Молитви… під сукенками Катерини ІІ

Молитви… під сукенками Катерини ІІ

Придворна дама імператриці жила у Четвертні, де й похована!

У сільському Свято-Преображенському храмі в с. Четвертня Маневицького р-ну досі зберігаються дари від цариці Катерини ІІ, які та надіслала прихожанам, розчулившись із нагоди  смерті своєї подружки – княгині Барбари Четвертинської.

Кам’яна древня церква, що колись була монастирською, слугує усипальницею князів Четвертинських.  Але в її стінах досі є унікальні речі, які, найімовірніше, подаровані самою Катериною ІІ! Мало того, в історичних дослідженнях кінця 19 ст. є свідчення про те, що четвертнянському храму (а тоді Четвертинському монастиреві)  імператриця віддячила за повернення до православ’я… своїми сукенками. Їх вона, за однією і більш достовірною версією, передала в Четвертню із самісінької Москви; за іншою – привезла сама, об’їжджаючи території Російської імперії, що від унії повернулися до православної віри. З царських спідниць потім ніби пошили церковні ризи.




Але спідниці давно вже зносилися, бо й так були ношені царицею по балах та світських заходах… А інші реліквії лишилися, як і дарчі написи, щоб згодом через віки зробити Четвертню унікальним куточком Волині.


Історія с. Четвертня – багата неймовірними фактами. Позаяк населений пункт ще з 14 ст слугував родовим гніздом князів Четвертинських, його літопис позначений такими цікавими подіями, що іноді й повірити в це складно.

Вважається, що князі Четвертинські відіграли вагому роль у збереженні православної віри в період  насильного впровадження на цих землях католицизму. Власне, йдеться про давній український княжий рід, що походив від турово-пинських чи волинських (удільних) Рюриковичів. Рід цей відомий із 14 ст. В кінці 17 – на початку 18 ст. Четвертинські на Волині були з тих вельмож, які наперекір унії будували православні храми та монастирі, підписували протести проти насильницького впровадження унії на Волині.



Отець Серафим є настоятелем Свято-Преображенської церкви і хранителем царських раритетів.


Ще у 15 ст. тут звели чоловічий Преображенський монастир. Згодом село належало князям Збаразьким. А вже на початку 16-го про Четвертню писали як про чималеньке містечко. Ще через кілька десятків літ тут почав діяти жіночий монастир. Тоді ж у містечку заснували одну з найдавніших друкарень Волині. До речі, досі місцева річечка має назву Папірня, що безперечно є відголоском тих часів, коли в Четвертні розвивалася видавнича справа. Мандрівні друкарі ієромонах Павло Домжив Люткович Телиця та ієродиякон  Сильвестр 1625-го видали тут «Псалтир» із гербом Четвертинських на звороті. Тут же побачив світ і «Часослов».

Від тих часів дотепер лишилася в селі Свято-Преображенська церква, закладена княгинею Анною Четвертинською, котра була дружиною Януша Збаразького. Будували храм як фортифікаційну споруду. Кам’яниця й нині виглядає загрозливо. Має стіни завтовшки майже 2 м, а віконниці у вигляді бійниць. Саме у підвалах церкви похована княгиня Анна. Хоча кажуть, це лише третина її праху, бо заповідала вона себе поховати у трьох храмах відразу!




Святиня у Четвертні належить до древніх пам’ яток і будувалася як фортифікаційна споруда  - її вікна досі нагадують бійниці.



До 18 ст. монастир у Четвертні був оплотом католицизму. Відколи ж село повернулося до володінь  князів Четвертинських, він став православним. Подейкують, російська імператриця Катерина ІІ дуже тим тішилася, особисто відстежувала, як же навертаються у праведну віру західні землі України, зокрема й Волині.

У 1782 р. в Четвертні з’явилася гонорова невістка. Марцелій Йозеф Четвертинський узяв за дружину придворну даму Катерини ІІ (свою двоюрідну сестру!), вдову Якова Римського-Корсакова, Барбару. Вона на ту пору мала трохи більше 30 літ. Услід за чоловіком переїхала з Москви на Волинь, чимало часу проводила у родовому маєтку на Вінничині в с. Антополь (де донині є палац, в якому совєти розмістили психіатричний заклад) або у Четвертні.

Та навіть після переїзду на Волинь Барбара не втратила зв’язків із Катериною ІІ. Особливо шанувала православну обитель у Четвертні. У книзі «Волынь. Історическія судьби Юго-Западнаго края» (С.-Петербург, 1888 р.) зазначено, що серед тих храмів, що від католицизму повернулися до православ’я, були два базиліанських монастирі – Загаєцький та Четвертинський.



На мармуровій плиті, що встановлена на церковній короні, після смерті Барбари викарбували біографію княгині.



«Для православних церквей, возвращенних от уніи присланы были антиминси, святое миро и церковно-богослужебныя книги; на церковныя ризницы императрица и жаловала свои платья», – йдеться у книзі.

Про сукенки, щоправда, в селі нічого не відають. А от інші презенти від імператриці залюбки показують. Придворній дамі Катерини недовго судилося жити у другому шлюбі. Невідомо, чи була вона  щаслива в тому шлюбі. Однак померла княгиня 1791-го, на 41-му році життя. Сталося це на Вінничині, де у Четвертинських був маєток (в с. Антополь). Катерина ІІ дуже перейнялася втратою, вочевидь, близької подруги. Позаяк після смерті Барбари на згадку про неї прислала в монастир у Четвертню, у підземеллях якого вона похована, щедрі дарунки: 32-кілограмове Євангеліє, надруковане у Москві 1759-го, та дві ікони. За місцевою легендою, саме ці образи колись врятували село від холери.

Після смерті Барбари у монастирському храмі на колоні розмістили мармурову плиту, де викарбувані відомості про княгиню. Поховали Барбару теж тут. Найімовірніше, вона досі покоїться у підвалах церкви. Свято бережуть тут Євангеліє, де теж є дарчий напис, та ікону Богородиці Володимирської, на якій теж викарбувані слова: «Княгині Варварі Марцеліовій  Святополковій Четвертинський. Той образ Пресвятої Богородиці Володимирської дарований від  Найяснішої Імператорки Катерини Другої та з благословенням офіруваний для монастиря Четвертинського з нагоди смерті  року 1791-го 21 жовтня».

Олена ЛІВІЦЬКА.

Фото автора та з архіву. 

На титульному фото: Євангеліє  з дарчим написом, що зберігається у храмі з XVIII ст.



  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (73) - 13.5%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (234) - 43.4%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (167) - 31%