Вам телефонує солдат…

Вам телефонує солдат…


Ми часто не віримо у диво, а воно непомітно прокрадається у наше життя і чекає слушного моменту появи. Саме так я називаю ту подію, яка нещодавно сталася у моєму житті.

Одного лютневого вівторка я прийшла після занять у 3-й кабінет нашого Маяківського ліцею, щоб зробити свій хоча би маленький внесок у велику справу: створити ляльку-мотанку, давній український оберіг, для того ангела-охоронця, який береже мене, щодня дивлячись смерті у вічі на фронті…

«То чому ж пишу зараз про це?» − запитаєте ви. Все просто: через місяць мені зателефонував, аби подякувати, той, хто отримав цей маленький подарунок.

«Олено, вам телефонує солдат», – чую у слухавці. Від щастя не стримувала сліз, бо навіть не вірила, що так буває. Мого героя звати Микола. Йому 24 роки, сам зі Львова, служить у 44-й артилерійській бригаді. Мобілізований був у вересні 2014-го. Був під Дебальцево, в Донецькому аеропорту, під Артемівськом та в багатьох інших гарячих точках.

Микола розповів, як доводилося жити в окопах просто неба, без жодного доступу до води, електрики, спати на землі та… молитися Богові, аби, здобувши перемогу, українці нарешті змогли відчути мир та спокій у душі. Уявляти все це мені, дівчині, яка перебуває в безпеці – сита, одягнена, з рідними та друзями поряд, котра сидить щодня за партою та хвилюється лише за навчання, було вкрай важко.

Під час наступної телефонної розмови, коли вихор емоцій у мені вже трохи стих, а всередині були лише легкі відтінки радості та хвилювання, я запитала у солдата, чого він та його побратими потребують найбільше? Сподівалася отримати якусь конкретну матеріальну відповідь. Проте почула інше: «Будь-хто із нас дуже любить читати дитячі листи, малюнки із цілою купою помилок та дуже смішним почерком, листи молоді, яка свідомо розуміє ситуацію та просить нас берегти себе. Все це не просто зігріває і підтримує, не просто знову і знову вселяє надію та віру в перемогу, а нагадує, заради кого і чого ми тут. Це прояв людської щирості та доброти. А отже – це надзвичайно важливо».

Олена ГЕНСІРОВСЬКА, учениця 10-А класу Маяківської школи-ліцею.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (68) - 14.9%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (210) - 46%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (124) - 27.1%