама всьому дати раду. На фермі робота починається о восьмій, то щоби вдома попорати – прокидаюся в четвертій-п’ятій ранку. Ввечері так само: лягаєш о 12-й, улітку – ще пізніше. Та доки Бог дає силу – працюєш.
Що ж до депутатства, то з ним, каже пані Македон, не раз хотіла «зав’язати». Мовляв, хай молоді ідуть. Одначе й тут не все так просто.
– На останніх виборах думала не висуватися. Стали люди приходити, просити – як відмовиш? І хоча на моєму округу теж ішла жінка, доярка, за віком молодша, проте 80 відсотків голосів було за мене, – не без гордості зазначає оповідачка.
До речі, щодо гендерної рівності, то в Уховецьку ця проблема – не на часі. Бо тут із 13-ти депутатів сільської ради восьмеро – представниці прекрасної статі. На думку пані Македон, саме жінок обирає громада, бо вони відповідальніші, добріші, ініціативніші, проблемою кожного переймаються, як своєю. А те, що це справді так, – власним прикладом і численними нагородами демонструє Надія Леонтіївна.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 15%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (208) - 45.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (122) - 26.9%