Серпасто-молоткаста… свастика

Серпасто-молоткаста… свастика

9 квітня ц. р. парламент ухвалив пакет законів, які, врешті-решт, ставлять крапку в багаторічних спробах нашої влади «поміж крапельками» прошмигнути через горнила власної історії та чорне назвати чорним, а червоне – червоним.

Отже, що відбудеться після того, як глава держави Петро Порошенко підпише ці закони і вони набудуть юридичної сили?

Закон України «Про правовий статус та вшанування пам'яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті» чітко вказані організації та формування, учасники яких заслужили право бути гідно пошанованими в рідній державі, за незалежність якої вони століттями проливали кров у боротьбі з різноманітними ворогами. Спектр визнаних на законодавчому рівні борців – широкий: від учасників армії УНР до бійців УПА. Україна надає соціальні гарантії та пільги усім учасникам боротьби за незалежність у ХХ ст., але які саме – не вказано. До речі, автором законопроекту є син одного з останніх командирів УПА Романа Шухевича – народний депутат Юрій Шухевич.

«Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років". Так називається ще один історичної ваги документ. Серед іншого він запроваджує нове свято – День пам'яті та примирення, який відзначатимуть 8 травня на державному рівні. При цьому 9 травня залишається Днем перемоги й надалі буде вихідним днем. В офіційний обіг запроваджується виключно термін «Друга світова війна», а «Велика Вітчизняна війна» не вживатиметься. Окрім цього, держава охоронятиме, упорядковуватиме та зберігатиме пам’ятники учасників та жертв війни, для чого КМУ зобов’язаний створити та вести національний реєстр пам’яток Другої світової війни. Депутати скасували використання радянської символіки під час пам'ятних заходів, а тому різні червоні провокатори, як це було попередніми роками на луцькому меморіалі «Вічна слава», вже не зможуть глумитися над українською державністю символікою тоталітарного минулого.

Парламент також ухвалив закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Він відкриває усі документи силових структур СССР та УРСР, зобов'язує відповідні структури відкрити усі архіви, які мали репресивні, силові та правоохоронні органи часів Союзу. Відтепер громадянин отримує право, надаючи тільки свій паспорт та заяву, ознайомитися із раніше секретним документом. Це – безперечний крок до відкритості та демократії, адже перший етап розсекречення документів колишніх карателів розпочався та закінчився в 90-ті роки минулого століття. Причому навіть дослідникам для вивчення передавалися лише кримінальні справи на реабілітованих жертв тоталітаризму, тоді як інший, набагато цінніший масив інформації (так звані «літерні» справи з агентурними матеріалами про ті чи інші події або організації, внутрішні донесення органів НКВД-КГБ тощо) був доступний лише вузькому колу осіб. Для адміністрування, розсекречення та надання доступу до архівів на базі Інституту національної пам'яті створюють спеціальний Галузевий державний архів, про що так мріяв автор законопроекту Володимир В’ятрович.

«Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» – четвертий із серії «декомунізаційного пакету» закон, який стверджує, що обидва – більшовицький та гітлерівський – режими проводили ідентичну за своєю злочинною суттю політику державного терору. Тому день укладення совєцько-німецького пакту «Молотова-Ріббентропа» 23 серпня 1939 р. встановлюється як спеціальний день пам’яті жертв обох режимів, а не радісний переддень «золотого вересня». За пропаганду символів радянського та націонал-соціалістичного режимів встановлюється однакове покарання у вигляді ув’язнення до 5 років. До речі, до символів комрежиму зарахували герб, прапор та гімн СССР, публічне виконання яких заборонене. Це, щоправда, не стосується бойових орденів та медалей минулого періоду, носити які дозволено. За півроку всі назви вулиць й інша топоніміка, пов’язані з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади. До таких ідеологів зарахували осіб, котрі обіймали керівні посади, починаючи від секретаря райкому партії і вище. Якщо місцева рада цього не зробить, то її голова повинен зробити це власним розпорядженням. Це стосується і пам’ятників комуністичного і нацистського режимів, що мають бути демонтовані. Перейменувати треба також міста, райони й області (наприклад, Кіровоград).

І якщо весь цивілізований світ схвально оцінив ухвалення цих законів, то Кремль уже встиг розкритикувати. Міністр закордонних справ Сєргєй Лавров 13 квітня в Берліні на зустрічі глав дипломатичних відомств країн «Нормандської четвірки» заявив: «Ми привернули увагу до нинішньої ситуації в Україні й законів, які ухвалює Верховна Рада – «декомунізація», героїзація нацистів. Здається, наші закордонні партнери чудово розуміють, що продовження лінії на героїзацію нацистів і дегероїзацію справжніх героїв Другої світової війни й Великої Вітчизняної війни ризикує підірвати Мінський процес на Донбасі».

Цим режим Путіна ще раз довів свою тоталітарну суть, від якої Україна ще на крок стала далі. А в сусідній Польщі, до речі, подібні закони ухвалено 15 років тому.

Володимир ДАНИЛЮК.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

«Боротьба влади з коронавірусом SARS CoV-2 – це…

«Боротьба влади з коронавірусом SARS CoV-2 – це…

Ефективна протидія смертоносній інфекції. (4) - 7.1%
Нездатність адекватно реагувати на загрози. (12) - 21.4%
Відволікання уваги від чогось важливішого. (31) - 55.4%
Мене це не стосується. (3) - 5.4%