Вогняне Благовіщення…

Вогняне Благовіщення…


Перетворилася на згарище древня дерев’яна церква Святого пророка Іллі в Камені-Каширському, яка належить до юрисдикції УПЦ. Храм, збудований в 1700 р., вогонь знищив, вочевидь, через порушення правил пожежної безпеки, хоча розслідування ще не завершене і фахівці можуть назвати й іншу причину жахливої події…

Отже, втрачена святиня була унікальною не лише для Каменя-Каширського, але й для всієї Західної України. Вона була збудована понад 300 літ тому на кам’яному фундаменті, була дерев’яною і, як називають фахівці, «тризрубною». Дзвіницю спорудили пізніше – 1886-го.

Храм Святого пророка Іллі за час свого існування завжди був православним, хоча й належав до різних конфесій. У період панування в цих краях Російської імперії, звісно, належав до РПЦ. Нічого не змінилося й під час Першої світової війни, а от після її завершення святиня потрапила під юрисдикцію Польської православної церкви. У короткий період «перших совєтів» (вересень 1939 – червень 1941 р.) священників змусили навернутися до лона Російської православної церкви, але у 1941-1944 рр. храм належав до Української автокефальної православної церкви, яку очолював архієпископ Полікарп (Сікорський). І хоча в період гітлерівської окупації на південно-східних теренах Волині існувала й інша конфесія – Автономна православна церква на чолі з митрополитом Олексієм (Громадський), який орієнтувався на відновлення ієрархічного зв’язку з Московською патріархією, камінь-каширський храм Святого пророка Іллі був на патріотичних позиціях. В усякому випадку, відділи УПА, які в 1943 р. із боєм захопили м. Камінь-Каширський, вибивши звідтіля гітлерівський гарнізон, зуміли зберегти всі місцеві церкви від руйнувань, і цей – у їх числі. Не чіпали святині й червоні партизани, котрі діяли в навколишніх лісах.

«Другі совєти», прийшовши на Волинь 1944-го, керувалися іншими, ніж релігія, духовними орієнтирами, тому місцева більшовицька влада в 1945 р. закрила церкву, яка благополучно пережила дві світових війни і три окупації... Останнім настоятелем тут був Григорій Римарук, який свого часу викладав у духовній православній семінарії м. Холма (тепер – місто Люблінського воєводства РП), та в Луцьку.

У 1970 р. атеїстична влада узагалі зняла об’єкт із реєстрації, а тому він поволі руйнувався. Лише дзвіниця встояла в цій неоголошеній війні з войовничим атеїзмом.

Відбудова храму розпочалася 1986-го, уже за горбачовської Перебудови… А 14 травня 1990-го в Камені-Каширському відбулася велелюдна хода: люди з іконами та хоругвами, разом із духовенством, відзначали відродження святині…  І в цьому сенсі духовні особи УПЦ на Волині (цю конфесію ще часто називають як УПЦ Московського патріархату, хоча юридична назва – Українська православна церква) добрим словом згадують благочинного Камінь-Каширського та Любешівського р-нів, настоятеля ще однієї місцевої церкви Феодосія Кристецького, який у радянські часи поширював ідею відновлення роботи церкви святого пророка Іллі, яка, врешті-решт, закінчилася позитивним результатом і перемогою віри над атеїзмом.

Останнім часом пам’яткою архітектури опікувалися благочинний Камінь-Каширської округи УПЦ, митрофорний протопресвітер Стефан Михалюк та священик Владислав Михалюк. 

Варто також зазначити, що за гроші тодішнього нардепа від КПУ, уродженця Любешівщини Адама Мартинюка цю церкву в 2012 р. капітально реконструйовано. В усякому випадку, зовнішній вигляд святині змінився докорінно…



Що стало причиною займання дерев’яної споруди, наразі встановлюють експерти. За попередньою інформацією, причина пожежі, що сталася ввечері 7 квітня ц. р. – «коротке замикання» електродротів. Але чи стало причиною знищення храму несправне електрообладнання, чи він зайнявся з інших причин, наразі невідомо. Хоча у фахівців викликала багато запитань примітивна система опалення цієї церкви кустарного виробництва…

На виклик оперативно прибули пожежні підрозділи, які одразу вступили в боротьбу з вогняною стихією. Як розповів один із безпосередніх учасників гасіння пожежі, із Луцька в Камінь-Каширський для координації роботи місцевих рятувальників прибув і заступник начальника управління з реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Волинській області, полковник служби цивільного захисту Віктор Милостивий.



Саме в цей момент і рухнув додолу охоплений полум’ям купол, що означало: церкву врятувати не вдасться. Вогонь був таким потужним, що в якийсь момент і розташована неподалік будівля Камінь-Каширської міськради була під загрозою… На щастя, жоден із вогнеборців не постраждав, хоча всередині залишилося певне пожежне спорядження, яке не встигли винести з палаючої церкви через екстремальний розвиток ситуації.

Настоятель згорілого храму відмовився будь-що розповідати із приводу трагічної події і порадив використовувати офіційну інформацію, оприлюднену Держслужбою з надзвичайних ситуацій. Навіть на запитання «Чи були у храмі цінні експонати, як-то ікони, книги, срібні речі», священик відповів: «До побачення» і поклав трубку.

Натомість прес-секретар Волинської єпархії протоієрей Валентин Марчук не лише перепросив за відсутність коментарів від свого колеги, а й розповів, що доки ситуація на пожежі дозволяла, люди виносили із церкви всі цінні речі, тож частину реліквій таки вдалося врятувати.

Того ж дня, в середу, на місце події виїхав особисто владика. Тому, пояснив о.Валентин, у четвер можна буде більш точно повідомити про причини загорання. Так само згодом будуть пораховані приблизні збитки. Наразі ж поруч із офіційним припущенням «Коротке замикання» не відкидається також версія про навмисний підпал.

 Попереду – одне з найбільших православних свят – Воскресіння Господнє. Ще 7 квітня ц. р., буквально за кілька годин до трагедії в Камені-Каширському, прес-служба ГУ ДСНУУ у Волинській області розповсюдила інформацію про рейд інспекторів церквами деяких сіл Луцького р-ну.

«Рятувальники акцентували на наявності первинних засобів пожежогасіння, оглядали евакуаційні виходи, якими прихожани у випадку пожежі зможуть вийти із храму, а також з’ясовували справність електромережі.

Крім того, фахівці ДСНС наголошували священнослужителям та парафіянам на необхідності суворого дотримання правил безпеки безпосередньо під час богослужінь. Як засвідчили результати рейдової перевірки, протипожежні постулати добре відомі і священикам, які уже традиційно напередодні Пасхальних свят проходять інструктажі та беруть участь у спеціальних навчаннях, і парафіянам, для яких уже на місцях роз’яснювальну роботу проводять ті ж священики, – говориться в повідомленні. – Рятувальники акцентували священиків та відповідальних за пожежну безпеку у храмах особливо пильно оглядати приміщення після проведення літургій: необхідно переконатись, що усі свічки і кадильне вугілля погашені, а електроприлади – вимкнені».

І хоча результати цієї перевірки засвідчили, що і священики, і прихожани правил безпеки, загалом,  дотримуються, трагедія в Камені-Каширському ще раз засвідчує: в справі збереження унікальних дерев’яних храмів від вогню дрібниць не буває. Тим більше, фахівці знають: жодну дерев’яну церкву, охоплену вогнем, в області врятувати не вдається через особливості матеріалів, із яких вони виготовлені: смолисте дерево та десятки шарів фарби стають пекельним союзником «червоного півня» в поширенні вогню та знищенні храмів. Тому навіть у свята треба не забувати про буденні клопоти зі збереження наших церков, значна частина з яких є пам’ятками архітектури та осередками духовності.

Роман УСТИМЧУК,

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото порталів «Камінь» і «Волинські новини», із соцмереж і прес-служби ГУ ДСНСУ у Волинській області




 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Децентралізація влади в Україні...

Децентралізація влади в Україні...

...В Україні децентралізація? Ні, не чув (59) - 15.8%
...відбувається, але не так! І не варто чекати чогось доброго (169) - 45.2%
...відбувається успішно. Це - реформа, що дає поштовх усім наступним змінам у європейському напрямку (100) - 26.7%