Барашевої кобили сон

Барашевої кобили сон


Майстри розкрадання бюджетних коштів та віртуози корупційних мережив знають: найкраще ловити рибку в каламутній воді не тоді, коли контролюючі чи правоохоронні органи або зовсім відсутні, або не виконують своїх функцій. Обидва варіанти викликають підозри у світі та невдоволення серед власного народу. Тому найкращий варіант – коли пульт управління регулятором ринку перебуває в кишені того, хто на ньому почувається справжнім господарем!

Щось подібне сталося з Антимонопольним комітетом України. Рік тому – 26 березня 2014 р. – Верховна Рада України підтримала проект постанови про звільнення Василя Цушка з посади голови АМКУ, таким чином підтримавши ініціативу тодішнього та нинішнього Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. В такий безапеляційний спосіб на хвилі демократичних перетворень було фактично поставлено крапку в політичній біографії «кадрового соціаліста» Василя Цушка, який у 2006 р. був навіть міністром внутрішніх справ, а після сварки з Олександром Морозом 2010-го з рук Віктора Януковича отримав посаду міністра економіки України.

Що Василеві Петровичу вже давно треба було «подякувати за увагу», не викликає жодних сумнівів. Проте дуже багато питань спричинив інший факт: його звільнення фактично ознаменувало початок вакханалії на внутрішньому споживчому ринку України! Природні та штучні монополії розправили крила і почали диктувати громадянам власні правила гри, встановлюючи для фізичних та юридичних осіб кабальні фінансові та тарифні умови!

Тому не тільки анексія Криму, не лише війна на Сході і не одна валютна криза спричинили різке погіршення рівня життя в Україні: відсутність дієздатного Антимонопольного комітету – чи не найголовніший фактор нинішнього неконтрольованого цінового розгулу…

Якщо пригадати, що проект яценюкової антицушкової постанови було підтримано лише з другої спроби, то можна припустити, що аналітики та реалісти серед тодішнього депутатського складу парламенту прекрасно розуміли причини появи «добровільно-примусової» заяви Василя Цушка про власну відставку. Як і передбачали, що корінь зла слід шукати не лише в першій особі АМКУ, але й у всій системі роботи цього державного органу. Тому коли рік тому державний уповноважений Комітету Микола Бараш тимчасово приступив до виконання повноважень керівника, оптимісти вірили, що ця тимчасовість довго не триватиме. Аж виявилося, що Микола Якович пережив не тільки в. о. Президента України, Голову Верховної Ради минулого скликання Олександра Турчинова, але й увесь попередній склад Верховної Ради! Єдиний, із ким він пліч-о-пліч крокує тернистою дорогою «боротьби» з монополістами, – це незмінний Арсеній Петрович.

Кажуть, що ялова робота Миколи Бараша всіх влаштовує. Тобто: хто має хоча б найменший стосунок до цінової і тарифної політики – у повному екстазі від розвалу роботи АМКУ. Звичайно, що найбільш обездолена частина населення України до цієї категорії не належить. Тому й змушена своїми останніми гривнями розплачуватися за бездіяльність одних і дику капіталізацію інших буквально на кожному кроці: в аптеках, магазинах, бензозаправках тощо.  

І ледь не глузуванням над народом можна вважати повідомлення прес-служби АМКУ про те, «що, незважаючи на проконкурентну структуру ринку роздрібної торгівлі, яка має забезпечувати зниження цін (або недопущення їх необґрунтованого зростання) і підвищення якості товарів, фактично ринок діє в режимі суттєвого обмеження конкуренції в результаті антиконкурентних узгоджених дій його основних учасників, у результаті чого відбувається необґрунтоване підвищення на 20-30% і більше цін на продовольчі товари, за яке платять кінцеві споживачі».

Але замість того, щоб суворо покарати винних у змові проти власного народу хоча б у цій сфері та домогтися повернення цін до економічно обґрунтованого рівня, відомство Миколи Бараша розказує якісь утопічні для сьогоднішньої ситуації речі: «в умовах погіршення соціально-економічної ситуації в країні, зокрема посилення інфляційних процесів, такі дії торговельних мереж призводять до зростання соціальної напруженості в суспільстві, а тому серед можливих шляхів врегулювання проблеми – створення відповідних ефективних механізмів саморегулювання ринку з урахуванням позитивного досвіду Європейського Союзу, а саме – впровадження «Правил професійної етики серед гравців ринку продуктового рітейлу».

Як на мене, то подібними діями навести порядок на ринку товарів та послуг, це те саме, що передивлятися всоте «барашевої кобили сон». Тільки чому ж КМУ і ВРУ терміново не виправляють своє упущення та не призначають повноправного та дієздатного голову АМКУ?

Мабуть, ще тривають торги, кому яку посаду вділити. А народ тим часом страждає. І від бездіяльності конституційного органу в особі Антимонопольного комітету України, який не бореться з підвищеннями цін, і з кипучою діяльністю антиконституційної Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг лише на користь олігархів та монополістів… Жах!

Володимир ДАНИЛЮК. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

«Боротьба влади з коронавірусом SARS CoV-2 – це…

«Боротьба влади з коронавірусом SARS CoV-2 – це…

Ефективна протидія смертоносній інфекції. (4) - 7.1%
Нездатність адекватно реагувати на загрози. (12) - 21.4%
Відволікання уваги від чогось важливішого. (31) - 55.4%
Мене це не стосується. (3) - 5.4%