Розмалюємо писанку

Розмалюємо писанку

Оздобити великоднє яйце – справа хоч і копітка, але під силу кожному. В цьому переконалася Оксана Кушнєр, яка не тільки сама робить писанки, а й інших того навчає. «Навіть шестирічна дитина здатна виготовити нескладну пасхальну атрибутику, – каже турійська майстриня. – Головне – захотіти».

Щоби провести майстер-клас, пані Оксана в помічники бере своїх вихованок Лізу Логіну та Аліну Січковську – дівчаток, які можуть похвалитися не одною власноруч оздобленою писанкою.
– Щоби кольори майбутнього виробу стали яскравими, беремо яйце з білою шкаралупою. Витираємо його ватою, змоченою в оцті (таким чином обезжирюємо, аби зняти зайві забруднення та забезпечити надійне «приставання» воску й фарби). А далі яйце для розпису або лишаємо сирим, розмальовуємо і потім видуваємо середину, або відразу видуваємо і вже потім розписуємо, – пропонує майстриня.
(В першому випадку є ризик того, що вже розписана річ під час проколупування дірки чи видування може тріснути, в другому – яйце стає крихким і вимагає обережності. Тому, читачу, вибирай сам. Але видувати треба в будь-якому разі, бо сире яйце швидко псується, набуває неприємного запаху й невдовзі писанку, в яку вкладено стільки старань, доведеться викинути).
– Отож, позбуваємося білка та жовтка. Для цього зручно використовувати інструмент тонкий, гострий і з тоненькою різьбою на кінці. А коли його нема, підійдуть звичайне шило, циганська голка чи ніж із лезом, тоненьким і гострим на кінці, – продовжує майстриня. – Беремо яйце та спочатку з одного, а потім – із іншого боку легенько проколупуємо дірочку (що менша – то краще). Саме через них необхідно яйце видути. Хтось використовує для того шприца, хтось спринцювальну грушу, а я просто губами видуваю.
Перед початком власне розписування можна легесенько простим олівцем нанести візерунок. Ліза та Аліна обійдуться без цього, бо вже мають невеличкий досвід оздоблення пасхальних атрибутів. Тож дівчата разом із пані Оксаною беруть до рук спеціальні писачки, придбані у мистецькій крамниці.
До речі, хто такого інструмента не має, може сам зробити. Для того треба взяти дерев’яного олівця чи пензлика з дерева, ножем по центру розколоти на сантиметрів три і туди засунути металевий кінчик-«лієчку», знятий із грубої шнурівки. Щоби ця «лієчка», в яку потім будете зачерпувати і розігрівати віск, надійніше трималася, можна навхрест її прикрутити металевим дротом. А для початківців пані Кушнєр радить взяти дерев’яного олівця або дерев’яну паличку, туди вбити цвяшок із округлою шляпкою – і таким чином ви отримаєте найпростіший писачок.
– Зараз приступаємо до розписування. Для того зачерпуємо писачком воску (натурального – бо він дає найкращий ефект), розігріваємо над свічою і наносимо на яйце, – майстриня розповідає, а дівчатка показують. – Хлопцям та чоловікам підійде зображення давніх символів: землі, вогню, сонця. Дівчата і жінки як оберіг можуть використовувати зображення квітів, птахів, дерева життя. А от дітям варто починати з крапанок, про які розповімо згодом.
Якщо ваша писанка фарбуватиметься раз, то барвник беріть червоний, зелений, синій, коричневий – щоб на такому фоні добре проглядався розпис, котрий залишиться білим. Але врахуйте, що червоний означає життя, любов і радість. Жовтий – сонце та врожай. Блакитний – повітря. Зелений – багатство. А чорно-біла писанка оберігає від злих сил.
– Професійні писанкарі можуть застосувати п’ять і більше барв. Таке яйце гарне, але в техніці виконання дуже складне. Тому раджу обмежитися двома-трьома кольорами: приміром жовтий-червоний-коричневий або жовтий-оранжевий-зелений, – продовжує оповідачка.
Оскільки писанка – це швидше не їжа, а оберіг, то фарби для неї можна підбирати не харчові. Оксана Кушнєр зазвичай використовує анілінові барвники для тканини.
– От зараз Ліза та Аліна нанесли на яйце ті елементи, які ми хочемо залишити білими. Тепер (не забудьте!) дірочки, крізь які ми видували яйце, заліплюємо воском. Опускаємо яйце у фарбу і трохи тримаємо (час залежить від виду фарби, але для багатоколірної писанки беріть таку, де яйце не треба варити). Оскільки яйце ми взяли видуте і воно спливає, можна поставити на нього пластиковий стаканчик із водою і таким чином легенько притиснути до дна. Бачите – стало жовте. Кладемо його на серветку чи шматок тканини, аби висохло. Тепер наносимо воском ті елементи, котрі мають лишитися жовтими, і знову кладемо для підсихання. Знову у фарбу – оранжеву. Знову, як підсохло, наносимо елементи, котрі мають стати помаранчевими. Підсохло – занурюємо яйце в червону фарбу і малюємо ті частинки, що будуть червоними. А вже насамкінець поміщаємо яйце в коричневу фарбу. Тобто, ви зрозуміли: наносити барви треба від найсвітлішого до найтемнішого. Бо коли одразу помістите яйце в синю фарбу, то вже наступні кольори просто не буде видно.
Далі відколупуємо віск, котрим ми заліпили дірочки (інакше під час подальшого нагрівання тиск повітря в яйці буде таким, що воно лопне). І ось нарешті – млосна мить: народжується писанка! Для того яйце наближуємо до полум’я свічки (тримаємо збоку, а не зверху – бо закоптиться), на відстані сантиметра від полум’я нагріваємо невеличку ділянку яйця, й коли віск починає топитися, легенько витираємо цю ділянку клаптиком натуральної тканини. Знову нагріваємо невеличку сусідню ділянку – витираємо. І так сантиметр за сантиметром, аж доки писанка не засяє у повній красі...
Отож, найтяжче – позаду. Завершальний акорд – розмістити писанку на святковій стрічці. Гарний варіант – грубша різнокольорова нитка (але така, щоби пролізла через дірочки). Засовуємо цю нитку в голку, зав’язуємо вузлик такий, аби не проскочив через нижню дірку писанки (кінець можна прикрасити більшою намистиною або китицею). Далі акуратно просовуємо нитку з голкою до верхньої дірки, знову або робимо вузлик, або закріплюємо якоюсь оздобою і все одно робимо вузлик. Нитку чи стрічку лишаємо такої довжини, щоби писанку можна було причепити до кошика, прикрасити хатній інтер’єр, подарувати яйце як сувенір.
– А дуже маленьким майстрам раджу виготовити крапанку або шкрябанку. Остання робиться з крашанки, просо гострим інструментом вишкрябується якийсь орнамент (приміром зірочка-сніжинка). Крапанка ж виготовляється подібно до писанки, просто замість складнішого візерунка на яйце воском наносяться крапочки, – пояснює майстриня. – Можна поставити цятку і потягнути рисочку від неї – таким чином легко зобразити промінці квітки, колосочки тощо. А фарбувати крапанку – за тією ж технологією, яку ми показали з писанками.
Ліза та Аліна, котрі разом із наставником брали участь у майстер-класі, теж діляться досвідом:
– Ми знаємо хлопців, які не можуть довго всидіти на місці. Тому в них рисочки на візерунках виходять криві, а сама писанка не акуратна – її навіть показати комусь соромно. Тож аби писанка вдалася, необхідно налаштуватися на мирний лад, заспокоїтися, не старатися якомога швидше завершити роботу – і тоді все вийде.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.

      

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (70) - 13.4%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (229) - 43.9%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (160) - 30.7%