Як непалець у волинянку закохався

Як непалець у волинянку закохався


Найвищі гори світу Умєш Дангол проміняв на вершину свого щастя, голобчанку Люду.

Отчий дім Умєша Дангола – азіатська країна Непал. Захована поміж Гімалаїв, вона досі зберігає давні традиції, а в тамтешніж жінок табу на короткі сукні та глибоке декольте. Ось чому в непальських чоловіків голова, мабуть,  туманиться, щойно потрапляють до України та бачать її вродливих дівчат.

ОднакУмєш Дангол на таке лише усміхається. Бо сам він хоча й виріс у Непалі, втім уже багато років мешкає в селищі Голоби Ковельського р-ну, має хорошу дружину і ще кращих діток.

Але про те, які дороги привели непальця на українську землю, подружжя хай саме розкаже…

– У нашій родині я старший серед  дітей. Маю молодшого брата і двох сестер, – знайомить Умєш зі своїм родоводом. – Батьки – люди середнього статку. Тож коли випала нагода подарувати синові вищу освіту – не побоялися й вирядити на терени пострадянського простору.

І таким чином хлопець опинився в Херсоні, де в ті ж роки і в тому ж індустріальному інституті навчалася уродженка Голобів, щебетушка Люда.

– Як зараз, бачу ту нашу зустріч, – усміхається жінка на чоловікові спогади. – Я тоді вже була третьокурсницею. А Умєш тільки перший рік навчався. Серйозно його, звісно, не сприйняла. Однак товариські стосунки із часом почали переростати у щось більше, ніж просто дружба.

На перших порах дівчина не розповідала своїм рідним про стосунки з іноземцем. Думала, студентська любов мине і після здобуття фаху «інженер-технолог» можна буде повернутися на Волинь, влаштуватися на роботу й побратися з якимось волинянином.

Проте Умєш із першої зустрічі вподобав голобчанку. Не розповідаючи Люді про свою симпатію, став частіше заходити в гості. А позаяк мав уже 24 роки, то й за сім’ю не раз думав.

– Та й мені подобалося ходити з Умєшем на студентські вечірки, дискотеки. Іноді була приємно здивована, наскільки турботливо він до мене ставиться. Не так, як у мусульманських країнах, де жінка – ніби раба, – зізнається Людмила.

Отож, що більше дівчина дізнавалася про далеку країну, то спокійнішою ставала. Бо в Непалі, наприклад, чоловік шанує жінку, рішення в сім’ї подружжя приймає спільно.


Але себе переконавши в тому, що непалець – достойний кандидат на руку й серце, мала дівчина зробити те саме вдома, у рідних Голобах. А що таке темношкірий претендент, який навіть російською погано спілкується, можемо тільки уявити.

– Після шести місяців наших стосунків я вирішила познайомити Умєша з мамою, – продовжує наша оповідачка. – Цілу дорогу, скільки ми їхали з Херсона на Волинь, уявляла картину цього знайомства. Хвилювалася страшенно! Як сприймуть? Що скажуть? Чи не почнуть пліткувати?

Вперше побачивши майбутнього зятя, мама-теща справді почувалася ніяково. Сусіди теж дивилися з цікавістю. Навіть жінка, яка реєструвала шлюб, стала відмовляти від одруження: мовляв, усе одно через місяць-другий розлучитеся.

Чути таке Людмилі було дивно, навіть образливо. Адже Умєш – турботливий, уважний, ніколи не обманув, нікого не образив. А тут – на тобі.

– Словом, махнули ми рукою на всіх недоброзичливців і їхні перестороги. Шлюб укладати на Волині не стали. Та й побралися там, у Херсоні, – каже Людмила.


– Хоча довідок стільки мали здати, що довелося всю осінь та зиму їх збирати, через Москву з посольством Непалу виходити, зв’язуватися з дипломатами, аби звідти папери отримати, – додає Умєш.

Проте в лютому 1994-го міжнаціональний шлюб таки вдалося зареєструвати в Україні. А 6 березня в Голобах влаштувати гучне весілля за всіма християнськими канонами.

Закоханий у волинянку, непалець не наполягав на тому, аби наречена вдягала червоний наряд і ставила цятку на лобі (як це роблять жителі буддиської країни). Тим паче, що від жениха були тільки двоюрідний брат і товариш (обоє – студенти-іноземці).

Після одруження молодята з колоритним прізвищем Дангол вирішили майбутнє пов’язати з Україною. А рівно через рік після весілля, 6 березня, це прізвище стала носити ще одна маленька людина – донька Аніта. 

– Попервах, – зізнається подружжя, – доводилося не просто. Доки Умєш закінчував навчання, ми жили в Херсоні у гуртожитку. Тож батьки з Непалу навіть трохи допомагали (мама з татом, нині покійним, вели невеличкий бізнес, пов’язаний із нерухомістю).

А коли чоловік здобув вищу освіту, молодята разом із донечкою переїхали в Голоби і там уже осіли остаточно.

– На жаль, тоді, наприкінці 90-х, настав період, коли дипломовані спеціалісти не могли знайти роботи за фахом. І щоб мати, чим прогодувати сім’ю, ми взялися торгувати продуктами харчування, - провадить Умєш. – Спочатку це була вулична торгівля. Потім з’явився ларьочок. Далі магазин. І ось так приватними підприємцями лишаємося до сьогодні.

За весь той час, скільки Умєш проживає в Голобах, чоловік усього декілька разів відвідував Непал. Але й у ті нечасті поїздки Люді доводилося чути: «Оце поїхав і хтозна, чи кого не знайшов» або «Будь готова, що більше він не вернеться». Здавалося б, нісенітниця. А серце жінчине все одно, дивись, і тьохне.

Але на заздрість усім «добрим людям» подружжя зберігає щирі й вірні почуттям. І доказом того – син Дениско, котрий на світ з’явився всього чотири роки тому.

Аби хоч трохи знайомити  найрідніших людей із традиціями Непалу (бо родина досі не бачила Гімалаїв), Умєш частенько готує страви азіатської кухні. І готує з такою майстерністю, що мама-теща не раз каже: «Ти, Людо, не обіжайся, але так, як мій зять, ніхто плову не приготує!», а сусіди ще з вулиці чують запах непальських страв.

Слухаючи ці компліменти, Умєш обіймає найрідніших людей і зізнається: безмежно вдячний волинській землі, котра подарувала йому щастя родинного затишку й любові.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора та із сімейного архіву Данголів.




 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (72) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (233) - 43.7%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (164) - 30.8%